Колібрі-кокетка плямисточубий
| ?Колібрі-кокетка плямисточубий | |
|---|---|
 Самець плямисточубого колібрі-кокетки | |
 Самиця плямисточубого колібрі-кокетки | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-кокетка (Lophornis) |
| Вид: | Колібрі-кокетка плямисточубий |
| Біноміальна назва | |
| Lophornis stictolophus Salvin & Elliot, 1873 | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Lophornis stictolopha | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lophornis stictolophus |
 Віківиди: | Lophornis stictolophus |
 ITIS: | 555092 |
 МСОП: | 22687211 |
 NCBI: | 2744940 |
Колі́брі-коке́тка плямисточубий[2] (Lophornis stictolophus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Андах.
Опис
Довжина птаха становить 6,4-6,9 см. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, надхвістя пурпурово-бронзове, на надхвісті біла смуга. На тімені короткий, рудий з чорним кінчиком чуб. Горло райдужно-зелене, деякі пера на ньому мають білі кінчики. На щоках з боків є короткі пучки рудих пер, поцятковані райдужними зеленими плямками. Решта нижньої частини тіла бронзово-зелена. центральні стернові пера зелені, решта стернових пер рудувато-коричневі з чорними кінчиками. Дзьоб короткий, прямий, червоний з чорним кінчиком.
У самиць чуб і пучки пір'я на щоках відсутні, горло у них білувате, поцятковане рудими плямами. Нижня частина тіла коричнева, поцяткована зеленими плямами. Центральні стернові пера у них зелені, решта стернових пер коричнюваті з чорною смугою на кінці і охристими кінчиками. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак горло у них сірувате.
Поширення і екологія
Плямисточубі колібрі-кокетки мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих тропічних лісів, на галявинах, у вторинних заростях і саванах. Зустрічаються на висоті від 500 до 1300 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих рослин, зокрема з родів Inga і Lantana та з родин вербенових і миртових. Також вони доповнюють свій раціон комахами, яких ловлять в польоті.
Сезон розмноження на Тринідаді припадає на сухий сезон з січня по квітень, в Гаяні з грудня по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з тонких, м'яких волокон, розміщується на висоті 2 м над землею. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lophornis stictolophus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 листопада 2022.
Джерела
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).