Мунія альпійська
| ?Мунія альпійська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Мунія (Lonchura) |
| Вид: | Мунія альпійська |
| Біноміальна назва | |
| Lonchura monticola (De Vis, 1897) | |
| Синоніми | |
| Munia monticola | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lonchura monticola |
 Віківиди: | Lonchura monticola |
 EOL: | 1050417 |
 ITIS: | 560860 |
 МСОП: | 22719900 |
 NCBI: | 2817084 |
Му́нія альпійська[2] (Lonchura monticola) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 11-12 см. Голова і горло чорні, верхня частина тіла коричнева. Груди білі, легко поцятковані коричнюватими плямами. Решта нижньої частини тіла біла, відділені від грудей широкою чорною смугою. Надхвістя охристі, боки чорно-білі, плямисті або смугасті, стегна і гузка чорні. Очі темно-карі, дзьоб міцний, сірий, лапи сіруваті. У молодих птахів верхня частина тіла коричнева, груди коричнювато-сірі, гузка іржаста, решта нижньої частини тіла охристо-біла.
Поширення і екологія
Альпійські мунії мешкають в горах на південному сході Нової Гвінеї, зокрема в горах Уортон і Овен-Стенлі. Вони живуть на високогірних альпійських луках. Зустрічаються сімейними зграйками, на висоті від 2700 до 3900 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura monticola: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 17 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 17 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).