Мунія трибарвна
| ?Мунія трибарвна | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Астрильдові (Estrildidae) |
| Рід: | Мунія (Lonchura) |
| Вид: | Мунія трибарвна |
| Біноміальна назва | |
| Lonchura malacca (Linnaeus, 1766)[2][3] | |
| Синоніми | |
| Loxia malacca Linnaeus, 1766 Munia malacca (Linnaeus, 1766) | |
| Посилання | |
| Lonchura malacca | |
| Lonchura malacca | |
| 179618 | |
| 22719837 | |
| 357702 | |
Му́нія трибарвна[4] (Lonchura malacca) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[5]. Мешкає в Індії і на Шрі-Ланці. Раніше вважався конспецифічним з чорноголовою і балійською мунією.
Опис


Довжина птаха становить 11-12,5 см, вага 9,8-14,4 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева. Голова, горло, верхня частина грудей, живіт і гузка чорна. Груди і боки білі. Очі темно-карі, дзьоб і лапи світло-сірі або сизі.
Поширення і екологія
Трибарвні мунії мешкають на півдні Індії і на острові Шрі-Ланці. Також вони були інтродуковані на острові Гаїті, на Кубі, Пуерто-Рико, Ямайці, в Колумбії та в деяких інших місцях. Трибарвні мунії живуть в очеретяних і трав'янистих заростях на берегах водойм, на луках, рисових полях і плантаціях цукрової тростини. Живляться насінням трав. Гніздування припадає на сезон дощів. Гніздо кулеподібне, в кладці 5 яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 3 тижні.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura malacca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 вересня 2022
- ↑ Baker, E.C. Stuart (1926). The Fauna of British India Birds including Ceylon and Burma. Birds. Т. 3 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 78.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 302.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 вересня 2022.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).