YaChudo

Live Album

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Live Album
Концертний альбом
ВиконавецьGrand Funk Railroad
Дата випуску16 листопада 1970 року[1]
Записанийчервень, 1970
Жанрхардрок, блюз-рок,
гаражний рок
Тривалість76:42
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Студія звукозаписуCleveland Recording
ЛейблиCapitol Records
ПродюсерТеррі Найт
Хронологія Grand Funk Railroad
Попередній
←
 Closer To Home
(1970)
Survival
(1971)
Наступний
→
Сингли з Live Album
  1. «Mean Mistreater»
    «Mark Say's Alright»
    Випущений: 23 листопада 1970[2][3]

«Live Album» — перший концертний альбом американського рок-гурту Grand Funk Railroad, випущений лейблом Capitol Records 16 листопада 1970 року. На обкладинці цього релізу назву колективу вперше було скорочено до «Grand Funk». Альбом складався з двох платівок, а його подальші перевидання на компакт-дисках виходили як на двох, так і на одному носії.

Перший сингл з цього концертного альбому — «Mean Mistreater» (концертна версія пісні, раніше виданої у студійному варіанті на диску «Closer To Home») — вийшов за тиждень після релізу альбому, 23 листопада 1970 року[3]. На другій стороні платівки була представлена композиція «Mark Say's Alright», якої немає в жодному іншому офіційному релізі Grand Funk Railroad.

Дон Інгланд (англ. Don England), віце-президент з маркетингу Capitol Records у 1970 році, так прокоментував випуск «Live Album»[4]:

750 тис. альбомів і 250 тис. касет — це найбільше попереднє замовлення у Capitol з часів рекордних продажів «Бітлз», досягнутих в середині 60-х.

Це передзамовлення на чверть мільйона примірників перевищило тираж альбому Led Zeppelin III та потіснило «Бітлз» з першого місця в опитуванні журналу «Melody Maker» щодо рейтингу найкращих англомовних рок-гуртів. «Live Album» став четвертим альбомом гурту Grand Funk Railroad, сертифікованим як золотий диск RIAA.

Видання на компакт-дисках

У 2002 році подвійний альбом пройшов повну цифрову реставрацію і був перевиданий на CD з додаванням бонус-треків. Це ремастероване видання також увійшло до лімітованого подарункового бокс-сету «Trunk of Funk» (укр. «Скринька фанку»), виконаного у вигляді концертної валізи. Набір був розрахований на 12 компакт-дисків: «Live Album» завершував серію з перших чотирьох перевидань гурту[5], тому в коробці залишили місце для решти дисків періоду співпраці з лейблом Capitol Records, які планувалися до виходу пізніше. Як сувеніри до бокс-сету додавалися анагліфічні 3D-окуляри (для перегляду обкладинки альбому «Shinin' On»), фірмовий гітарний медіатор (плектр) та наліпка, що відтворювала оригінальний вхідний квиток на історичний концерт гурту на стадіоні Shea Stadium.

Видання у форматі 8-track

Альбом також випускався на 8-доріжкових магнітних стрічках у картриджах поширеного на той час формату Stereo 8. У грудні 1970 року продажі «Live Album» на магнітних носіях, до яких належали як 8-трекові картриджі, так і традиційні компакт-касети, стабільно трималися на 5-му місці у спеціалізованому хіт-параді магнітофонних альбомів журналу Billboard[6].

Попри тогочасний попит на експерименти із 4-канальним звуком у 1970-х роках, цей реліз вийшов виключно як звичайний двоканальний стереозапис[7]. У квадрофонічному форматі (Quadraphonic 8-Track) «Live Album» ніколи офіційно не видавався, оскільки через відсутність багатоканального студійного запису його взагалі неможливо було звести у квадрофонію з технічних причин.

Запис, виробництво та ілюстрація

На обкладинці альбому — знімок гурту Grand Funk Railroad на Міжнародному поп-фестивалі в Атланті 4 липня 1970 року, зроблений знаменитим фотолітописцем рок-музики Джозефом Сіа (англ. Joseph J. Sia). До альбому додавався рекламний постер розміром 33х23 дюйма. Складений вшестеро, він мав розміри 11х11,5 дюймів, що відповідає стандартному формату вінілової платівки 12х12. Дизайнер промо-постера Марк Амерлінг (англ. Mark Amerling) створив колаж з власних фото учасників гурту, доповнивши його вирізками з газет та іншими цікавими матеріалами.

Насправді жоден трек «Live Album» не був записаним на фестивалі в Атланті, у якому гурт брав участь двічі. Вважається, що записи були зроблені на трьох концертах у Флориді: у Сарасоті 22 червня, у Джексонвіллі 23 червня та у Вест-Палм-Біч 24 червня. Проте згідно з примітками до перевидання компакт-диска 2002 року можна дійти висновку, що більшість записів «Live Album» виконані у Джексонвільському Колізеї 23 червня 1970 року, за винятком композицій «Paranoid» та «Inside Looking Out», які були записані в West Palm Beach Civic Auditorium 24 червня 1970. Про пісню «Heartbreaker» вказано, що вона записана або в Джексонвіллі, або у Вест-Палм-Біч. Перевидання на оптичному носії доповнене треками «In Need», «Heartbreaker» і «Mean Mistreater» з концерту в The Orlando Sports Center, який гурт Grand Funk Railroad давав 25 червня 1970 року.

Дон Брюер у спогадах, опублікованих в книжці «An American Band: The Story of Grand Funk Railroad» пригадує, як надзвичайно спекотно було під час тих виступів у Флориді. За відсутності кондиціонерів у повітрі концертних залів клубочилися такі хмари марихуанового диму, що зі сцени ставало важко щось розгледіти і просто не було чим дихати.

Звук поспіхом був записаний на аудіокасети прямо під час концертів. Метод прямого запису на мобільний магнітофон, попри деяку технічну недолугість, створює ефект присутності, і Grand Funk Railroad звучить саме так, як і має бути наживо. Подальший перезапис та зведення виконувались на студії Cleveland Recording в Клівленді, штат Огайо. Цитований вище Дон Інгланд, віце-президент Capitol Records, коли мова йшла про техніку створення фонограми «Live Album», зазначав:

Для того, щоб зберегти для історії правду про цей гурт, ми уникали будь-якого редагування. Музичний зміст усіх композицій залишено повністю оригінальним. В процесі запису не було жодного технічного втручання, такого як реверберація, і всі події представлені тут саме так, як вони відбувалися. Цей альбом є справжнім живим записом концерту Grand Funk Railroad.

Хоча звучання та продюсування «Live Album» здається досить-таки примітивним, як на сучасні стандарти звукозапису, проте він у повній мірі передає живий звук Grand Funk Railroad та емоції ранніх концертів гурту.

Критика

З моменту виходу «Live Album» зустрів несхвальне ставлення критиків, але став комерційно успішним. Оцінка преси була майже одностайною: «Альбом бідний, шалений і безглуздий». Нудною сприймалася гра на барабанах Дона Брюера. Марку Фарнеру закидали, що він анітрохи не наближається до творчості інших найкращих рок-гітаристів сучасності. І єдине хороше слово можна було почути, коли йшлося про басиста Мела Шахера, який «заслуговує кращої долі та кращої групи, ніж ця».

Реакція розлюченого реакцією преси гурту на ці безглузді відгуки була стоїчною. Дон Брюер так пояснював те, що відбувалося:

Ми починали на півдні, перш ніж почали грати на півночі та сході, і, можливо, деякі критики вирішили, що нас їм хтось нав'язує. Я думаю, вони відчували, що не отримають від нас запит на схвальні рецензії, і тому кричали «хайп». Наприклад, одного разу ми виступали в Торонто перед величезною аудиторією, і її реакція була дуже гарною. А потім у готелі ми слухали FM-радіо, і той хлопець, той критик повністю розгромив нас у своєму ефірі.

Марк Фарнер так описував свої враження від негативу, почутого на радіо:

Нам завжди було цікаво, що напишуть критики наступного дня, тому що вони точно не могли бути на тому самому концерті, на якому були ми. Коли публіка настільки «в темі» із гуртом, і ми живимося енергією одне від одного, і маємо повну залученість, а репортер наступного дня робить «body-slam» — просто змішує нас із брудом, то це тільки викликає в нас питання щодо його психічної стабільності.

Джеймс Кріспел (англ. James Chrispell) заявив для Allmusic, що люди або любили, або ненавиділи альбом. Він також написав, що Grand Funk Railroad став одним із найпопулярніших концертних гуртів того часу і що їхні виступи наживо були дуже потужними. Популярний музичний оглядач Роберт Крістгау сказав: «Я знаю, що у них чудова аудиторія. Але аудиторія і концертний альбом — це не одне й те саме — зовсім не одне й те саме».

Типовим став відгук[8] відомого критика Дейва Марша[9] (англ. Dave Marsh):

укр. Чи вони такі ж одурманені, як і їхня аудиторія? Невже вони справді настільки наївні й недалекі? …Я чесно намагався слухати цю музику, але здався вже на півдорозі.

англ. Are they as slow and doped out of their wits as their audiences? Are they THAT naive and unsophisticated? …I really tried to listen to the music but, halfway through, I had to shut it off.

Альбом піднявся на п'яте місце в чарті Billboard 200 і досяг 17 місця в чарті R&B Albums. Це був єдиний альбом гурту, якому вдалося потрапити в обидва рейтинги. Вже через тиждень після свого виходу «Live Album» став золотим за версією Американської асоціації компаній звукозапису і врешті-решт отримав 2-кратний мультиплатиновий сертифікат у 1991 році. «Live Album» виявися першим і єдиним релізом групи, що увійшов до топ-40 чарту альбомів Великобританії, посівши 29 місце.

Список пісень

Всі пісні написав Марк Фарнер, за винятком зазначених.

Сторона 1
#НазваАвторТривалість
1.«Introduction»Розмовний трек2:30
2.«Are You Ready» 3:34
3.«Paranoid» 6:20
4.«In Need» 999
Сторона 2
#НазваАвторТривалість
5.«Heartbreaker» 6:58
6.«Inside Looking Out»Дж. Ломакс, А. Ломакс, Ерік Бердон, Чес Чендлер12:22
Сторона 3
#НазваАвторТривалість
7.«Words of Wisdom»Розмовний трек0:55
8.«Mean Mistreater» 4:40
9.«Mark Say's Alright»Фарнер, Брюер, Шахер5:10
10.«T.N.U.C.» 11:45
Сторона 4
#НазваТривалість
11.«Into the Sun»12:10

Склад

Виробництво

  • Террі Найт — продюсер альбому, A Good Knight Production
  • Кеннет Гаманн (англ. Kenneth Hamann) — провідний інженер звукозапису, Cleveland Recording
  • Марк Амерлінг (англ. Mark Amerling) — оригінальний дизайн і фотографії альбому та промо-постера
  • Джозеф Сіа (англ. Joseph J. Sia) — оригінальні фотографії обкладинки альбому

Чарти

Альбом

Рік Чарт Країна Позиція
1970 RPM LP Chart Канада Канада 5[10]
Billboard TOP LP’s США США 5[11]
Top Artists Albums of the Year 5[12]
1971 Go-Set Австралія Австралія 15[13]
UK Albums Chart Велика Британія Велика Британія 29
Best Selling Soul LP's США США 17[14]
Record World 100 Top LP's 7[15]

Пісні

Рік Пісня Чарт Країна Позиція
1970 «Mean Mistreater» Billboard Hot 100 США США 47[16]
1971 Record World 45[17]
RPM Canada’s Only National 100 Single Survey Канада Канада 30[18]

Література

Посилання

Примітки

  1. ↑ Grand Funk Railroad (SWBB 633) — Closer To Home(англ.) на сайті Discogs
  2. ↑ Grand Funk Railroad (2996) — Mean Mistreater / Mark Say's Alright(англ.) на сайті Discogs
  3. ↑ а б Grand Funk Railroad (CD 72438-63707-2-3) — Greatest-Hits(англ.) на сайті Discogs
  4. ↑ Capitol Push on Funk Pkg (PDF). Billboard. 82 (47): Page 91. 21 листопада 1970.
  5. ↑ Grand Funk Railroad (CD 7 2435-41422-2 2) — Trunk Of Funk Box Set(англ.) на сайті Discogs
  6. ↑ Tape Cartridge Based on Best Selling LP's (PDF). Billboard. 82 (52): Page 16. 26 грудня 1970.
  7. ↑ Grand Funk Railroad (8XWW 633) — Live Album (8-Track Cartridge)(англ.) на сайті Discogs
  8. ↑ Steve Waksman (2009). This Ain't the Summer of Love: Conflict and Crossover in Heavy Metal and Punk (англ.). University of California Press. с. Page 33. ISBN 9780520943889.
  9. ↑ Дейв Марш — співзасновник легендарного рок-журналу Creem у Детройті (1969), а згодом — головний музичний критик журналу Rolling Stone.
  10. ↑ RPM LP Chart (Grand Funk Railroad, «Live Album» Chart Position) (PDF). RPM. 14 (18): Page 14. 19 грудня 1970.
  11. ↑ Billboard TOP LP’s (Grand Funk Railroad, «Live Album» Chart Position) (PDF). Billboard. 82 (52): Page 58 (162). 26 грудня 1970.
  12. ↑ Top Artists Albums (Grand Funk Railroad, «Live Album» Chart Position) (PDF). Billboard. 82 (52): TA19 (49). 26 грудня 1970.
  13. ↑ Ed Nimmervoll (2 жовтня 1971). Go-Set top 40 for 1971. Go-Set. Архів оригіналу за 7 вересня 2007. Процитовано 24 червня 2026.
  14. ↑ Best Selling Soul LP's (Grand Funk Railroad, «Live Album» Chart Position) (PDF). Billboard. 83 (6): Page 43. 6 лютого 1971.
  15. ↑ Record World 100 Top LP's (Grand Funk Railroad, «Grand Funk» Chart Position) (PDF). Record World. 25 (1232): Page 30. 16 січня 1971.
  16. ↑ Billboard Hot 100 (Grand Funk Railroad, «Mean Mistreater» Chart Position) (PDF). Billboard. 83 (4): Page 66. 24 жовтня 1970.
  17. ↑ Record World Singles Coming Up (Grand Funk Railroad, «Mean Mistreater» Chart Position) (PDF). Record World. 25 (1234): Page 33. 30 січня 1971.
  18. ↑ RPM Canada’s Only National 100 Single Survey (Grand Funk Railroad, «Mean Mistreater» Chart Position) (PDF). RPM. 14 (24): Page 9. 30 січня 1971.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).