Колібрі-довгохвіст бронзовий
| ?Колібрі-довгохвіст бронзовий | |
|---|---|
Самець бронзового колібрі-довгохвоста | |
Самиця бронзового колібрі-довгохвоста | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Колібрі-довгохвіст (Lesbia) |
| Вид: | Колібрі-довгохвіст бронзовий |
| Біноміальна назва | |
| Lesbia victoriae (Bourcier & Mulsant, 1846) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Trochilus victoriae | |
| Посилання | |
| Lesbia victoriae | |
| Lesbia victoriae | |
| 45512418 | |
| 555264 | |
| 22687971 | |
| 304655 | |
Колі́брі-довгохві́ст бронзовий[2] (Lesbia victoriae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.
Опис


Довжина самців становить 25 см, враховуючи довгий хвіст, довжина самиць становить 13,4-14,5 см. Самці мають переважно райдужно-зелене забарвлення, на горлі і грудях у них блискуча зелена пляма, живіт охристий. Хвіст видовжений, довжиною 165 мм. Стернові пера чорні, поцятковані бронзово-зеленими плямками. у самиць верхня частина тіла бронзово-зелена, нижня частина тіла біла або білувато-охриста, поцяткована великими зеленими плямами. На шиї невелика, малопомітна оранжева пляма. Хвіст коротший, ніж у самців, довжиною 85 мм. Дзьоб чорний, відносно короткий, довжиною 15 мм[3].
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- L. v. victoriae (Bourcier & Mulsant, 1846) — Анди на півночі і півдні Колумбії та в Еквадорі;
- L. v. juliae (Hartert, EJO, 1899) — Анди на крайньому північ Еквадору та в Перу;
- L. v. berlepschi (Hellmayr, 1915) — Анди на південному сході Перу.
Поширення і екологія
Бронзові колібрі-довгохвости мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях та на високогірних луках парамо. Зустрічаються на висоті від 2600 до 4000 м над рівнем моря, сезонно переміщуються на різну висоту, в залежності від цвітіння певних видів рослин. Живляться нектаром різноманітних трав і чагарників і дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті[5]. Сезон розмноження різниться в залежності від підвиду, зазвичай триває з жовтня по березень. Самці приваблюють самиць демонстраційними польотами, високо злітаючи і падаючи вниз, видаючи при цьому звуки за допомогою хвоста. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон, покривається мохом і лишайниками, розміщується під гілкою, папороттю або каменем. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 18-19 днів. Пташенята покидають гніздо через 30 днів після вилуплення, що незвично довго для птахів подібного розміру.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lesbia victoriae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridley, Robert S. (2011). Colibríes del Ecuador. Guía de campo. Ecuador: Fundación Jocotoco.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ↑ Remsen, J. V.; Stiles, F. Gary; Scott, Peter E. Frequency of Arthropods in Stomachs of Tropical Hummingbirds. American Ornithologists' Union. 103.
Посилання
- Weller, André-A; Schuchmann, Karl-L. Biogeographic and taxonomic revision of the trainbearers Lesbia (Trochilidae), with the description of two new subspecies (PDF). Ornithol. 43.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).