Тиран-інка андійський
| ?Тиран-інка андійський | |
|---|---|
 Андійський тиран-інка (Еквадор) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Тиранові (Tyrannidae) |
| Рід: | Тиран-інка (Leptopogon) |
| Вид: | Тиран-інка андійський |
| Біноміальна назва | |
| Leptopogon superciliaris Tschudi, 1844 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Leptopogon superciliaris |
 Віківиди: | Leptopogon superciliaris |
 ITIS: | 560772 |
 МСОП: | 103680303 |
 NCBI: | 1118738 |
Тира́н-і́нка андійський[2] (Leptopogon superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 12,5 см, вага 12 г. Тім'я темно-сіре, обличчя сірувате, над очима сірі "Брови", на скронях чорні плями у формі півмісяця. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила темні, на крилах дві жовтуваті смужки. Горло білувате, груди зеленувато-жовті, живіт жовтий. Дзьоб довгий, міцний, зверху чорний, знизу біля основи рожевуватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів тім'я більш оливкове, візерунок на обличчі менш виражений, на крилах руді смуги, нижня частина тіла світліша.[3]
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- L. s. superciliaris Tschudi, 1844 — гори Коста-Рики і Панами, Колумбія (всі три хребти Анд), гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели, північна Венесуела (Кордильєра-де-Мерида, Прибережний хребет Анд і півострів Парія), острів Тринідад, Еквадор (обидва хребти Анд) і східне Перу (на південь до Аякучо);
- L. s. albidiventer Hellmayr, 1918 — Східний хребет Перуанських Анд (на південь від Куско) і північна Болівія (Ла-Пас, Кочабамба, західний Санта-Крус).
Поширення і екологія
Андійські тирани-інки мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в підліску вологих гірських і рівнинних тропічних лісів, на узліссях, в заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті від 600 до 2400 м над рівнем моря[5].
Поведінка
Андійські тирани-інки зустрічаються поодинці або парами. Вони живляться комахами та ягодами. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці 2 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Leptopogon superciliaris. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Skutch, Alexander F. (1967). Slaty-capped flycatcher. Life Histories of Central American Highland Birds. Publications of the Nuttall Ornithological Club: Number 7. Cambridge, Massachusetts: Nuttall Ornithological Club. с. 99—102. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Ithaca, NY: Cornell University. с. 339–340. ISBN 978-0-8014-9600-4.
Джерела
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).