YaChudo

Лепіста ліловонога

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Лепіста ліловонога

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Відділ:Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Трихоломові (Tricholomataceae)
Рід:Лепіста (Lepista)
Вид:Лепіста ліловонога
Біноміальна назва
Lepista personata
(Fr.) Cooke
Синоніми
Lepista saeva

Clitocybe saeva
Tricholoma amethystinum
Tricholoma personatum
Tricholoma personatum f. minor
Tricholoma personatum var. anserina
Tricholoma personatum var. saevum
Tricholoma saevum
Rhodopaxillus personatus
Rhodopaxillus saevus
Agaricus anserinus

Agaricus personatus β saevus
Посилання
Вікісховище:Lepista personata
MB:445547
IF:445547

Лепіста ліловонога або рядовка ліловонога (Lepista personata) — гриб роду лепіста.

Біотоп

Лепіста ліловонога в природному середовищі

Росте від кінця серпня до листопада на луках, пасовищах, у степах, рідше в лісах на освітлених галявинах, на узліссях. Можна знайти рядовку ліловоногу весною у квітні і пізно восени до морозів[1]. Зустрічається групами, іноді утворює «відьмині кільця».

Опис

Шапка діаметром 5—15 см, м'ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тонким, рівним, гладким краєм. Поверхня шапки гола, гладка, кремова, коричнювато-кремова, охряна, рудувато-сірувата, жовтувато-сірувата. Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше кремові або жовтувато-охряні. Споровий порошок рожевувато-жовтуватий. Спори 7—8 на 4—5 мкм. Ніжка заввишки 2—8 см, діаметром 1,5—3 см, циліндрична, розширена біля основи, коротка, волокниста, спочатку суцільна, пізніше порожниста, лілувата або блідо-фіолетова. М'якоть щільна, м'ясиста, товста, з віком рихла, лілувата, кремова, сірувато-лілова, з неприємним або слабким фруктовим запахом[2].

Поширення

Гриб широко розповсюджений у Європі[3]. В Україні — по всій території. Також зустрічається у Північній Америці[4].

Використання

Їстівний гриб 4 категорії[2]. Використовується після відварювання, вареним, смаженим, маринованим. На смак дещо нагадує печерицю. Завдяки зовнішньому вигляду цей гриб досить складно сплутати з неїстівними грибами.

Примітки

  1. ↑ Косинська, 2022, с. 17-18.
  2. ↑ а б Lepista saeva. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
  3. ↑ Bas C. (1995). Flora Agaricina Neerlandica : Critical Monographs on Families of Agarics and Boleti Occurring in the Netherlands Vol. 3. CRC Press. с. 74. ISBN 90-5410-616-6. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2009.
  4. ↑ Arora, David. (1986). Mushrooms Demystified. Berkeley, CA: Ten Speed Press. ISBN 0-89815-169-4

Джерела

  • С. П. Вассер. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. — Ужгород: Карпати, 1990. — С. 156.
  • У світі грибів із Зінаїдою Косинською. Книга 4. TRICHOLOMACETAE. Рядовки. — Київ : Арт Економі, 2022. — 352 с.


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).