YaChudo

Лепіота рожева

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

?Лепіота рожева

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Підцарство:Вищі гриби (Dikarya)
Тип:Базидієві (Basidiomycota)
Підтип:Agaricomycotina
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас:Agaricomycetidae
Порядок:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Печерицеві (Agaricaceae)
Рід:Лепіота (Lepiota)
Вид:Лепіота рожева
Біноміальна назва
Lepiota subincarnata
J.E. Lange, 1940
Посилання
Вікісховище:Lepiota subincarnata
EOL:1005140
NCBI:56170
MB:299506
IF:299506

Лепіота рожева або Лепіота зубчаста, Лепіота інкарнатна, Лепіота мінлива (лат. Lepiota subincarnata) — отруйний гриб родини печерицевих (Agaricaceae).

Синоніми і застарілі назви

  • Lepiota josserandii Bon & Boiffard, 1975.
  • Leucoagaricus josserandii (Bon & Boiffard) Raithelh., 1989.
  • Lepiota subincarnata var. josserandii (Bon & Boiffard) Gminder, 1999.
  • Lepiota josserandii var. rosabrunnea Raithelh., 1988.
  • Leucoagaricus rosabrunneus (Raithelh.) Raithelh., 1989.

Опис

Шапка діаметром 2 – 5 см, спочатку напівсферична, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта або плоско-розпростерта, з невеличким бугорком посередині, з розпростертим, хвилястим краєм. Поверхня шапки світло-охряна, охряно-бурувата, сірувато-рожевувато-червонувата, світліша біля країв, покрита гострими, буруватими або пурпурово-коричневими, нестійкими лусочками, іноді з залишками покривала на краях.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білі, пізніше білувато-кремові.

Споровий порошок білий. Спори 6-7,5 * 3,5-5 мкм, еліпсоподібної або яйцеподібно-еліпсоподібної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою 2,5 – 4 см, діаметром 0,2 – 0,35 см, циліндрична, злегка розширена до основи, порожниста, з швидко зникаючим кільцем, спочатку блідувата, пізніше бурувата, вище кільця гола, нижче кільця повстисто-луската. Кільце вузьке, швидко зникаюче, розташоване в верхній частині ніжки.

Середовище і розповсюдження

Росте з липня до жовтня, в листяних лісах, на відкритих галявинах, в акацієвих насадженнях, в лісопосадках та в парках, на трав’янистих ділянках, поодинці та групами, рідко.

Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу та Лівобережному Злаковому Степу.

Практичне використання

Смертельно отруйний гриб.

Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 281 – 282
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые грибы / отв. ред. И. А. Дудка. — К.: «Наукова думка», 1980. — с. 258 – 259

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).