Lentinus tigrinus

?Лентин тигровий
Група плодових тіл лентина тигрового на стовбурі листяного дерева
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Тип:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Рід:	Лентин (Lentinus)
Вид:	Лентин тигровий
Біноміальна назва
Lentinus tigrinus (Bull.) Fr., 1825
Посилання
Вікісховище:	Lentinus tigrinus
EOL:	1029723
NCBI:	5365
MB:	164542
IF:	164542

Ленти́н тигро́вий (Lentinus tigrinus), також відомий як пилоли́стник тигро́вий або па́нус тигро́вий — вид базидіомікотових грибів роду Лентин (Lentinus) родини поліпорових (Polyporaceae). Яскравий макроміцет-ксилотроф, який легко ідентифікувати за характерним строкато-лускатим «тигровим» візерунком шапинки та специфічним річковим середовищем існування.

Вид був уперше науково описаний у 1782 році французьким натуралістом П'єром Бюйяром під назвою Agaricus tigrinus. У 1825 році шведський міколог Еліас Магнус Фрис перевів його до роду Lentinus. Через анатомічну близькість до трутовиків та глива-подібну форму гриб за свою історію накопичив чимало синонімів, серед яких Panus tigrinus, Pleurotus tigrinus та Lentodium tigrinum.

Українська назва роду «пилолистник» відображає зазубрений край гіменофора, тоді як видовий епітет лат. *tigrinus* («тигровий») підкреслює плямисте, хиже забарвлення шапинки, утворене темними притиснутими чешуйками.

Гриб утворює щільні, пружні, шкірясто-м'ясисті плодові тіла з центральною або ексцентричною ніжкою. Зазвичай росте великими колоніями або щільними зростками.

• Шапинка: Діаметром 4–10 см, спочатку опукла, з часом стає плоско-розпростертою, глибоко втиснутою в центрі, набуваючи пупоподібної або лійкоподібної форми. Край шапинки тонкий, спочатку підгорнутий, пізніше розправлений, іноді хвилястий чи лопатевий. Поверхня суха, брудно-біла, кремова, світло-горіхова або вохриста. Вона радіально вкрита численними дрібними, притиснутими, волокнисто-щетинистими лусочками чорно-коричневого, сіро-бурого або майже чорного кольору, які найгустішають у центрі, утворюючи темну серцевину.
• Гіменофор: Пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, такі, що глибоко спускаються на ніжку (низхідні). Колір спочатку білий, згодом набуває жовтуватого або кремового відтінку. Край пластинок дрібнозазубрений або пильчастий, що є ключовою ознакою роду.
• Ніжка: Довжиною 3–6 см і товщиною 0,3–0,8 см, циліндрична, дуже щільна, жорстка, до основи звужується і часто коренеподібно заглиблюється в субстрат. Колір білуватий або сіруватий, поверхня покрита дрібними коричневими або бурими лусочками, що робить її шорсткою. У молодих екземплярів іноді помітні залишки приватного покривала у вигляді швидко зникаючого плівчастого кільця.
• М'якоть: Біла або блідо-кремова, дуже щільна, пружна, з віком стає тонкою, жорсткою та сухою, набуваючи корково-шкірястої консистенції. Має легкий, але специфічний гострий або кислувато-фруктовий аромат і прісний смак.
• Мікроскопічні особливості: Спори гладкі, видовжено-еліпсоїдні, гіалінові, інамілоїдні, розміром 5,5–12 × 2,5–3,5 мкм. Споровий порошок білий.

Лентин тигровий має космополітичний ареал і поширений по всій помірній та субтропічній зонах Голарктики (Європа, Азія, Північна Америка). В Україні реєструється повсюдно, проте найбільша концентрація спостерігається в долинах річок, заплавних лісах та плавнях.

За типом живлення гриб є сапротрофом. Він розвивається на відмерлій деревині, пнях, валежнику та опадних гілках листяних порід дерева. Виявляє чітку екологічну приуроченість до вологолюбних дерев — найчастіше оселяється на вербах (Salix), тополях (Populus) та вільхах (Alnus). Здатний плодоносити хвилями з квітня по жовтень, з'являючись масово після рясних весняних дощів та паводків.

• Lentinus squarrosulus — тропічний вид, що має світліші лусочки та дещо іншу мікроморфологію гіф, в Україні не зустрічається.
• Neolentinus lepideus (Неолентин лускатий) — має значно більші за розміром плодові тіла, світліші коричневі лусочки та росте виключно на деревині хвойних порід (або на шпалах), викликаючи буру гниль, тоді як лентин тигровий викликає білу гниль листяних порід.

Гриб належить до категорії умовно-їстівних грибів низької якості (IV категорії). Споживати можна виключно шапинки дуже молодих екземплярів, поки м'якуш зберігає пружність. Їх відварюють, смажать, тушкують або використовують у супах. З віком плодові тіла блискавично стають дерев'янистими, жорсткими та абсолютно непридатними для жування.

Сучасні лабораторні дослідження виявляють у міцелії лентина тигрового високу антиоксидантну та антимікробну активність. Окрім цього, гриб є перспективним модельним об'єктом у біотехнологіях через свій короткий життєвий цикл, простоту культивації (його вважають близьким родичем шиітаке) та здатність до біодеградації промислових відходів лісозаготівлі.

• *Коваль С. М.* Визначник грибів України. — К.: Наукова думка, 2016.
• *Pegler D. N.* The genus Lentinus: a mycological monograph // Kew Bulletin Additional Series. — 1983. — Vol. 10. — P. 1–288.
• *Wasser S. P.* Agarikales of USSR. — Kyiv: Naukova Dumka, 1980.