YaChudo

Дебелякові

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

?Дебелякові
Anoplophora elegans
Anoplophora elegans
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:Членистоногі (Arthropoda)
Клас:Комахи (Insecta)
Підклас:Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас:Новокрилі (Neoptera)
Надряд:Голометабола (Holometabola)
Ряд:Жуки (Coleoptera)
Підряд:Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд:Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина:Попикуваті (Chrysomeloidea)
Родина:Скрипунові (Cerambycidae)
Підродина:Дебелякові (Lamiinae)
Latreille, 1802
Синоніми
  • Clinocéphalides Mulsant, 1839
  • Metaulacnemitae Thomson, 1864
Посилання
Вікісховище:Lamiinae
Віківиди:Lamiinae
EOL:63742305
ITIS:678795
NCBI:79514
Fossilworks:70756

Дебелякові[1] (Lamiinae Latreille, 1802 = Clinocephalides Mulsant, 1839) — найбільша підродина з родини жуків-вусачів, яка станом на 2021 рік налічує 20036 видів[2], розповсюджених по всіх материках Землі, окрім Антарктиди. Найбільш різноманітно підродина представлена у тропічній частині Землі. Палеонтологічні знахідки Дебелякових датуються нижнім еоценом — приблизно 50 млн. років тому. Молекулярні датування вказують на виникнення родини у кінці юрського або на початку крейдового періодів приблизно від 147 до 95 млн. років тому[3][4][5][6][7]. Останні дослідження вказують на виникнення предка Дебелякових приблизно 115 млн. років тому на території колишнього материка Ґондвана[7].

Етимологія назви

Наукова латинізована назва Lamiinae утворена від давньогрецького «λαμία», що означає «Бабай» — вигадка для страхання дітей[1]. Українська назва походить від слова «дебелий»[1]. Дебеляк — одна із традиційних українських назв для типового роду (Lamia) підродини Дебелякові[8].

Морфологія

Морфологічний опис представників підродини Дебелякових подано за монографією Івана Загайкевича[9].

Імаго

Голова Прутивуса трачієвого — представника підродини Дебелякові

Тіло видовжене, циліндричне, рідше валькувате. Основною ознакою підродини є спрямована донизу голова під кутом 90° у відношенні до осі тіла. Лоб вертикальний, щелепи спрямовані вниз. Останній членик щупальців загострений. Очі сильно виїмчасті, у декотрих родів розділені на дві половинки — виглядає, наче у жука 4 ока. На передніх гомілках наявна борозенка або жолобок.

Личинка

Личинка Дебелякових

Тіло видовжене, циліндричне, слабко сплющене у дорзо-вентральному напрямку, м'ясисте, біле. Голова дуже видовжена і втягнена у передньоспинку. Скронево-тім'яні частки з'єднані за допомогою довгого рубця, заокруглені позаду. Потилицевий отвір суцільний, розташований вентрально. На лобі наявно 6 епістомальних щетинок. З кожної сторони голови розташовано по 1-му вічку, а у еволюційно прогресивних триб — редуковані. Вусики 2-3-и членикові, їх другий члених містить сенсилу. Наличник широкий, трапецієподібної форми. Верхня губа поперечна. Мандибули видовжені, на своєму внутрішньому краї із зубцями. Лябіо-максилярний комплекс причленяється по довжині всього гіпостому. Щелепні щупальця складаються із 3-4-х члеників, а губні — з 2-4-х. Пронотум обмежений глибокими латеральними борозенками. Ноги відсутні. Черевце складається із 9-и члеників, 1-7 його членики мають рухові мозолі. На 9-у членику у примітивних триб наявні склеротизовані шип або гачечки. Дихальця у більшості випадків мають краєві камери. Анальний отвір трипроменевий.

Систематика

Система підродини Дебелякові є складною і перебуває у стані постійних змін. На сьогодні існує певна неузгодженість між морфологічною і молекулярною систематиками, що спричинює значні дебати у середовищі фахівців[10][11]. Перелік триб підродини Козакові наведено нижче з вказівкою українських найменувань[1] для триб представлених у фавні України:

  1. Прутивусцеві — Acanthocinini Blanchard, 1845 (= Moneilemini)
  2. Кольківцеві — Acanthoderini Thomson, 1860
  3. Acanthomerosternoplini Tippmann, 1955
  4. Acmocerini Thomson, 1864
  5. Acrocinini Thomson, 1860
  6. Aderpasini Breuning & Téocchi, 1977
  7. Aerenicini Lacordaire, 1872
  8. Хоптяницеві — Agapanthiini Mulsant, 1839
  9. Ancylonotini Lacordaire, 1869
  10. Anisocerini Thomson, 1860
  11. Apomecynini Thomson, 1860
  12. Astathini Thomson, 1864
  13. Calliini Thomson, 1864
  14. Ceroplesini Thomson, 1860
  15. Cloniocerini Lacordaire, 1872
  16. Colobotheini Thomson, 1860
  17. Compsosomatini Thomson, 1857
  18. Crossotini Thomson, 1864
  19. Cyrtinini Thomson, 1864
  20. Променицеві — Desmiphorini Thomson, 1860
  21. Elytracanthini Lane, 1955
  22. Emphytoeciini Lacordaire, 1872
  23. Enicodini Thomson, 1860
  24. Eunidiini Téocchi et al., 2010
  25. Eupromerini Galileo & Martins, 1995
  26. Forsteriini Tippmann, 1960
  27. Gyaritini Breuning, 1956
  28. Heliolini Breuning, 1951
  29. Hemilophini Thomson, 1868
  30. Homonoeini Thomson, 1864
  31. Hyborhabdini Aurivillius, 1911
  32. Дебеляцеві — Lamiini Latreille, 1825 (= Dorcaschematini = Batocerini = Petrognathini = Phrissomini = Dorcadionini)
  33. Laticraniini Lane, 1959
  34. Mauesiini Lane, 1956
  35. Megabasini Thomson, 1864
  36. Середницеві — Mesosini Thomson, 1860
  37. Microcymaturini Breuning & Téocchi, 1985
  38. Morimopsini Lacordaire, 1869
  39. Nyctimeniini Gressitt, 1951
  40. Oculariini Breuning, 1950
  41. Onciderini Thomson, 1860
  42. Pachystolini Aurivillius, 1922
  43. Абданцеві — Parmenini Mulsant, 1839
  44. Phacellini Lacordaire, 1872
  45. Phantasini Hunt & Breuning, 1957
  46. Phrynetini Thomson, 1864
  47. Пелехівцеві — Pogonocherini Mulsant, 1839
  48. Polyrhaphidini Thomson, 1860
  49. Pretiliini Martins & Galileo, 1990
  50. Proctocerini Aurivillius, 1921
  51. Prosopocerini Thomson, 1868
  52. Protonarthrini Thomson, 1864
  53. Pteropliini Thomson, 1860
  54. Скрипальцеві — Saperdini Mulsant, 1839
  55. Stenobiini Breuning, 1950
  56. Sternotomini Thomson, 1860
  57. Tapeinini Thomson, 1857
  58. Скрипунцеві — Tetraopini Thomson, 1860
  59. Tetraulaxini Breuning & Téocchi, 1976
  60. Theocridini Thomson, 1858
  61. Tmesisternini Blanchard, 1853
  62. Tragocephalini Thomson, 1857
  63. Velorini Thomson, 1864
  64. Xenofreini Bates, 1885
  65. Xenoleini Lacordaire, 1869
  66. Xylorhizini Lacordaire, 1872
  67. Zygocerini Lacordaire, 1872


Фотогалерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина IV: підродина Lamiinae. Geo&Bio, 25: 141-156. https://doi.org/10.53452/gb2511
  2. ↑ Rossa, R., & Goczał, J. (2021). Global diversity and distribution of longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae). The European Zoological Journal, 88(1), 289—302. https://doi.org/10.1080/24750263.2021.1883129
  3. ↑ Nie, R., Vogler, A. P., Yang, X., & Lin, M. (2020). Higher‐level phylogeny of longhorn beetles (Coleoptera: Chrysomeloidea) inferred from mitochondrial genomes. Systematic Entomology, 46(1), 56–70. Portico. https://doi.org/10.1111/syen.12447
  4. ↑ Ashman, L. G., Shin, S., Zwick, A., Ślipiński, A., & McKenna, D. D. (2021). The first phylogeny of Australasian Lamiinae longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) reveals poor tribal classification and a complex biogeographic history. Systematic Entomology, 47(1), 213–230. Portico. https://doi.org/10.1111/syen.12526
  5. ↑ Soydabaş-Ayoub, H. K., & Uçkan, F. (2023). Time-scaled phylogenetic analysis of some extant Lamiinae (Coleoptera, Cerambycidae) species of East of Marmara Basin, Türkiye. Biologia, 79(2), 545–555. https://doi.org/10.1007/s11756-023-01547-8
  6. ↑ Jin, M., Shin, S., Ashman, L. G., Leschen, R. A. B., Zwick, A., de Keyzer, R., McKenna, D. D., & Ślipiński, A. (2022). Phylogenomics resolves timing and patterns in the evolution of Australasian Cerambycinae (Coleoptera: Cerambycidae), and reveals new insights into the subfamily-level classification and historical biogeography of longhorn beetles. Molecular Phylogenetics and Evolution, 172, 107486. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2022.107486
  7. ↑ а б Zamoroka, A. M. (2025). Phylogenetic and biogeographic reconstruction of Lamiini sensu lato (Coleoptera, Cerambycidae) reveals South Gondwanan origin and Panthalasso-Tethyan dispersal pathways. Biosystems Diversity, 33(1), e2510. https://doi.org/10.15421/012510
  8. ↑ Щоголів І., Паночіні С. 1928. Словник зоологичної номенклятури. Частина ІІІ. Назви безхребетних тварин. Evertebrata. (Проєкт). Державне видавництво України, Київ. 114 с.
  9. ↑ Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
  10. ↑ Souza, D. de S., Marinoni, L., Monné, M. L., & Gómez-Zurita, J. (2020). Molecular phylogenetic assessment of the tribal classification of Lamiinae (Coleoptera: Cerambycidae). Molecular Phylogenetics and Evolution, 145, 106736. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2020.106736
  11. ↑ Gorring, P. S. (2019). Gene to genus: Systematics and population dynamics in Lamiini beetles (Coleoptera: Cerambycidae) with focus on Monochamus Dejean. Harvard University, Cambridge



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).