Вусач-товстун вербовий
| ?Вусач-товстун вербовий | |
|---|---|
 Lamia textor Linnaeus, 1758 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Жуки (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Інфраряд: | Кукуїформні (Cucujiformia) |
| Надродина: | Церамбікоїдні (Cerambycoidea) |
| Родина: | Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802) |
| Підродина: | Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825) |
| Триба: | Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825) |
| Рід: | Вусач-товстун (Lamia Fabricius, 1775) |
| Вид: | (L. textor) |
| Біноміальна назва | |
| Lamia textor Linnaeus, 1758 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lamia textor |
 EOL: | 970371 |
 NCBI: | 1553512 |
Вуса́ч-товсту́н вербо́вий (лат. Lamia textor Linnaeus, 1758 = Cerambyx cephaloses Voet, 1778 = Cerambyx nigrorugosus DeGeer, 1775 = Cerambyx noctis Gronov, 1764 = Cerambyx unicolor Brown, 1776 = Lamia tricarinata Cornelius, 1884) — вид жуків з родини вусачів.
L. textor — європейсько-сибірський вид, що входить до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В Карпатському регіоні вид поширений, основним чином, в передгір'ях, де зустрічається в долинах річок та узліссях, і приурочений до вербових гаїв.
Жук є нелітаючим, тому зустрічається переважно на ґрунті та надземних частинах коренів дерев, веде прихований спосіб життя. Комахи як додаткове живлення гризуть кору та луб прикореневих частин стовбурів молодих дерев, а також листя верби. Личинка розвивається в деревині різних видів верби та тополь. Самка при кладці яєць, вигризає, так звану, насічку на корені чи прикореневій частині стовбура дерева, куди поміщає одне яйце. Ембріональний розвиток триває до 12 днів.
L. textor — це великий жук, розміри тіла якого становлять 12-32 мм. Тіло коротке, валькувате, дуже товсте. Вусики до вершини звужені, заходять за середину надкрил, їх 1-й членик товстий, з великим цикатриксом. Очі широко виїмчасті, дрібно фасетовані. Передньоспинка ледь поперечна, з бічними загостреними горбиками. Надкрила з добре помітними плечима, незрощені. Крила розвинені. Задньогруди помірно видовжені. Середні гомілки з виступом, покритим щетинками, які утворюють щітку.
З кожної сторони голови личинки по 1 виразному вічку. Вусики 3-членикові. Гіпостом зморшкуватий, темно-коричневий, спереду чорний. Мандибули недовгі, гострі. Полапки максил 3-членикові. Пронотум в основній половині з полем дуже дрібних шипиків. Мозолі черевця з такими ж шипиками та ґранулами. Дорзальні мозолі мають 2 поперечні і 2 поздовжні борозенки, вентральні — 1 поперечну і 2 поздовжні. Дихальця овальні, без кураєвих камер. 9-й сегмент не озброєний. Анальний отвір поперечний. Довжина — 38 мм, ширина — 7 мм.
Личинка розвивається, за різними даними, від двох до чотирьох років.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
- Систематика виду на порталі BioLib [Архівовано 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz [Архівовано 11 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).