YaChudo

L'Espoir (Q167)

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

«Л'Еспуа»
L'Espoir (Q167)
Схема підводного човна класу «Редутабль»
Верф Франція Arsenal de Cherbourg, Шербур
Під прапором Франція Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Порт приписки Брест, Бізерта, Тулон
На честь у перекладі «Надія»
Закладений 1 серпня 1929
Спуск на воду 18 липня 1931
Введений до складу флоту 1 лютого 1934
На службі 1934–1942
Загибель 27 листопада 1942 року затоплений у Тулоні, щоб запобігти його захопленню німцями. У березні-травні 1943 року піднятий та розібраний на брухт
Сучасний статус утилізований
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Битва на Середземному морі
Проєкт
Тип ПЧ великий крейсерський дизель-електричний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,5 вузлів (32,4 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18,6 км/год)
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 80 м
Дальність плавання 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна)
10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна)
4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна)
90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна)
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 71 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 92,30 м
Ширина корпусу найб. 8,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,4-4,7 м
Водотоннажність надводна 1572 т
Водотоннажність підводна 2092 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни Schneider
2 × електродвигуни Alsthom
Гвинти 2
Потужність 2 × 3000 к.с. (дизелі)
2 × 1200 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм гармата SM1925 CA
Торпедно-
мінне озброєння 		9 × 550-мм торпедних апаратів
2 × 400-мм торпедних апарати
13 торпед
ППО 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929
L'Espoir (Q167). Карта розташування: Франція
«Л'Еспуа»
«Л'Еспуа»
class=notpageimage|
Район затоплення «Л'Еспуа»

«Л'Еспуа» (Q167) (фр. L'Espoir (Q167) — військовий корабель, великий океанський підводний човен класу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Л'Еспуа» був закладений 1 серпня 1929 року на верфі компанії Arsenal de Cherbourg в Шербурі. 18 липня 1931 року він був спущений на воду, а 1 лютого 1934 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

5 червня 1937 року командування ВМС Франції ухвалило рішення про реорганізацію сил і розпорядилося провести похід для перевірки витривалості французьких моряків та їхнього обладнання. Для виконання цього завдання — походу, що мав пролягати через води Південно-Східної Азії, — було обрано підводний човен «Л'Еспуа» та однотипні з ним субмарини: «Фенікс», «Ле Конкеран» і «Ле Тоннант».

27 липня 1938 року, коли «Л'Еспуа» стояв біля причалу в Тулоні, в одній із його акумуляторних батарей спалахнула пожежа. Внаслідок цієї пожежі загинув один член екіпажу.

4 листопада 1938 року підводний човен «Л'Еспуа» вийшов із Тулона разом із «Феніксом», прямуючи до Французького Індокитаю. Метою походу було посилення французьких військ у Південно-Східній Азії на тлі зростання напруженості у відносинах із Японією під час Другої японсько-китайської війни. Есмінець «Ля Райоз» супроводжував їх до острова Ла-Галіт (архіпелаг Галіт, біля північного узбережжя Тунісу), де естафету супроводу перейняв міноносець класу «Мельпомена» — «Іфігенія», який супроводжував їх до Мальти. Звідти есмінець «Еперв'є» супроводив їх до Порт-Саїда (Єгипет), де вони стали на якір 10 листопада 1938 року.

З Порт-Саїда підводні човни пройшли Суецьким каналом у Червоне море, а потім, із 20 по 23 листопада 1938 року, здійснили захід у Джибуті. Після зупинки в Адені вони перетнули Індійський океан, зробивши під час переходу зупинку в Коломбо (Домініон Цейлон) із 2 по 8 грудня 1938 року. 15 грудня 1938 року обидва підводні човни стали на якір на ніч поблизу мису Сен-Жак (фр. Cap Saint-Jacques) на узбережжі Кохінхіни — південної частини Французького Індокитаю. 16 грудня 1938 року вони продовжили шлях, піднявшись річкою Сайгон до міста Сайгон.

У квітні 1940 року ВМС Франції розгорнули нову 4-ту флотилію ПЧ у Бізерті в Тунісі, до складу якої призначили «Вендже», «Арго», «Анрі Пуанкаре», «Ле Сентавр», «Френель», «Ле Конкеран», «Ле Глор'є», «Л'Еспуа», «Ле Еро», «Ле Тоннант», «Монж», «Пегасі» і «Паскаль».

10 листопада 1942 року німецькі війська розпочали операцію із захоплення решти території Франції, й Гітлер віддав наказ негайно захопити французький флот силою.

«Л'Еспуа» був серед французьких кораблів, затоплених у Тулоні. Коли Німеччина та Італія окупували Вільну зону (фр. Zone libre) Віші 27 листопада 1942 року, човен був серед інших французьких кораблів, затоплених у Тулоні, щоб запобігти їх захопленню Німеччиною. Він затонув, перш ніж німецькі війська встигли дістатися до нього та спробувати запобігти його затопленню. У цей день французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів[Прим. 1]. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорі» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ↑ Серед затоплених: 3 лінійних кораблі: «Страсбург», «Дюнкерк», «Прованс»; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: «Дюпле», «Фош», «Алжері», «Кольбер»; 3 легких крейсери: «Марсельез», «Жан де В'єн», «Ла Галісоньєр»; 15 підводних човнів: «Акерон», «Кайман», «Діаман», «Л'Еспуа», «Еврідік», «Френель», «Галаті», «Анрі Пуанкаре», «Наяд», «Паскаль», «Редутабль», «Сирена», «Тетіс», «Венус», «Вендже»
Джерела

Посилання

Література

  • Huan, Claude (2004). Les Sous-marins français 1918—1945. Rennes: Marines Éditions. ISBN 9782915379075.(фр.)
  • Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6(фр.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).