Jagdgeschwader 52

52-га винищувальна ескадра Jagdgeschwader 52 (JG 52)
Емблема Jagdgeschwader 52
Засновано	1939
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	винищувальна авіація
Роль	завоювання панування в повітрі
Чисельність	ескадра
Гарнізон/Штаб	Беблінген, Баден
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Французька кампанія Битва за Британію Східний фронт Операція «Барбаросса» Операція «Мюнхен» Тирасполь-Мелітопольська операція Операція «Тайфун» Операція «Блау» Сталінградська битва Битва за Кавказ Повітряна битва за Кубань Битва за Крим Операція «Цитадель» Битва за Дніпро Нижньодніпровська операція Дніпровсько-Карпатська операція Одеська операція Перша Яссько-Кишинівська операція Львівсько-Сандомирська операція Східно-Прусська операція
Нагороди	4 згадування у Вермахтберіхт
Розпущено	1945
Командування
Визначні командувачі	майор Гордон Голлоб оберстлейтенант Дітріх Грабак оберстлейтенант Герман Граф
Авіація
Винищувачі	Bf 109E/F/G
Медіафайли на Вікісховищі

52-га винищувальна ескадра (нім. Jagdgeschwader 52) — винищувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Найуспішніше винищувальне формування в Другій світовій війні, загальна чисельність збитих літаків противника перевищувала 10 000 одиниць.

В ескадрі билися 3 найдосвідченіші аси світової війни, що здобули найбільшу кількість перемог у повітряних боях: Еріх Альфред Гартманн (352 перемоги), Ґергард Баркгорн (301 перемога) та Гюнтер Ралль (275 перемог). У лавах ескадри у різний час також билися такі аси Люфтваффе, як Вільгельм Батц (237 перемог), Герман Граф (212 перемог), Гельмут Ліпферт (203 перемоги), Вальтер Крупінскі (197 перемог), Йоганнес «Макі» Штайнгофф (176 перемог), Гайнц Шмідт (173 перемоги), Ганс-Йоахім Марсель (158 перемог), Генріх Штурм (157 перемог), Петер Дюттманн (150 перемог), Рудольф Тренкель (138 перемог), Карл Грац (138 перемог), Франц Шалль (137 перемог), Адольф Дікфельд (136 перемог), Отто Феннекольд (136 перемог), Альфред Гріславскі (133 перемоги), Йоганнес Візе (133 перемоги), Адольф Борхерс (132 перемоги), Гергард Гоффманн (130 перемог), Фрідріх Облезер (127 перемог), Дітріх Грабак (125 перемог), Герберт Ілефельд (123 перемоги), Ганс-Йоахім Біркнер (117 перемог), Ганс Даммерс (117 перемог), Бертольд Кортс (113 перемог), Гайнц Заксенберг (104 перемоги), Рудольф Мітіг (101 перемогу) та інші.

52-га винищувальна ескадра веде свою історію зі створення 1 травня 1939 року I групи на основі I./Jagdgeschwader 433. 19 серпня 1939 року ця група стала основою розгортання JG 52 у містечку Беблінген (Баден). У жовтні 1939 року розпочалося створення штабної ескадрильї і II групи ескадри.

• Німеччина (серпень 1939 — травень 1940)
• Франція, Велика Британія (травень — листопад 1940)
• Німеччина (листопад 1940 — лютий 1941)
• Франція, Бельгія (лютий — червень 1941)
• Східний фронт (південний напрямок) (червень — жовтень 1941)
• Східний фронт (центральний напрямок) (жовтень 1941 — січень 1942)
• Німеччина, Словацька Республіка (січень — квітень 1942)
• Східний фронт (південний напрямок) (травень 1942 — квітень 1944)
• Румунія (квітень — липень 1944)
• Польща (липень — жовтень 1944)
• Німеччина (Східна Пруссія) (жовтень 1944 — травень 1945)

• майор Губертус Мергардт фон Бернегг (нім. Hubertus Merhardt von Bernegg) (19 серпня 1939 — 18 серпня 1940)
• майор Ганс Трюбенбах (нім. Hanns Trübenbach) (19 серпня 1940 — 10 жовтня 1941)
• майор Вільгельм Лессманн (нім. Wilhelm Lessmann) (15 жовтня 1941 — 2 червня 1942)
• оберстлейтенант Фрідріх Бек (нім. Friedrich Beckh) (3—21 червня 1942)
• майор Герберт Ілефельд (нім. Herbert Ihlefeld) (22 червня — 28 жовтня 1942)
• майор Гордон Голлоб (28 жовтня — 1 листопада 1942, ТВО)
• оберстлейтенант Дітріх Грабак (нім. Dietrich Hrabak) (1 листопада 1942 — 30 вересня 1944)
• оберстлейтенант Герман Граф (нім. Hermann Graf) (1 жовтня 1944 — 8 травня 1945)

• Штаб (Stab/JG52)^[2]
• 1-ша група (I./JG52)^[3]
• 2-га група (II./JG52)^[4]
• 3-тя група (III./JG52)^[5]
• 13-та словацька ескадрилья (13.(Slow.)/JG52)^[6]
• 15-та хорватська ескадрилья (15.(Kroat.)/JG52)^[7]

• Messerschmitt Bf 109
• Вальтер Езау
• Jagdgeschwader 51
• 1-ша авіаційна дивізія (Третій Рейх)
• Список асів Люфтваффе Другої світової війни

• Jagdgeschwader 52. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 травня 2013.(нім.)
• Jagdgeschwader 52. на ww2.dk. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 травня 2013.(англ.)
• Jagdgeschwader 52. на axishistory.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 травня 2013.(англ.)
• Истребительная эскадра JG52 (Jagdgeschwader 52). на allaces.ru. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 травня 2013.(рос.)
• History of 15./JG 52 [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• JG 52 (Jagdgeschwader 52) [Архівовано 5 травня 2013 у Wayback Machine.] — форум по ескадрі (рос.)

• Jagdgeschwader 52: The Experten. — Osprey Publishing, 2004. — Т. 15. — 128 с. — (Aviation Elite Units) — ISBN 9781841767864. (англ.)(пол.)
• Bergström, Christer (2007). Barbarossa — The Air Battle: July-December 1941. London: Chervron/Ian Allan. ISBN 978-1-85780-270-2.
• Christer Bergström, Graf & Grislawski: A Pair of Aces. Eagle Editions, 2003. ISBN 0-9721060-4-9
• Christer Bergström, Black Cross/Red Star: The Air War over the Eastern front. Vol. 1, Pacifica Military History, 2000. Vol. 2, Pacifica Military History & Classic Publications, 2001. Vol. 3, Eagle Editions, 2006. ISBN 0-9761034-4-3
• Christer Bergström, Barbarossa: The Air War. Midlands/Ian Allan, 2007. ISBN 978-1-85780-270-2
• Niko Fast, Das Jagdgeschwader 52. Bensberger Buchverlag, Bergisch Gladbach, 1988-92.
• John Weal (2004), Aviation Elite Units Jagdgeschwader 52 The Experten. Osprey Publishing Limited. ISBN 1-84176-786-7

Виноски

Джерела