Блакитнар золотогорлий
| ?Блакитнар золотогорлий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Саякові (Thraupidae) |
| Рід: | Блакитнар (Iridosornis) |
| Вид: | Блакитнар золотогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Iridosornis porphyrocephalus Sclater, PL, 1856 | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Iridornis porphyrocephala Iridosornis porphyrocephala | |
| Посилання | |
| Iridosornis porphyrocephalus | |
| Iridosornis porphyrocephalus | |
| 284605 | |
| 729238 | |
| 22722659 | |
| 548508 | |
Блакитна́р золотогорлий[2] (Iridosornis porphyrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Колумбії і Еквадорі.
Опис


Довжина птаха становить 14-15 см, вага 20,5-23 г. Забарвлення переважно синє, горло яскраво-жовте, на обличчі чорнувата "маска". Живіт жовтуватий, гузка каштанова. Дзьоб зверху сіруватий, знизу білуватий.
Поширення і екологія
Золотогорлі блакитнарі мешкають в горах Західного хребта Колумбійських Анд (на південь від Чоко, переважно на західних схилах), в горах Центрального хребта Колумбійських Анд (на півночі країни, в Антіокії) та на північному заході Еквадору (Карчі, Імбабура). Можливо, в Еквадорі птах поширений на більшій території: за непідтвердженими свідченнями він спостерігався на півдні, в провінції Лоха. Золотогорлі блакитнарі живуть в нижньому ярусі вологих гірських тропічних і хмарних лісів та на узліссях. Зустрічаються переважно на висоті від 1500 до 2200 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Золотогорлим блакитнарям загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Iridosornis porphyrocephalus. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 15 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).