YaChudo

Блакитнар золотогорлий

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Блакитнар золотогорлий

Охоронний статус

Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Саякові (Thraupidae)
Рід:Блакитнар (Iridosornis)
Вид:Блакитнар золотогорлий
Біноміальна назва
Iridosornis porphyrocephalus
Sclater, PL, 1856
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Iridornis porphyrocephala
Iridosornis porphyrocephala
Посилання
Вікісховище:Iridosornis porphyrocephalus
Віківиди:Iridosornis porphyrocephalus
EOL:284605
ITIS:729238
МСОП:22722659
NCBI:548508

Блакитна́р золотогорлий[2] (Iridosornis porphyrocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Колумбії і Еквадорі.

Опис

Золотогорлий блакитнар
Золотогорлий блакитнар

Довжина птаха становить 14-15 см, вага 20,5-23 г. Забарвлення переважно синє, горло яскраво-жовте, на обличчі чорнувата "маска". Живіт жовтуватий, гузка каштанова. Дзьоб зверху сіруватий, знизу білуватий.

Поширення і екологія

Золотогорлі блакитнарі мешкають в горах Західного хребта Колумбійських Анд (на південь від Чоко, переважно на західних схилах), в горах Центрального хребта Колумбійських Анд (на півночі країни, в Антіокії) та на північному заході Еквадору (Карчі, Імбабура). Можливо, в Еквадорі птах поширений на більшій території: за непідтвердженими свідченнями він спостерігався на півдні, в провінції Лоха. Золотогорлі блакитнарі живуть в нижньому ярусі вологих гірських тропічних і хмарних лісів та на узліссях. Зустрічаються переважно на висоті від 1500 до 2200 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Золотогорлим блакитнарям загрожує знищення природного середовища.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Iridosornis porphyrocephalus. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 15 лютого 2022.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 15 лютого 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).