Міжштатна автомагістраль 10

Міжштатна автомагістраль 10 Interstate 10
Загальні дані
Країна	США
Мережа	Interstate Highway System
Номер	I-10
Штат	Каліфорнія, Аризона, Нью-Мексико, Техас, Луїзіана, Міссісіпі, Алабама, Флорида
Відкрито	1957
Довжина	3959,53 км
Напрямок	захід-схід
початок	California State Route 1
кінець	Interstate 95
Міста	Санта-Моніка, Джексонвілл
OpenStreetMap	r336614  ·R
Траса Interstate 10  Міжштатна автомагістраль 10 у Вікісховищі

Міжштатна автомагістраль 10 (Interstate 10, I-10) — міжштатна автомагістраль в Сполучених Штатах Америки, довжиною 2460,34 милі, (3959,53 км). Є четвертою за довжиною автомагістраллю США після I-90, I-80 і I-40. Перетинає всі основні міжштатні автомагістралі, що йдуть з півночі на південь, за винятком I-85. Проходить по території восьми штатів.

I-10 тягнеться від Тихого океану на державній трасі 1 (SR 1, Pacific Coast Highway) у Санта-Моніці, Каліфорнія, до I-95 у Джексонвіллі, Флорида. Основні міста, з'єднані I-10, включають (із заходу на схід) Лос-Анджелес, Фінікс, Тусон, Лас-Крусес, Ель-Пасо, Сан-Антоніо, Х'юстон, Батон-Руж, Новий Орлеан, Галфпорт, Мобіл, Таллахассі та Джексонвіль. Понад третина її загальної довжини знаходиться в межах штату Техас, де автомагістраль охоплює штат у своїй найбільшій ширині.

Хоча шосе існувало ще в 1957 році, останньою ділянкою всього маршруту, яку було завершено, була ділянка автостради Папаго від обох розв'язок I-17 (включно з тунелем Дек Парк) у Фініксі, яка була відкрита в 1990 році.

Наприкінці 2000-х на міжштатній автомагістралі було здійснено багато проектів розширення. У Пенсаколі, Флорида, 3-мильну (4,8 км) ділянку I-10 було розширено до шести смуг у 2008 році^[1]. У Таллахассі, штат Флорида, у червні 2009 року було завершено будівництво проекту розширення приблизно 8-мильної (13-кілометрової) ділянки автомагістралі I-10 до шести смуг (у деяких місцях восьми)^[2]. У Тусоні, штат Арізона, усі виїзди між Принс-роуд і 22-ю вулицею знову відкрилися після масштабного трирічного проекту благоустрою. I-10 було розширено з шести до восьми смуг, а також було побудовано сім мостів і підземних переходів для усунення заторів^[3]. I-10 від розв'язки I-8 у Каса-Гранде до Марани було розширено з чотирьох до шести смуг у другій половині 2007 року до завершення у 2009 році. Також в Арізоні, від Веррадо шлях у Бакая аж до Ейвондейл, Міжштатна автомагістраль була розширена наприкінці 2000-х і на початку 2010-х, додавши смугу смугу HOV між Естрелла-Паркуей у Гуд'їрі та трасі штату Арізона 101.

• I-405, Лос-Анджелес
• I-110, Лос-Анджелес
• I-5, Лос-Анджелес
• I-710, Лос-Анджелес
• I-605, Ель-Монте/Болдвін-Парк
• I-15, Онтаріо
• I-215, Сан-Бернардіно
• I-210, Редлендс
• I-17, Фінікс
• I-8, Каса-Гранде
• I-19, Тусон
• I-25, Лас-Крусес
• I-110, Ель-Пасо
• I-20, Кент
• I-410, Сан-Антоніо
• I-35 і I-37, Сан-Антоніо
• I-45, Х'юстон
• I-610, Х'юстон
• I-210, Лейк-Чарльз
• I-49, Лафаєтт
• I-110/I-12, Батон-Руж
• I-55, Лаплейс
• I-310, Кеннер
• I-610 та I-510, Новий Орлеан
• I-12 і I-59, Слайделл
• I-110, Білоксі
• I-65, Мобіл
• I-110, Пенсакола
• Таллахассі
• I-75, Лейк-Сіті
• I-295 та I-95, Джексонвілл

• Route Log and Finder List — Interstate System: Table 1. FHWA. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 7 жовтня 2007.