YaChudo

Луїзіана

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Штат Луїзіана
англ. State of Louisiana
фр. État de Louisiane
англ. State of Louisiana Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
Прапор
{{{печатка_альт}}}
Печатка Редагувати інформацію у Вікіданих
Прізвисько:
Штат пеліканів
(англ. Pelican State Редагувати інформацію у Вікіданих)
Девіз:
«Союз, справедливість і впевненість»
СтолицяБатон-Руж
Найбільше містоНовий Орлеан
КраїнаСША США
Офіційна моваАнглійська
Населення
 • повне
4 657 757 осіб (1 квітня 2020)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (24)
 • густота
34,4/км2
Етніконангл. Louisianian, есп. Luizianano, фр. Louisianais, фр. Louisianaise, ісп. Luisiano і ісп. Luisiana Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа
 • повна
134 382 км2 (31)
 • суші
134 382 км2
 • % води
16
 • ширина
210 км
 • довжина
610 км
 • широта
88° 49′ W to 94° 03′ W
 • довгота
28° 56′ N to 33° 01′ N
Висота
 • середня
30 м
 • максимальна
163 м м
(Дріскіллd Редагувати інформацію у Вікіданих)
 • мінімальна
−2 м м (Новий Орлеан Редагувати інформацію у Вікіданих)
Часовий поясMountain: UTC-6/DST-525-
Перед приєднаннямTerritory of Orleansd Редагувати інформацію у Вікіданих
Приєднання до США30 квітня 1818 (18-ий)
ГубернаторДжон Бел Едвардс (D)
Законодавча владаЛегіслатура штату Луїзіана Редагувати інформацію у Вікіданих
СенаториБілл Кессіді (R)
Джон Нілі Кеннеді (R)
Вебсайтlouisiana.gov Редагувати інформацію у Вікіданих
Скорочення
 • ISO 3166-2:US
US-LA
 • Абревіатури
LA
Карта США з відміченим штатом Луїзіана
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луїзіана

Луїзіана (англ. Louisiana) — штат на півдні США, над Мексиканською затокою. Площа: 135 382 км². Населення: 4 597 740 осіб (2024).[2] Столиця — Батон-Руж. Головні міста: порт Новий Орлеан, Шривпорт, Лафаєтт, Лейк-Чарльз. Примексиканська низовина з дельтою Міссісіпі. 40 % території — ліси.

Історія

У давнину територію штату населяли індіанці племен атакапа, туніка-білоксі, читімача, чокто, натчез та ін.

Починаючи з експедиції Ернандо де Сото (1539—1542), територія нинішньої Луїзіани була відкрита й освоєна іспанцями. З колоніальних підприємств Кавальє де ла Саля в 1680-х роках почалася французька колонізація регіону. 1682 року він з загоном дістався до Міссісіпі, спустився майже до її гирла й оголосив весь басейн річки володінням Франції. Діяльність Ла Саля була схвалена королем Франції, він був призначений губернатором нової колонії Луїзіана (названа ім'ям Людовика XIV) і на чотирьох кораблях з колоністами вирушив обживати нове володіння. Устя Міссісіпі відразу не знайшли, втратили один корабель, інший захопили іспанці. Колоністи, які висадилися на берег, бідували, звинувачували у своїх бідах Ла Саля і врешті-решт розправилися з ним. Однак колонія мало-помалу набирала чинності, і в 1718 році було засновано місто Новий Орлеан. В 1763 році східна частина території Луїзіани опинилася під контролем англійців, західна відійшла спершу до іспанців, потім, у 1800 році, до французів.

Колоніальна Луїзіана

Населення Луїзіани зазнало значних змін протягом своєї історії. Під час французького та іспанського режимів в Луїзіані сформувалася мультирасова ієрархічна драбина з трьома головними складовими: білі плантатори (спочатку вихідці з Європи: Іспанії та Франції), а потім народжені тут креоли та їхні сім'ї, які становлять еліту колоній. Далі за ними слідували кольорові — вільне населення змішаного європейсько-індіансько-африканського походження, особливо швидко розвивалося в умовах інституту пласаж (співжиття білих панів і кольорових дівчат), а також негри-раби з Африки. Як і в Латинській Америці, кордони між цими приблизно рівними трьома групами були нечіткими, тому була висока мобільність населення при досить патріархальному укладі життя. Основними мовами колоніального періоду були французька (особливо в місті Новий Орлеан — на той момент столиці) і іспанська (в муніципалітеті Сен-Бернард).

За часів іспанського правління в середині XVIII століття кілька тисяч акадійців, гнаних Британією з території Нової Шотландії, приїжджали сюди, осідаючи переважно в південно-західній частині Луїзіани, нині відомої як Акадіана. Акадійців іспанський уряд прийняв добре, а їхніх нащадків стали називати «кахунс».

Луїзіана в складі США

Коли в 1776 році США здобули незалежність, їх стала турбувати європейська присутність на західних кордонах і можливість безперешкодного доступу до річки Міссісіпі. У міру того, як американці просувалися на захід, вони виявили, що Аппалачі створювали перешкоду в просуванні товарів на схід. Найлегшим шляхом сплавляти продовольство було використовувати пліт для переправлення вниз за течією Огайо й Міссісіпі в порт Новий Орлеан, де товар вантажився на судна, що прямували через океан. Проблема полягала в тому, що іспанці володіли обома берегами Міссісіпі за поселенням Начез. В амбітні плани Наполеона входило створення нової імперії, заснованої на торгівлі цукром між країнами Карибського басейну. Луїзіана в цьому контексті служила своєрідним складом для всієї цукрової продукції. Але через неуспіхи в захопленні цукрових островів (Санто Домінго) і через брак коштів на ведення війни в Європі Наполеон вирішив продати ці території.

Входження Луїзіани до складу США обернулося справжньою трагедією для неороманського укладу життя, який встиг сформуватися в XVII—XVIII століттях.

Англійці й німці, які масово переселяються до Луїзіани в XIX—XX століттях, зробили все можливе, щоб витіснити спочатку французьку та іспанську мови, а потім розправитися і з м'якою, дуже демократичною структурою місцевої громади, яка поєднала риси трьох громад регіону. Спочатку в штаті встановлюється повна сегрегація рас, потім запроваджується правило однієї краплі крові, поширює свій вплив Ку-клукс-клан, встановлюються закони Джима Кроу. В XIX столітті в Мексику переїжджає основна маса вільного кольорового населення, залишки якого були зведені до становища негрів-рабів. Проте чорне та кольорове населення (корінні франко-креоли й афроамериканці) переважало в Луїзіані до 1900 року.

Три луїзіанські долари, середина XIX століття

З іншого боку, США зберегли в Луїзіані її традиційне право (франкомовні кодекси були перекладені на англійську мову). В наш час Луїзіана — єдиний штат США, де в загальних рисах діє континентальне громадянське право, що походить від римського права, тоді як англосаксонське загальне право, що базується на прецеденті, проникло сюди лише в дуже слабкому ступені.

Після утворення США східна частина Луїзіани увійшла до складу нової держави. 20 грудня 1803 року відбулося найбільше придбання в історії США — Сполучені Штати купили у наполеонівської адміністрації також і західну Луїзіану за суму в 15 мільйонів американських доларів (див. Луїзіанська покупка). Територія провінції була розділена між кількома штатами.

У 1849 році столиця Луїзіани за пропозицією тодішнього губернатора А. Джонсона була перенесена з Нового Орлеана в Батон-Руж.

Громадянська війна в США зруйнувала економіку плантацій. Відновлення йшло повільно, але в 1930-х роках Луїзіана стала одним зі світових центрів переробки нафти зі свердловин Мексиканської затоки.

Географія

Болота на півдні Луїзіани. Болотяні кипариси

На заході Луїзіана межує з Техасом, на півночі — з Арканзасом, на сході — з Міссісіпі, на півдні територія обмежена водами Мексиканської затоки.

Арканзас Арканзас
size Техас size Міссісіпі
Мексиканська затока

Територія штату чітко поділяється на дві частини — «верхню» й «нижню». Остання характеризується великою кількістю болотистих низовин.

Найвища точка — пагорб Дрискілл, висота над рівнем моря — всього 163 м.

Економіка

Видобуток нафти, газу, сірки; нафтопереробна, хімічна, металургійна (алюміній) промисловість; вирощування бавовни, цукрової тростини, сої; судноплавство; нафтогазопроводи.

Населення

Станом на 2024 рік чисельність штату становила 4 597 740 осіб.[2]

Расово-етнічний та мовний розподіл

Карта округів штату Луїзіана за расово-етнічною більшістю (за переписом населення 2020 року)
Легенда
Расово-етнічний розподіл населення штату Луїзіана, %
Група 1980[3] 1990[4] 2000[5] 2010[6] 2020[7] 2024[8]
білі (не латино) 67,56 65,78 62,53 60,33 55,75 55,15
чорні та афроамериканці (не латино) 29,09 30,60 32,30 31,82 31,18 30,18
латиноамериканці 2,36 2,20 2,41 4,25 6,92 7,78
азійці (не латино) 0,56 0,93 1,21 1,53 1,83 1,77
індіанці та корінні народи Аляски (не латино) 0,28 0,42 0,54 0,62 0,56 0,39
гавайці та тихоокеанці (не латино) -[9] -[9] 0,02 0,03 0,04 0,03
інша раса (не латино) 0,15 0,06 0,11 0,15 0,36 0,42
дві або більше рас (не латино) -[10] -[10] 0,88 1,27 3,35 4,29
Мовний склад населення штату Луїзіана, % (серед людей старше 5 років)
Мови 2000[11] 2010[12] 2024[13]
Англійська 90,79 91,26 91,04
Іспанська 2,53 3,30 5,15
Французька 4,68 2,79 1,34
інші 2,00 2,65 2,47

Особливості етнічного населення Луїзіани

Карта округів штату Луїзіана за найчисельнішою групою етнічного походження (за переписом населення 2020 року)
Легенда
Національно-етнічне походження населення штату Луїзіана, 2024 (враховані етноси з понад 1 %)[14][15][16]
Етнічне походження Чисельність осіб Частка, %
афроамериканське 892 042 19,40
Франція французьке 440 472 9,58
США "американське" 342 287 7,44
Англія англійське 335 682 7,30
Німеччина німецьке 317 717 6,91
Ірландія ірландське 302 335 6,58
Італія італійське 197 755 4,30
Мексика мексиканське 99 275 2,16
франко-канадське 82 864 1,80
Гондурас гондураське 74 329 1,62
Шотландія шотландське 48 487 1,05

Непрості расові відносини різко напружились після входження Луїзіани до складу США, продовжують захмарюватися численними расовими непорозуміннями та відкритими протистояннями (виступи афроамериканців після урагану Катріна, криваві події й масові мітинги в невеликому місті Джена у 2007 році).

Креоли й каджуни

Креоли й каджуни французького походження домінують на більшій частині півдня штату Луїзіани. Обидві групи мають свою мову і культуру, але йде змішування культур і мов. Каджуни — нащадки французів, насильно виселених британцями з території Акадії (зараз Нова Шотландія). Креоли з Луїзіани поділяються на дві групи: білі креоли-французи й чорні (кольорові) креоли. Білі креоли-французи переважно французького й іспанського походження, але також можуть походити від італійців, ірландців або німців. Чорні креоли переважно представляють суміш африканської, французької, іспанської та індіанської спадщин.

Афроамериканське й франко-африканське населення

Луїзіана посідає друге місце серед штатів США за кількістю афроамериканців, які проживають на її території, поступаючись лише сусідньому Міссісіпі.

Біле населення на півночі

Білі британського походження переважають на півночі Луїзіани. Ці люди переважно мають англійське, валлійське та шотландсько-ірландське коріння і поділяють спільні з сусідніми штатами культуру й протестантську релігію.

Інші європейці

Перед продажем Луїзіани кілька німецьких сімей переселилося в сільську місцевість уздовж річки Міссісіпі, в місце, яке пізніше стало відомим як Німецький берег. Вони змішалися з суспільством креолів і каджунів. Оскільки Новий Орлеан — великий порт і третє за добробутом місто країни, це приваблювало сюди численних ірландських, італійських та німецьких іммігрантів, які спочатку переважно були католиками.

Азійці в Луїзіані

Азійське населення Луїзіани охоплює нащадків китайських робітників, які прибули сюди в XIX і на початку XX століть. У 1970-ті та 1980-ті в Мексиканську затоку прибули численні біженці з В'єтнаму й південно-східної Азії, щоб працювати у сфері риболовної промисловості та видобутку креветок. Близько 95 % азійського населення Луїзіани сконцентровано в Новому Орлеані. У 2006 році було підраховано, що в Луїзіані проживає близько 50 000 людей азійського походження.

Українці в Луїзіані

Станом на 2024 рік, в Луїзіані проживали 2330 осіб українського походження, що становило 0,051 % від всього населення штату.[14]

Релігія

Динаміка релігійного складу населення штату Луїзіана[17]
Віросповідання Частка, %[18]
2007[19] 2014[20] 2024[21]
Християнство 90 84 74
Євангелізм 31 27 33
Основний протестантизм 9 8 6
"Чорний" протестантизм 20 22 11
Католицизм 28 26 23
Мормонізм < 1 < 1 1
Православ'я < 1 < 1 < 1
Свідки Єгови 1 1 1
Інше християнство < 1 1 < 1
Інші віросповідання 2 2 4
Юдаїзм < 1 < 1 < 1
Іслам 1 < 1 < 1
Буддизм 1 1 2
Індуїзм < 1 < 1 < 1
Інші світові релігії < 1 < 1 < 1
Щось інше[22] < 1 1 2
Не сповідують жодного віросповідання 8 13 21
Атеїзм < 1 2 4
Агностицизм 1 2 1
Нічого особливого 6 10 17

Адміністративно-територіальний устрій

Судова система і злочинність

Судова влада в Луїзіані складається з системи судів, які тлумачать і застосовують цивільне й кримінальне право. Верховний суд Луїзіани є вищим судом штату. Є також п'ять апеляційних судів, 43 районних суди, п'ять судів у сімейних справах або справах неповнолітніх, 48 міських судів і три парафіяльних суди.[23]

Згідно зі статистикою ФБР, це 10 найнебезпечніших міст в Луїзіані за 2020 рік:[24]

  1. Хаммонд
  2. Опелусас
  3. Олександрія
  4. Марксвілл
  5. Бастроп
  6. Кроулі
  7. Монро
  8. Уокер
  9. Уест Монро
  10. Лісвілл

Особливості

Французький квартал в Новому Орлеані, джаз, ресторани, «Марді гра»; дельта річки Міссісіпі, національний парк Жана Лафітта, національний історичний парк Чалмет. Сучасна Луїзіана є центром соціальної напруженості в США[25].

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ перепис населення США 2020 / за ред. Бюро перепису населення США
  2. ↑ а б Census profile: Louisiana. Census Reporter (англ.). Процитовано 20 червня 2026.
  3. ↑ "1980 Census of Population - General Population Characteristics - Louisiana - Table 14 - Persons by Race and Table 15 - Total Persons and Spanish Origin Persons by Type of Spanish Origin and Race (p. 20/12-20/20)" (PDF). United States Census Bureau. (англ.) .
  4. ↑ "1990 Census of Population - General Population Characteristics - Louisiana - Table 6 - Race and Hispanic Origin" (PDF) (англ.) . United States Census Bureau.
  5. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  6. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  7. ↑ Explore Census Data. data.census.gov. Процитовано 5 червня 2026.
  8. ↑ Grid View: Table B03002 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 31 травня 2026.
  9. ↑ а б враховані до азійців
  10. ↑ а б не існувало цього варіанту у переписі населення
  11. ↑ Languages - Louisiana. www.city-data.com. Процитовано 6 червня 2026.
  12. ↑ Data Center Results. apps.mla.org. Процитовано 19 червня 2026.
  13. ↑ State Language Data - US. migrationpolicy.org (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2026. Процитовано 31 травня 2026.
  14. ↑ а б Grid View: Table B04006 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 20 червня 2026.
  15. ↑ Grid View: Table B03001 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 20 червня 2026.
  16. ↑ Grid View: Table B02025 - Census Reporter. censusreporter.org. Процитовано 20 червня 2026.
  17. ↑ People in Louisiana | Religious Landscape Study (RLS). Pew Research Center (амер.). Процитовано 30 червня 2026.
  18. ↑ Цифри можуть не дорівнювати 100% через округлення.
  19. ↑ Похибка за даними 2007 року за дорослими в Луїзіана становить ±4,7 відсоткових пунктів. Менше 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  20. ↑ Похибка за даними 2014 року за дорослими в Луїзіана становить ±5,3 відсоткових пунктів. Менше 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  21. ↑ Похибка за даними 2024 року за дорослими в Луїзіана становить ±6,2 відсоткових пунктів. Менше 1 % респондентів не відповіли на запитання.
  22. ↑ унітаріанство та інші ліберальні вірування, релігії корінних американців
  23. ↑ Louisiana Court Records | CourtRecords.org. louisiana.courtrecords.org. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  24. ↑ Louisiana. FBI (амер.). Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  25. ↑ Даниил Студнев (13 травня 2013). Стрельба на параде в Новом Орлеане была актом уличного насилия. ИТАР-ТАСС. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).