YaChudo

IUPAC

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

IUPAC
АбревіатураIUPAC
Типнаукове товариство
видавництво
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1919[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сферахімія Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвища освіта Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираЦюрих Редагувати інформацію у Вікіданих
35°54′14″ пн. ш. 78°52′40″ зх. д. / 35.903954557027° пн. ш. 78.877733035157° зх. д.
ЧленствоCommittee on Space Researchd[2]
Joint Committee for Guides in Metrologyd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційні мовианглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірня(і)
організація(ї)
IUPAC/IUPAP Joint Working Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: iupac.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа

CMNS: IUPAC у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Міжнаро́дний сою́з фундамента́льної та прикладно́ї хі́мії (англ. International Union of Pure and Applied Chemistry, IUPAC) — міжнародна недержавна організація, метою якої є сприяння розвитку хімії як науки. До її складу входять національні хімічні спільноти.

IUPAC знана як визнане авторитетне джерело з розвитку стандартів найменування хімічних елементів та їхніх складових (цим займається Внутрішній комітет з термінології та символіки (англ. Interdivisional Committee on Nomenclature and Symbols, IUPAC nomenclature)). IUPAC належить до Міжнародної наукової ради (англ. International Council for Science, ICSU). Але навіть номенклатурі IUPAC не вдалося уникнути синонімії, наприклад: назвами IUPAC є 2-метилпропан і ізобутан; анілін і феніламін; етанова і ацетатна кислоти. Для інших сполук, наприклад, С2Н5ОН, можна навести ще більшу кількість назв: традиційна — винний спирт, раціональна — метилкарбінол, радикально-функціональна — етиловий спирт і систематична — етанол. За номенклатурою IUPAC назва цієї сполуки — етанол.

Директиви з термінології IUPAC визначають міжнародні стандарти найменування хімічних речовин у разі виникнення диспуту.

Багато публікацій IUPAC доступні у мережі Інтернет.

Історія

ІЮПАК створений в 1919 році. Ще до створення союзу IUPAC, попередня організація, Міжнародна асоціація хімічних товариств (IACS), зібралася в Парижі в 1911 році та розробила низку пропозицій щодо роботи, якою мала займатися нова Асоціація, в саме:[3]

  • Номенклатурою неорганічної та органічної хімії;
  • Стандартизацією атомних ваг;
  • Стандартизацією фізичних констант;
  • Редагуванням таблиць властивостей речовини;
  • Створенням комісії для перевірки робіт;
  • Стандартизацією форматів публікацій;
  • Проводити необхідні заходи для запобігання повторенню тих самих документів.

ІЮПАК та ЮНЕСКО — провідні організації, що координували події протягом 2011 року — Міжнародного року хімії.Упродовж нього були відзначені досягнення в хімії і її вклад у розвиток людства.

Академія наук СРСР стала учасницею ІЮПАК в 1931 році.

Мета і задачі

ІUPAC (Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії) служить міжнародній науковій спільноті у подвійній ролі — як фундаментальна наука та як орієнтована на конкретні завдання Спілка. Союз займає унікальну позицію, сприяючи розвитку центральних міждисциплінарних хімічних наук. Зміцнення міжнародної співпраці у сфері хімії, прагнення до найвищих стандартів досконалості й актуальності як в академічних, так і в промислових дослідженнях, а також просування ролі хімії на благо суспільства та для вирішення глобальних проблем — це ті бачення, які визначають діяльність IUPAC у XXI столітті.[3]

Місія

ІUPAC виконує свою місію шляхом заохочення сталого розвитку, забезпечення єдиної мови хімії та підтримки вільного обміну науковою інформацією. Реалізуючи цю місію, IUPAC робить вагомий внесок у всесвітнє розуміння і застосування хімічних наук задля покращення життя всього людства.[4]

Номенклатура

Номенклатурні книги IUPAC використовуються професійними хіміками в академічних колах, уряді та хімічній промисловості по всьому світу.[5]

Екологічні проекти

Різні комісії та комітети IUPAC здійснюють широкий спектр екологічних проектів, зокрема що стосуються наступних тем:[5]

  • Аналітична хімія навколишнього середовища;
  • Частинки навколишнього середовища;
  • Переробка полімерів;
  • Визначення мікроелементів у навколишньому середовищі;
  • Газокінетичні дані для хімії атмосфери;
  • Глосарій термінів хімії атмосфери;
  • Пестициди у поверхневих водах.

Секретаріат

Фаб'єн Мейєрс є виконавчим директором IUPAC. Фаб'єн відповідає за нагляд за операційними аспектами роботи IUPAC. Родом з Бельгії, Фаб'єн працює віддалено зі свого офісу на хімічному факультеті Бостонського університету або за сумісництвом з Бельгії. Вона відповідає за управління проектною системою та тісно співпрацює з відділами, постійними комітетами, волонтерами та проектним комітетом щодо вибору та затвердження проектів.[6]

Примітки

  1. ↑ ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
  2. ↑ https://cosparhq.cnes.fr/about/members/international-scientific-unions/
  3. ↑ а б Our History. IUPAC | International Union of Pure and Applied Chemistry (амер.). Процитовано 19 серпня 2026.
  4. ↑ Strategic Plan - IUPAC | International Union of Pure and Applied Chemistry %. IUPAC | International Union of Pure and Applied Chemistry (амер.). Процитовано 19 серпня 2026.
  5. ↑ а б About IUPAC (англ.). 19 серпня 2026.
  6. ↑ https://iupac.org/who-we-are/secretariat/

Джерела

  • Quantities, Units and Symbols in Physical Chemistry. IUPAC. Physical Chemistry Division / Prep, for publ. by I.Mills, T.Cvitas, K.Homann, N.Kallay, K.Kuchitsu. — 2nd ed. —Blackwell Sci., 1996.— 166 p.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).