Опеньок хибний сіропластинчатий
| ?Опеньок хибний сіропластинчатий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Тип: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) |
| Родина: | Строфарієві (Strophariaceae) |
| Рід: | Гіфолома (Hypholoma) |
| Вид: | H. capnoides |
| Біноміальна назва | |
| Hypholoma capnoides (Fr.) P.Kumm. (1871) | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Hypholoma capnoides | |
| 1030033 | |
| 122090565 | |
| 86069 | |
| MB: | 159037 |
| IF: | 159037 |
Опеньок хибний сіропластинчатий (Hypholoma capnoides (Fr.:) P.Kumm.) — їстівний гриб родини строфарієвих.
Будова
Шапинка 2-8 см в діаметрі, тонком'ясиста, випукла, в центрі з горбочком, гола, вохряно-жовта, матово жовта, жовтувато-коричнева, жовтувато-оранжева, по краям світліша.
Гіменофор пластинчатий. Пластинки прирослі, часті, вузькі, в молодому віці бліді, білуваті, жовтуваті, пізніше сіруваті, фіолетово-сірі.
Ніжка 5-10 х 0,4-08 см, тонка, інколи викривлена, зверху білувато-жовта, в основі коричнева, з волокнами.
М'якоть білувата, без вираженого запаху, з приємним м'яким смаком.
Спори 7-10х4-5 мкм, еліпсоїдні, фіолетово-бурі, гладкі. Споровий порошок коричневий, темно-бордовий.
Поширення та середовище існування
Так само як його отруйні і не їстівні види роду Опеньок сірчано-жовтий несправжній (H. fasciculare) та Опеньок цегляно-червоний (H. sublateritium) зростає в хвойних лісах, на мертвих трухлявіючих деревах, часто на пеньках сосни. Групами в серпні, листопаді.
Практичне використання
Під час збирання цього гриба необхідно вміти відрізнити його від сірчано-жовтого опенька, який є більш поширеним у багатьох регіонах. Опеньок сіропластинчатий має характерні пластинки світло-сірого кольору, які в процесі дозрівання спор стають фіолетово-бурими. Натомість сірчано-жовтий опеньок має зеленуваті пластинки.
Також є ймовірність сплутати зі смертельною галериною оторочкуватою, неїстівним опеньком цегляно-червоним або добрим їстівним опеньком літнім.
Консервують, сушать, смажать. Деякі автори рекомендують перед вживанням відварити. В деяких джерелах вважається неїстівним і не рекомендований до збору, саму через те, що його легко сплутати з отруйними грибами.
Джерела
- Саркина И. С. Грибы знакомые и незнакомые. Справочник-определитель грибов Крыма. 2-е издание: уточненнок и дополненное. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2013. — 440 с., цв. илл.
Посилання
- Hypholoma capnoides mycobank.org
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).