YaChudo

Hwasong-11B

Переглядів: 2. Оновлено 10.11.2026.

Hwasong-11B
Художнє зображення ракети з двома варіантами кольорів: чорно-білий (зліва) та бежево-білий (справа)
Художнє зображення ракети з двома варіантами кольорів: чорно-білий (зліва) та бежево-білий (справа)
ТипБалістична ракета малої дальності (БРМД)
ПоходженняПівнічна Корея Північна Корея
Історія використання
ОператориПівнічна Корея Північна Корея
Росія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено2019
Характеристики
Довжина7,2 м
Діаметр1 м
Боєголовка400—500 кг
ДвигунТвердопаливний ракетний двигун
Операційна
дальність
410 км
Швидкість2,1 км/с (Мах 6,2)
Система
наведення
Інерційна навігація (ІНС), Супутникова навігація (ймовірно)
ТочністьКІВ: 35—200 м
Пускова
платформа
гусенична або колісна 8×8 ТПУ

Hwasong-11B (кор.: хангиль: 《화성포-11나》형, букв. «Артилерія Марса Тип 11B»), також відома як KN-24 за американською системою найменувань та іншими назвами, — північнокорейська одноступенева тактична балістична ракета на твердому паливі. Ракета, дуже схожа на американську ATACMS, вперше була представлена 10 серпня 2019 року під час випробувального польоту. Офіційне позначення було підтверджено у жовтні 2021 року під час військової виставки. Повідомляється, що цю ракету використовували російські війська під час російсько-української війни.

Опис

Hwasong-11B — це ракета, яка має схожість з американською ATACMS та південнокорейською KTSSM[1][2]. Ймовірно, вона виконує аналогічну роль підтримки операцій на полі бою. Кормові аеродинамічні крила ракети є фіксованими, а не складними, як у ATACMS, що вимагає розгортання з прямокутних пускових контейнерів. Hwasong-11B летить за «змінною балістичною траєкторією», вирівнюючись на меншій висоті — нижче приблизно 50 км, ніж традиційні балістичні ракети малої дальності типу «Скад». На такій висоті атмосфера достатньо щільна, щоб стабілізатори могли забезпечувати аеродинамічний контроль протягом усього польоту та дозволяти ракеті пікірувати на ціль[3][4][5].

Використання інерційної навігації, оновлюваної даними супутникового наведення, може забезпечити точність визначення в межах 35—200 м кругового імовірного відхилення, залежно від того, чи використовує ракета супутникове наведення чи лише інерційну навігацію[5][6]. Хоча ракета зовні схожа на ATACMS, вона продемонструвала більшу дальність польоту, що свідчить про її більші фізичні розміри[4]. Схоже, що вона має спільний прискорювач з Hwasong-11A (KN-23) і, за оцінками, несе 400—500 кг корисного навантаження з унітарною або касетною бойовою частиною[3]. Hwasong-11B також здатна нести тактичну ядерну боєголовку Hwasan-31[7]. Ймовірно, вона замінить старіші північнокорейські БРМД на рідкому паливі, такі як «Hwasong-5» та «Hwasong-6», оскільки її непараболічна траєкторія робить її більш стійкою до систем протиракетної оборони, а підвищена точність зменшує кількість ракет, необхідних для знищення однієї цілі[5].

Незважаючи на схожість із системою ATACMS, Hwasong-11B значно більша, її довжина та діаметр оцінюються 7,2 м та 1 м[8][9]. Ракета, ймовірно, також використовує той самий двигун, що й Pukguksong-1, з подібними реактивними лопатями, і загалом нагадує її одноступеневу версію. Транспортно-пускова установка являє собою гусеничне шасі, ширина якого становить близько 1,26 м та діаметром колеса 0,78 м, подібно до гусеничної мобільної пускової установки Pukguksong-2[8]. Вона схожа на систему транспортно-пускових установок південнокорейських Hyunmoo-2A та 2B ; однак північнокорейська система використовує два пускові контейнери замість одного, який використовується південнокорейським аналогом[2]. На кількох зображеннях системи, схоже, спостерігаються маніпуляції, що значно збільшують розмір пускової установки[8]. Hwasong-11B також може бути запущений з використанням чотиривісного шасі на базі вантажівки[10].

Оскільки ракета виконувала роль, аналогічну Hwasong-11A (KN-23), не мало б бути потреби розробляти пізніше іншу ракету з аналогічними характеристиками. Згідно з аналізом повідомлення Корейського центрального інформаційного агентства, попри відмінності, які Hwasong-11A має від 9K720 «Іскандер», Hwasong-11A, ймовірно, створена за іноземною допомогою або з використанням іноземних компонентів[11].

Хоча всі новинні повідомлення про Hwasong-11A (KN-23) в основному зосереджувалися на розгортанні, «демонстрації потужності» та новизні ракети, повідомлення про Hwasong-11B натомість зосереджувалися на «дослідженнях» та «розробках» під час її першого запуску[11], а також на її перевазі порівняно зі старою зброєю[12]. У пізніших запусках Hwasong-11B згадувалася «зброя чучхе корейського зразка», про яку взагалі не згадується у випадку Hwasong-11A, що натякає на те, що хоча Hwasong-11B пройшла етап досліджень та розробок, Hwasong-11A вже була розгорнута до випробувань і, ймовірно, мала певну форму участі іноземних держав[11].

Найменування

Офіційне позначення Hwasong-11B було оприлюднено в жовтні 2021 року під час військової виставки «Самооборона 2021», оскільки зображення, опубліковане державними ЗМІ Північної Кореї, чітко показувало офіційну назву ракети[13]. Hwasong-11B також може називатися Hwasong-11Na або Hwasongpho-11Na[14][15] з літерою «Na» (나) — другою літерою корейського алфавіту[16].

За межами Північної Кореї розвідувальним спільнотам Hwasong-11B відома як KN-24 за номенклатурою США[3]. Інші зовнішні назви також включають 19-4 SRBM, яку використовує південнокорейська армія[17], а також Сонгун ATACMS, прізвисько, дане аналітиками[18][19].

Історія

Hwasong-11B вперше публічно з'явилася 10 серпня 2019 року під час льотних випробувань. Ще один випробувальний залп відбувся 16 серпня 2019 року. Третє льотне випробування також було проведено 21 березня 2020 року[20]. Пізніше Північна Корея представила Hwasong-11B на військових парадах 10 жовтня 2020 року та 14 січня 2021 року[21][22], а також на військовій виставці «Самооборона 2021» у жовтні 2021 року, де Північна Корея розкрила офіційну назву ракети[13].

Північна Корея також представила версію Hwasong-11B коричневого кольору під час військової виставки «Самооборона 2021»[8][13]. Після виставки, 17 січня 2022 року відбулося чергове випробування Hwasong-11B[23], під час якого Північна Корея оголосила про її виробництво[24].

Hwasong-11B також з'являлась на військових парадах 25 квітня 2022 року[25], 8 лютого 2023 року[26], а також 27 липня 2023 року, коли Північна Корея представила транспортно-пускову установку на базі вантажівки для Hwasong-11B[10]. Наступний випробувальний залп відбувся 30 серпня 2023 року[26][27].

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), станом на 2025 рік Північна Корея мала понад дев'ять пускових установок Hwasong-11B. Ці пускові установки оцінюються IISS як такі, що «знаходяться у випробуванні»[28]:268.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

У лютому 2024 року Україна заявила про збиття ракет Hwasong-11B[29], а українські ЗМІ підтвердили перехоплення 15 лютого поблизу Києва[30]. Через день після заявленого збиття українські дані показали, що Росія використала 24 ракети, включаючи Hwasong-11B, нібито з низькою точністю[31].

У серпні 2024 року організація Conflict Armament Research задокументувала уламки чотирьох додаткових північнокорейських балістичних ракет, які впали на територію України. Ці уламки, знайдені в Білій Церкві, Вітровій Балці та Рожівці, можуть бути з Hwasong-11B[32].

За даними України, на початку 2025 року Північна Корея поставила 148 балістичних ракет двох типів, включаючи Hwasong-11B[33].

У квітні 2026 року український звіт показав, що північнокорейські балістичні ракети (включаючи Hwasong-11B), що використовувалися Росією у 2024 році, були виготовлені з використанням комерційної електроніки із застарілими методами виробництва (віком до 50 років) та використовували менш енергоефективне паливо, що вимагало від північнокорейських ракет використання більших двигунів для досягнення такої ж дальності, як і у російських аналогів[29]. Чотири місяці по тому Україна заявила, що Північна Корея поставила Росії ще одну партію з 40 ракет Hwasong-11A та 11B і розгорне ракетний підрозділ, який може бути оснащений шістьма пусковими установками та додатковими 120 ракетами (включаючи Hwasong-11B)[34][35].

Список тестів

Підтверджені тести

Спроба Дата Місце Число запущених ракет Результат Додаткові примітки Джерела
1 10 серпня 2019 року Хамхин 2 Успіх Ці ракети досягли апогею 48 км (30 миль) і дальності 400 км (250 миль) зі швидкістю 2,1 км/с (7 600 км/год; 4 700 миль/год). Північнокорейські державні ЗМІ не назвали назву ракети, а Кім Чен Ин спостерігав за випробуванням. [3][36][37]
2 16 серпня 2019 року Тонгчон 2 Успіх Ці ракети досягли апогею 30 км (19 миль) та дальності 230 км (140 миль), продемонструвавши знижену траєкторію. Кім Чен Ин контролював випробувальний запуск. [20][38]
3 21 березня 2020 року Сончон 2 Успіх Ці ракети досягли апогею 50 км (31 миля) та дальності польоту 410 км (250 миля), виконуючи «маневри підтягування» в польоті, а одна з них, ймовірно, вразила невеликий острів завдовжки 100 метрів. Кім Чен Ин контролював випробувальний запуск. [3][4][39]
4 17 січня 2022 року Міжнародний аеропорт Сунан 2 Успіх Ракети пролетіли 380 км (240 миль) та досягли апогею 42 км (26 миль), з максимальною швидкістю 1,7 км/с. Випробувальний запуск було проведено для перевірки бойової готовності та підтвердження якості збірки серійних ракет Hwasong-11B. [23][40]
5 5 листопада 2022 року Невідомо 2 Успіх Інформація базується на зображеннях, опублікованих Центральним інформаційним агентством Кореї 7 листопада 2022 року. Ці ракети були оснащені касетними боєголовками, досягли апогею 20 км (12 миль) та пролетіли 130 км (81 миля). Ракети були пофарбовані в бежево-білий колір, а не в оригінальний чорно-білий. [41][42]
6 30 серпня 2023 року Міжнародний аеропорт Сунан 2 Успіх Ці ракети досягли апогею 50 км (31 миля). Одна ракета пролетіла 400 км (250 миль), інша — 350 км (220 миль). Ракети вибухнули на висоті близько 400 м (1300 футів) над ціллю. За даними Північної Кореї, запуск мав імітувати тактичні навчання з ядерного удару по Південній Кореї. [20][27][43]

Ймовірні тести

За даними держав-членів Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, деякі з восьми балістичних ракет, запущених 5 червня 2022 року, могли бути Hwasong-11B[44].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Sự tương đồng bất ngờ giữa vũ khí chiến thuật của Triều Tiên và tên lửa Mỹ - Hàn [Surprising similarities between North Korea's tactical weapon and US-South Korean missiles]. Thái Nguyên TV (в'єтн.). ThaiNguyen Radio and Television Station. Архів оригіналу за 12 листопада 2024. Процитовано 29 серпня 2025.
  2. ↑ а б Vũ khí chiến thuật Triều Triên vừa phóng giống tên lửa Mỹ, Hàn [Newly-launched North Korean tactical weapon similar to US, South Korean missiles]. Bắc Ninh TV (в'єтн.). Bac Ninh Newspaper and Radio – Television. 12 серпня 2019. Процитовано 25 квітня 2026.
  3. ↑ а б в г д KN-24. Missile Threat. CSIS. 15 квітня 2020. Процитовано 26 січня 2025.
  4. ↑ а б в Elleman, Michael (25 березня 2020). Preliminary Assessment of the KN-24 Missile Launches. 38 North. Процитовано 9 лютого 2025.
  5. ↑ а б в Elleman, Michael (9 жовтня 2019). North Korea's New Short-Range Missiles: A Technical Evaluation. 38 North. Процитовано 9 лютого 2025.
  6. ↑ Delory, Stéphane; Bondaz, Antoine; Maire, Christian (2023). North Korean Short Range Systems: Military consequences of the development of the KN-23, KN-24 and KN-25 (PDF). Foundation for Strategic Research. с. 77. Архів (PDF) оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 27 грудня 2024.
  7. ↑ Yang, Uk (29 червня 2023). 북한의 최신 핵무기 개발 현황: 핵그림자를 드리우는 북한의 인지전 시도 [North Korea's latest nuclear weapons developments: North Korea's cognitive warfare attempts to cast a nuclear shadow]. Asan Institute for Policy Studies (кор.). Архів оригіналу за 2 вересня 2025. Процитовано 26 липня 2025.
  8. ↑ а б в г Brügge, Norbert. Pukguksong GLBM-1. b14643.eu. Norbert Brügge. Процитовано 25 жовтня 2021.
  9. ↑ Sokolin, Anton (17 квітня 2026). North Korean missiles used in Ukraine strikes aren’t just Russian copies: Kyiv. NK News. Процитовано 19 квітня 2026.
  10. ↑ а б Xu, Tianran (8 серпня 2023). Brief on 27 July 2023 Parade of the DPRK. Open Nuclear Network. Процитовано 26 січня 2025.
  11. ↑ а б в Xu, Tianran; Shin, Jaewoo (23 квітня 2020). A Tale of Two Missiles: Analysis of KCNA Reports on North Korea's KN-23 and KN-24 Short-Range Ballistic Missiles. Datayo (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
  12. ↑ Triều Tiên khẳng định vũ khí vừa thử vượt trội so với các mẫu cũ [North Korea confirmed the new weapon was superior compared with older models]. Gia Lai TV (в'єтн.). Gia Lai Newspaper and Radio, Television. 11 серпня 2019. Процитовано 12 квітня 2026.
  13. ↑ а б в Zwirko, Colin (18 січня 2022). North Korea says it successfully launched ‘tactical guided missiles’ on Monday. NK News. Процитовано 5 червня 2025.
  14. ↑ Xu, Tianran (18 жовтня 2021). Brief on the Defence Development Exhibition of the Democratic People's Republic of Korea (PDF). Open Nuclear Network. с. 10. Процитовано 20 квітня 2026.
  15. ↑ Lee, Je-hun (29 березня 2023). N. Korea reveals tactical nuclear warhead for first time. The Hankyoreh. Процитовано 28 грудня 2024.
  16. ↑ North Korean nuclear forces (2021) (PDF). Stockholm International Peace Research Institute. с. 5. Процитовано 28 грудня 2024.
  17. ↑ JSF (3 лютого 2021). 韓国軍国防白書2020の北朝鮮ミサイル比較図から大きさ推定値 [Size estimate from comparative diagram of North Korean missiles in South Korean Defense White Paper 2020]. Yahoo News Japan (яп.). Процитовано 20 червня 2025.
  18. ↑ Panda, Ankit (11 серпня 2019). Unpacking North Korea's new weapon: the "Songun ATACMS". NK Pro. NK News. Процитовано 28 грудня 2024.
  19. ↑ Lim, Dong Geon (20 серпня 2019). North Korea’s Recent Missile and ‘Projectile’ Tests Need Your Attention. Center for the National Interest. Процитовано 20 квітня 2026.
  20. ↑ а б в The CNS North Korea Missile Test Database. Nuclear Threat Initiative. 12 листопада 2024. Процитовано 12 січня 2025.
  21. ↑ Viewbook of DPRK 10 October 2020 Parade (PDF). Open Nuclear Network. 13 жовтня 2020. Процитовано 26 січня 2025.
  22. ↑ Dahlgren, Masao (15 січня 2021). North Korea Displays New Missiles in Nighttime Parade. Missile Threat. CSIS. Процитовано 26 січня 2025.
  23. ↑ а б Triều Tiên xác nhận phóng thử hai tên lửa dẫn đường chiến thuật [North Korea confirmed test of two tactical guided missiles]. Nam Định TV (в'єтн.). Nam Dinh Radio and Television Station. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 25 квітня 2026.
  24. ↑ Ji, Da-gyum (18 січня 2022). ‘Tactical guided missiles’ now under production, N. Korea says. The Korea Herald. Процитовано 19 липня 2026.
  25. ↑ Xu, Tianran (2 травня 2022). 25 April 2022 DPRK Parade (PDF). Open Nuclear Network. Процитовано 26 січня 2025.
  26. ↑ а б S/2024/215. UNDOCS. United Nations. 7 березня 2024. Процитовано 23 травня 2026.
  27. ↑ а б KPA General Staff Releases Report. Korean Central News Agency. 31 серпня 2023. Процитовано 26 липня 2025. Зображення див. тут.
  28. ↑ International Institute for Strategic Studies (12 лютого 2025). The Military Balance 2025 (вид. 1st). Routledge. ISBN 978-1041049678.
  29. ↑ а б Loh, Matthew (17 квітня 2026). North Korean ballistic missiles were made with outdated methods from up to 50 years ago: Ukraine MOD. Business Insider. Процитовано 22 квітня 2026.
  30. ↑ Buderatskyi, Yevhen; Kizilov, Yevhen (16 лютого 2024). North Korean KN-24 missile leaves huge crater in Bucha district. Ukrainska Pravda. Процитовано 7 лютого 2025.
  31. ↑ Balforth, Tom (16 лютого 2024). Ukrainian data casts doubt on precision of N.Korea missiles fired by Russia. Reuters. Архів оригіналу за 19 серпня 2024. Процитовано 17 лютого 2024.
  32. ↑ MSMT/2025/1 (PDF). Multilateral Sanctions Monitoring Team. 29 травня 2025. с. 12. Процитовано 16 лютого 2026.
  33. ↑ Balforth, Tom (24 квітня 2025). Missile that killed 12 in Russian strike on Kyiv was North Korean, Zelenskiy says. Reuters. Процитовано 25 квітня 2025. By the start of 2025, Pyongyang had supplied Russia with 148 KN-23 [Hwasong-11A] and KN-24 [Hwasong-11B] ballistic missiles, Ukraine's military spy agency says.
  34. ↑ КНДР розгортає в Росії ракетний підрозділ для обстрілів України. Мілітарний. Процитовано 7 серпня 2026.
  35. ↑ Newdick, Thomas (5 серпня 2026). North Korea Upping Ballistic Missile Supplies To Russia Would Be Bad News For Ukraine At The Worst Time. The War Zone. Recurrent Ventures. Процитовано 6 серпня 2026.
  36. ↑ Triều Tiên: Ngày 10/8 đã thử nghiệm vũ khí mới 'hoàn hảo yêu cầu về uy lực' [North Korea tested new weapon on 10 August, 'perfectly meeting requirements for destructive power']. Quảng Trị TV (в'єтн.). Quảng Trị Radio and Television Station. 11 серпня 2019. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 16 лютого 2026.
  37. ↑ Supreme Leader Kim Jong Un Guides Test-Fire of New Weapon. Korean Central News Agency. 11 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2025 — через Korean Association of Social Scientists. For images, see 1 and 2.
  38. ↑ Supreme Leader Kim Jong Un Guides Test-fire of New Weapon Again. Korean Central News Agency. 17 серпня 2019. Процитовано 21 травня 2026 — через Korean Association of Social Scientists. For images, see 1 and 2.
  39. ↑ Supreme Leader Kim Jong Un Observes Demonstration Fire of Tactical Guided Weapon. Korean Central News Agency. 22 березня 2020. Процитовано 26 січня 2025. For images, see 1 and 2.
  40. ↑ Test-fire of Tactical Guided Missiles Held. Korean Central News Agency. 18 січня 2022. Процитовано 26 січня 2025.
  41. ↑ S/2023/171. UNDOCS. United Nations. 7 березня 2023. с. 185. Процитовано 23 травня 2026.
  42. ↑ JSF (7 листопада 2022). 北朝鮮が11月2日～5日のミサイル大量発射を報告 [North Korea reports numerous missile launches from 2 to 5 November]. Yahoo News Japan (яп.). Процитовано 29 серпня 2025.
  43. ↑ Triều Tiên diễn tập tấn công hạt nhân nhằm vào Hàn Quốc [North Korea hold simulated nuclear strike drill against South Korea]. Truyền hình Nghệ An (в'єтн.). Nghe An Newspaper and Radio, Television. 31 серпня 2023. Процитовано 16 лютого 2026.
  44. ↑ S/2022/668. UNDOCS. United Nations. 7 вересня 2022. с. 22, 161. Процитовано 23 травня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).