YaChudo

KN-23

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Hwasong-11A
ТипБалістична ракета малої дальності
ПоходженняПівнічна Корея
Історія використання
ОператориПівнічна Корея Північна Корея
Росія Росія
ВійниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено2018
ВиробникFebruary 11 Plant
Характеристики
Вага3415 кг
Довжина8,7 м (рання)
9,8 м (пізня)
Діаметр1,1 м[1]
Боєголовка500 кг, ядерна або конвенційна[2]
ДвигунТвердопаливний ракетний двигун
Операційна
дальність
900 км[3]
Система
наведення
Інерційна навігація (ІНС), Супутникова навігація (ймовірно)
ТочністьКІВ: 100—200 м[4]
Пускова
платформа
Колісна пускова установка 8×8
Колісна ПУ 10×10
Гусенична ПУ
Залізнична ПУ
KN-23 у Вікісховищі

Hwasong-11A (кор. 《화성-11가》형 (поліпшена Hwasong-11)) також відома як KN-23 за американською системою найменувань та іншими назвами[5][6], — північнокорейська одноступенева, твердопаливна балістична ракета малої дальності. Представлена у лютому 2018 року та вперше випробувана у травні 2019 року, Hwasong-11A є найпомітнішим варіантом серії твердопаливних ОТР Hwasong-11.

Аналітики вважають, що ракета завдяки своїй квазі-балістичній траєкторії та дальності польоту до 900 км може долати південнокорейську протиракетну оборону. Вона може запускатися з автомобільних мобільних пускових установок, залізничних платформ та шахтних пускових установок.

Варіанти Hwasong-11A включають версію з більшою бойовою частиною, зменшену версію та версію для підводного запуску. Ракети KN-23 неодноразово застосовували російські війська під час російсько-української війни.

Історія

У середині жовтня 2017 року Північна Корея, ймовірно, провела випробування твердопаливного двигуна в Хамхині, що, можливо, було статичним випробуванням двигуна ракети Hwasong-11A[7].

Північна Корея вперше публічно продемонструвала Hwasong-11A під час військового параду 8 лютого 2018 року[8]. Більше ніж через рік, 4 травня 2019 року, Північна Корея вперше провела публічне випробування Hwasong-11A. П’ять днів потому, 9 травня, Північна Корея здійснила пуск ще двох ракет. 17 травня 2019 року Командування збройних сил США в Кореї присвоїло ракеті позначення KN-23[9].

Подальші випробувальні пуски відбулися 25 липня та 6 серпня 2019 року, а також у 2021, 2022 та 2023 роках[10].

Офіційна назва «Hwasong-11A» була вперше запропонована у жовтні 2021 року, після підтвердження офіційної назви ракети KN-24[11]. Під час військової виставки «Виставка озброєнь-2023», яка проходила у липні 2023 року, Північна Корея офіційно підтвердила цю назву[12].

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), станом на 2025 рік Північна Корея мала понад 17 пускових установок Hwasong-11A у варіантах для автомобільного та залізничного базування[13].

Ще один пуск Hwasong-11A відбувся 8 травня 2025 року під час військових навчань, у яких також брала участь KN-25[14][15]. Це було перше відоме випробування Hwasong-11A з 2023 року[16].[39] Наступний випробувальний політ цієї ракети відбувся під час серії випробувань озброєнь з 6 по 8 квітня 2026 року[17][18].

Масове виробництво

У листопаді 2024 року супутникові знімки показали, що будівлі на заводі «11 лютого» (Хамхин), де виготовляють балістичні ракети (в тому числі Hwasong-11A), були розширені, ймовірно, у зв’язку зі збільшенням виробництва[19].

Зображення, опубліковані північнокорейськими державними ЗМІ під час інспекцій Кім Чен Ина на ракетних заводах у грудні 2025 та червні 2026 року, свідчать про те, що Hwasong-11A було запущено у серійне (масове) виробництво. Під час візиту в грудні 2025 року було продемонстровано приблизно 90 ракет Hwasong-11A без бойових частин[20][21].

Конструкція

Ззовні ракета KN-23 схожа на російську балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М»[22] та південнокорейську Hyunmoo-2B з певними зовнішніми відмінностями.

Подібно ракеті «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію, після досягнення висоти в близько 50 км рухається в атмосфері, де може виконувати корекцію траєкторії польоту аеродинамічними рулями.

За оцінками, з бойовою частиною в 500 кг дальність польоту становить до 450 км. З легшою бойовою частиною дальність зростає до 690 км. Бойова частина може бути звичайна: унітарна або касетна, чи ядерна[23].

За умови застосування супутникової системи навігації для наведення ракети її кругове імовірне відхилення може бути на рівні 100 метрів, а при використанні лише інерційної системи наведення — до 200 метрів[9][8][4].

Ракета KN-23 має істотно більші габарити за ракету комплексу «Іскандер» та, ймовірно, має такий самий твердопаливний ракетний двигун діаметром 1,1 м від ракети Pukkuksong-1. Цей двигун дещо довший, а ракета має тільки одну ступінь. Двигун має істотно відмінну від «Іскандера» будову, а транспортно-пускова установка має більше місця для ракети[24].

Ракета KN-23 імовірно має замінити старіші оперативно-тактичні балістичні ракети з рідинним двигуном типу Hwasong-5 та Hwasong-6. Завдяки колісній транспортно-пусковій установці та твердопаливному ракетному двигуну має значно кращу мобільність та готовність до пуску. Квазібалістична траєкторія з низьким апогеєм та здатністю маневрувати на термінальній ділянці робить її складнішою мішенню для систем протиракетної оборони. Вища, в порівнянні з попередніми системами, точність означає меншу витрату для ураження цілі[9][8][4].

Імовірно, в розробці KN-23 були використані готові напрацювання з інших країн. Так, наприклад, Корейське центральне інформаційне агентство на відміну від KN-24 згадує лише постачання KN-23 у війська, та майже не згадує про її розробку. В той час, як KN-24 названі «Снарядами чучхе», для KN-23 таке позначення ніколи не використовується. Те, що основна увага приділяється бойовій готовності системи також свідчить на користь того, що ракета була передана у війська без випробувань (на відміну від, наприклад, Hwasong-10)[25]. Попри все, ракета KN-23 має істотні відмінності від балістичних ракет комплексу «Іскандер»[7].

Ракета KN-23 має достатньо місця для 1500 кг бойової частини в порівнянні з 700 кг для ракет комплексу 9К72 «Ельбрус» або 800 кг «Іскандер»[26].

Характеристики

  • Максимальна зафіксована дальність пуску цієї ракети становить до 690 км[22]
  • Бойова частина оцінюється у 500 кг
  • Довжина 7,5 м
  • Діаметр 0,95 м
  • Загальна маса 3415 кг

Варіанти

Відомі такі варіанти ракети:

  • Hwasong-11Ga/Hwasong-11A — Базовий варіант, ззовні подібна балістичній ракеті комплексу «Іскандер»[27].
  • Hwasong-11Da/Hwasong-11C — Варіант більший за розміром, начебто має бойову частину масою 2,5 тони[27].
  • Hwasong-11Ra/Hwasong-11D — Менший за розміром варіант з меншою ефективною дальністю[27].
  • Hwasong-11ㅅ/Hwasong-11S — Варіант Hwasong-11A для підводного старту[27].

Бойове застосування

Російсько-українська війна

4 січня 2024 року речник Ради національної безпеки США повідомив, що за даними розвідки Росія використала північнокорейські балістичні ракети під час масштабних атак 29 грудня 2023 року у напрямку Запоріжжя та 2 січня 2024 року по Харкову[28]. Ці дані підтвердило українське видання Defense Express з огляду на проведений аналіз уламків та що йдеться саме про KN-23[22][29]. Одна з ракет, від якої залишились доволі великі уламки, вдарила по центру Харкова, неподалік майдану Свободи[30].

За даними американської розвідки випущена 29 грудня 2023 року ракета впала у полі в Запорізькій області, а 2 січня 2024 р. Росія вже застосувала кілька північнокорейських ракет[28][31]. Декілька північнокорейських ракет було знов застосовано 6 січня 2024 року, принаймні одна з них поцілила по Харкову[32].

10 січня 2024 року міністри закордонних справ 47 країн засудили постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії[33].

7 лютого 2024 року Росія ймовірно знову використала північнокорейські балістичні ракети під час масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024 року. За попередніми даними було використано дві ракети для удару по Харкову[34][35].

Щонайменше 24 ракети (імовірно, Kn-23/24) були використані російськими окупантами під час ракетних обстрілів України. За період з 30 грудня 2023 по 7 лютого 2024 року окупанти завдали щонайменше 12 ударів по семи регіонах України цим типом ракет — по Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки) та містам і селам в Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Ці обстріли вбили 14 цивільних, і ще понад 70 осіб дістали поранення[джерело?].

15 лютого 2024 року, за повідомленням Нацполіції України, в ході масованого ракетного удару, по Запоріжжю російські окупанти завдали обстріли трьома ракетами типу KN-23 та Х-31. 16 лютого 2024 року імовірно знову було застосовано ракети KN-23 по Полтавщині та Кіровоградщині[36].

Після перших випадків застосування цих ракет сталась перерва тривалістю в майже п'ять місяців. На думку видання Defense Express вона була потрібна росіянам або для доопрацювання ракет (усунення виявлених недоліків), або ж для напрацювання нової тактики їхнього застосування в поточних умовах[37].

5 серпня 2024 року — по Києву, Броварах і Полтаві[38].

В ніч з 10 на 11 серпня 2024 по Київщині. В результаті самоліквідації ракети і безконтрольного падіння знищено приватний будинок, загинуло 2 людей (серед них 1 дитина)[39].

13 квітня 2025 року російська армія скоїла черговий воєнний злочин в м. Суми. Російські загарбники вдарили двома балістичними ракетами типу Іскандер-М/KN-23 по центру міста. Внаслідок ракетного удару загинуло 32 особи, з них дві дитини. Також постраждали 84 особи, з них 10 дітей. За повідомленням начальника ГУР Міністерства оборони України Кирила Буданова, злочинний удар завдали російські розрахунки 112-ї та 448-ї ракетних бригад з території Воронєжської (н. п. Ліскі) та Курської (н. п. Лєженькі) областей держави-агресора відповідно[40].

У ніч на 24 квітня РФ для комбінованого удару по Києву використала балістичні ракети KN-23 з КНДР, разом із крилатими ракетами та дронами типу Shahed-136. В результаті атаки північнокорейською ракетою було уражено житловий будинок[41].

У ніч на 30 липня 2026 року російська армія скоїла черговий воєнний злочин: балістична ракета KN-23 влучила в будинок багатодітної родини в селі Радушне під Кривим Рогом. Внаслідок атаки загинули шестеро людей, серед них троє дітей (6, 11 і 17 років). Ще восьмеро осіб, зокрема діти, дістали поранення[42][43].

Оператори

Росія

В перших числах 2024 року стало відомо, що Росія застосовує балістичні ракети північнокорейського походження. Аналіз уламків вказав на KN-23. Однак, достеменно невідомо скільки пускових установок було отримано, хто їх обслуговує — північнокорейські військові, або ж російські військові[29].

За словами начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова в 2024 році РФ отримала від КНДР 148 балістичних ракет KN-23. Очікується, що у 2025 році Пхеньян передасть Москві ще 150 таких ракет[44].

Слід зазначити, що резолюціями Ради Безпеки ООН 1718 (2006), 1874 (2009), та 2270 (2016) накладено ембарго на Північну Корею: ними заборонено країнам-членам ООН купувати та/або продавати озброєння та військову техніку до КНДР[45].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Research, Conflict Armament (19 січня 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. ArcGIS StoryMaps (амер.). Процитовано 21 січня 2024.
  2. ↑ Report to Congress on North Korea's Nuclear Weapons and Missile Programs. 26 січня 2023.
  3. ↑ https://www.mod.go.jp/j/press/news/2023/06/15g.html
  4. ↑ а б в North Korea's New Short-Range Missiles: A Technical Evaluation. 38 North (англ.). Процитовано 9 жовтня 2018.
  5. ↑ Zwirko, Colin [@ColinZwirko] (26 липня 2023). Twitter1 (Твіт) (амер.) — через X (раніше знана як Твіттер).
  6. ↑ Lewis, Jeffery [@ArmsControlWonk] (8 квітня 2023). Twitter2 (Твіт) (англ.). Процитовано 9 квітня 2023 — через Твіттер.
  7. ↑ а б Lewis, Jeffrey (5 червня 2019). Preliminary Analysis: KN-23 SRBM. James Martin Center for Nonproliferation Studies (амер.). Процитовано 13 жовтня 2021.
  8. ↑ а б в KN-23. Missile Defense Advocacy.
  9. ↑ а б в KN-23. Missile Threat, Center for Strategic and International Studies.
  10. ↑ The CNS North Korea Missile Test Database. Nuclear Threat Initiative. 12 листопада 2024. Процитовано 14 травня 2026.
  11. ↑ JSF (14 жовтня 2021). 仮説：KN-24が火星11BならばKN-23は火星11Aである [Hypothesis: If KN-24 is Hwasong-11B, then KN-23 is Hwasong-11A]. Yahoo News Japan (яп.). Процитовано 3 серпня 2025.
  12. ↑ JSF (30 липня 2023). KN-23（イスカンデル擬き）は火星11Aである [KN-23 (Iskander imitator) is Hwasong-11A]. Yahoo News Japan (яп.). Процитовано 29 грудня 2024.
  13. ↑ International Institute for Strategic Studies (12 лютого 2025). The Military Balance 2025 (вид. 1st). Routledge. ISBN 978-1041049678.
  14. ↑ Triều Tiên tập trận, phóng nhiều tên lửa đạn đạo [North Korea hold military drill, launched ballistic missiles]. Hòa Bình TV (в'єтн.). Hoa Binh Radio & Television Station. 9 травня 2025. Архів оригіналу за 23 травня 2025. Процитовано 13 березня 2026.
  15. ↑ Feng, John; Croucher, Shane (9 травня 2025). North Korea Photos Show Nuclear Counterattack Missile Test. Newsweek. Процитовано 8 лютого 2026.
  16. ↑ Van Diepen, Vann H. (31 липня 2025). North Korea Continues to Improve Nuclear Posture. 38 North. The Henry L. Stimson Center. Процитовано 30 серпня 2025.
  17. ↑ Van Diepen, Vann H. (22 квітня 2026). Cluster Warhead Tests Underscore the Important Conventional Role of North Korea’s SRBMs. 38 North. The Henry L. Stimson Center. Процитовано 3 травня 2026.
  18. ↑ JSF (10 квітня 2026). 北朝鮮のミサイル発射2026年4月7日、4月8日午前、4月8日午後、それぞれの試験目的について [Regarding the purpose of North Korean missile launches that occurred between 7 and 8 April 2026]. Yahoo News Japan (яп.). Процитовано 28 квітня 2026.
  19. ↑ Kent, Laurent (26 листопада 2024). North Korea expands weapons plant that makes missiles used by Russia, researchers say. CNN. Процитовано 19 березня 2026.
  20. ↑ Yang, Ji-ho (26 грудня 2025). 김정은, 이번엔 "미사일 생산 확대"… 정부는 침묵 [Kim Jong Un orders expanding missile production... Government silents]. The Chosun Ilbo (кор.). Процитовано 12 травня 2026.
  21. ↑ Huyền Chi (9 червня 2026). Triều Tiên đẩy mạnh sản xuất tên lửa đạn đạo chiến thuật KN-23, với khả năng né radar tiên tiến [North Korea expands production of advanced radar-evading tactical ballistic missile KN-23]. VietTimes (в'єтн.). Процитовано 10 червня 2026.
  22. ↑ а б в РФ використала для удару по Україні північнокорейську KN-23, є перші дані аналізу уламків. Defense Express. 5 січня 2024.
  23. ↑ Не долітають та розвалюються в повітрі. Що відомо про ракети з КНДР, якими РФ бомбить Україну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  24. ↑ Pukguksong GLBM-2 and GLBM-3. www.b14643.de. Процитовано 25 жовтня 2021.
  25. ↑ A Tale of Two Missiles: Analysis of KCNA Reports on North Korea's KN-23 and KN-24 Short-Range Ballistic Missiles. datayo.org (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. [Архівовано 2021-01-15 у Wayback Machine.]
  26. ↑ https://www.nonproliferation.eu/hcoc/wp-content/uploads/2023/01/NORTH-KOREAN-SHORT-RANGE-SYSTEMS.pdf
  27. ↑ а б в г Brief on 27 July 2023 Parade of the DPRK. Open Nuclear Network. 8 August 2023.
  28. ↑ а б Russia Is Firing North Korean Ballistic Missiles At Ukraine. The War Zone. The Drive. 4 січня 2024.
  29. ↑ а б Conflict Intelligence Team (8 січня 2023). Сводка за 29 декабря 2023 — 5 января 2024 (до 8:30 UTC+3). Teletype.
  30. ↑ Схожі на ракети з парадів у КНДР: прокуратура показала, чим росіяни вдарили по Харкову 2 січня. Укрінформ. 6 січня 2024.
  31. ↑ Загроза від КНДР: балістичне озброєння яке мають і можуть отримати росіяни. Мілітарний (укр.). Процитовано 8 січня 2024.
  32. ↑ У Білому Домі підтвердили, що Росія продовжує обстрілювати Україну ракетами КНДР. Українська Правда. 9 січня 2024.
  33. ↑ Глави МЗС 47 країн засудили поставки балістичних ракет Росії від КНДР. Європейська Правда. 10 січня 2024.
  34. ↑ Дежкіна, Маргарита (7 лютого 2024). Дві з 5 ракет, випущених по Харкову 7 лютого, — північнокорейського виробництва. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 1 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  35. ↑ Для удару по Харкову Росія використала дві північнокорейські ракети. www.ukrinform.ua (укр.). 7 лютого 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  36. ↑ Росія запустила по Україні близько 50 північнокорейських ракет, - прокурор. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  37. ↑ РФ після паузи в 5 місяців поступово нарощує використання KN-23 з КНДР, про що це може свідчити. Defense Express. 11 серпня 2024.
  38. ↑ Тривога тривала 8 годин. В ОВА уточнили наслідки атаки РФ на Київську область. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
  39. ↑ ДСНС України. Telegram. Процитовано 11 серпня 2024.
  40. ↑ Буданов назвав підрозділи РФ, відповідальні за ракетний удар по Сумах у Вербну неділю. NV. Процитовано 13 квітня 2025.
  41. ↑ Удар по Києву був завданий північнокорейськими балістичними ракетами KN-23. Defense Express. Процитовано 24 квітня 2025.
  42. ↑ Пряме влучання «Іскандера» у будинок багатодітної родини: під Кривим Рогом загинули 6 людей, серед них діти. Дзеркало тижня. 30 липня 2026. Процитовано 30 липня 2026.
  43. ↑ Росія повернулася до застосування KN-23 — північнокорейська балістика вдарила по Дніпропетровщині. Мілітарний. Процитовано 31 липня 2026.
  44. ↑ Росія отримала від КНДР 148 балістичних ракет KN-23 – Буданов. Мілітарний. Процитовано 23 січня 2025.
  45. ↑ Conflict Armaments Research (лютий 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. Arc GIS.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).