YaChudo

Гуернія

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Гуернія
Huernia guttata
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Підтриба: Stapeliinae
Рід: Гуернія (Huernia)
R.Br., 1809
Види

близько 60

Вікісховище: Huernia

Гуернія[1] (Huernia R.Br.) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових або кутрових. Рід включає близько 60 видів.

Назва

Квітка Huernia pillansii
Huernia kirkii з насінням
Квітка Huernia hislopii
Huernia zebrina

Рід названий на честь Ю. Гуерніуса — данського місіонера і ботаніка.

Загальна біоморфологічна характеристика

Низькорослі багаторічні трав'янисті рослини з соковитими стеблами, що гілкуються від основи. Стебло голе, 20-30 см завдовжки, 4 — 5-гранне (у деяких видів 20-24 граней); покрите по краям м'якими зубчиками з крихітними листочками, що швидко засихають. Пагони - м'ясисті, голі, сірувато-зелені, часто червонясті, біля основи молодих пагонів утворюються квіти.

Квітки сидячі, дрібні, м'ясисті, бородавчасті, коричневі або строкаті; діаметром 2-4 см; поодинокі або розташовані групами в нижній або середній частині стебла; мають неприємний запах; віночок дзвоникоподібний, ускладнений утвореннями, які називають зовнішньою і внутрішньою коронами, внутрішня поверхня бородавчаста.

Квітки гуерній схожі з квітками стапелій, але відрізняються від останніх наявністю зубчиків між пелюстками і будовою зовнішньої корони, яка щільно прилягає до основи квітки. Запилюються мухами.

Поширення

Поширені в Південній та Східній Африці, в Ефіопії та на Аравійському півострові.

Охорона

Два види гуернії занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи — Huernia hallii і Huernia plowesii. Статус обох видів — «Найменший ризик».

Культивування

Багато видів гуерній вирощуються у ботанічних садах. Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна представлена вісьмома видами і одним підвидом.

В оранжерейно-кімнатних умовах Гуернії дуже невибагливі, добре підходять до створення квіткових композицій. Місцезнаходження світле, захищене від прямих сонячних променів.

Ґрунт складається з дернової землі, перегною, великого піску у співвідношенні 0,5:1:1. В Київському Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна для Гуерній використавують землесуміш, що складається з:

  • пісок — 1 частина,
  • листкова земля — 1 частина,
  • дернова земля — 1 частина,
  • торф — 1 частина.

Полив з весни до осені добрий, взимку утримують майже сухо при температурі 10 — 15 °C. Якщо температура вища, рослини потрібно зволожувати для запобігання зморщування пагонів.

Розмноження: насінням або стебловими живцями, які підв'ялюють на повітрі впродовж доби.

Види

Види роду Huernia[2]:

  • Huernia aspera N.E. Br.
  • Huernia barbata (Masson) Haw.
  • Huernia brevirostris N.E. Br.
  • Huernia campanulata (Masson) R. Br. ex Haw.
  • Huernia clavigera (Jacq.) Haw.
  • Huernia concinna N.E. Br.
  • Huernia confusa Phillips
  • Huernia distincta N.E. Br.
  • Huernia guttata (Masson) R. Br.
  • Huernia hallii E. Lamb & B. M. Lamb
  • Huernia hislopii Turrill
  • Huernia humilis Haw.
  • Huernia hystrix N.E. Br.
  • Huernia insigniflora C.A. Maass
  • Huernia keniensis R.E. Fr.
  • Huernia kennedyana Lavranos
  • Huernia levyi Oberm.
  • Huernia loeseneriana Schltr.
  • Huernia longii Pillans
  • Huernia macrocarpa Schweinfurth ex K. Schum.
  • Huernia namaquensis Pillans
  • Huernia occulta Leach & Plowes
  • Huernia oculata Hook. f.
  • Huernia pendula E.A. Bruce
  • Huernia penzigii N.E. Br.
  • Huernia piersii N.E. Br.
  • Huernia pillansii N.E. Br.
  • Huernia plowesii L.C. Leach
  • Huernia praestans N.E. Br.
  • Huernia primulina N.E. Br.
  • Huernia procumbens (R.A. Dyer) L.C. Leach
  • Huernia quinta (E. Phillips) A.C. White & B. Sloane
  • Huernia recondita M.G. Gilbert
  • Huernia reticulata (Masson) Haw.
  • Huernia saudiarabica D.V. Field
  • Huernia similis N.E. Br.
  • Huernia somalica N.E. Br.
  • Huernia stapelioides Schltr.
  • Huernia tanganyikensis (E.A. Bruce & P.R.O. Bally) L.C. Leach
  • Huernia thuretii Cels
  • Huernia transvaalensis Stent
  • Huernia urceolata L.C. Leach
  • Huernia verekeri Stent
  • Huernia volkartii Gossw.
  • Huernia volkartii Werderm. & Peitsch.
  • Huernia whitesloaneana Nel
  • Huernia zebrina N.E. Br.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. ↑ Huernia в базі даних «Index to Plant Chromosome Numbers» (IPCN) Міссурійського ботанічного саду [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

Література

  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 74 (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).