Полоз зелено-жовтий
| ?Полоз зелено-жовтий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Serpentes |
| Родина: | Полозові (Colubridae) |
| Підродина: | Полозові (Colubrinae) |
| Рід: | Полоз-гієрофіс (Hierophis) |
| Вид: | Полоз зелено-жовтий |
| Біноміальна назва | |
| Hierophis viridiflavus Lacépède, 1789) | |
 | |
| Синоніми | |
| Coluber viridiflavus Zamenis viridi-flavus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Hierophis viridiflavus |
 Віківиди: | Hierophis viridiflavus |
 МСОП: | 61449 |
Полоз зелено-жовтий[1] (Hierophis viridiflavus) — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 3 видів роду Hierophis[2]. Поширений переважно в Південній Європі. Вид охороняється Директивою Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори». Умовно отруйна змія (реальної небезпеки для людини не становить). Описано 2 підвиди[3].
Опис
Досить велика змія із струнким, сильним тілом до 180 см завдовжки. Тулуб кремезний, майже круглий у поперечному перерізі. Голова середнього розміру, сплощена, помітно відділена від тулуба шиєю. Очі великі. Верхньощелепні зуби поступово збільшуються за напрямком у глибину пащі, причому 2 останніх зуба відділені від інших невеликим проміжком; всі зуби без борозенок (не спеціалізовані для введення отрути). Спинна луска без реберець. Навколо середини тулуба 19 рядів лусок.
Верхня сторона тіла забарвлена в кремовий або жовтий колір із чорним візерунком різної інтенсивності. Передня частина спини часто вкрита чорними та світлими неправильними поперечними смугами, а задня — чорними і жовтими поздовжніми лініями. Особи з північно-східної частини ареалу часто цілком чорні, тоді як поширені в Північній Італії, Південній Словенії і прилеглих районах Хорватії забарвлені в світло-коричневі кольори і дуже схожі на полоза балканського (Hierophis gemonensis). Черево кремове або жовте.
Молодь оливкова або коричнева, іноді із слабким візерунком із світло-коричневих поперечних смуг, яких стає більше з віком. Голова темна, зі світлими смугами біля основи, між очима і на боках. Молоді змії дуже схожі з молодими полозами балканськими, але останні завжди забарвлені темніше — в коричневий і темно-коричневий колір, мають чіткі плями або вкраплення на верхній частині тіла.
Поширення
Вид поширений в більшій частині Франції (крім північного заходу), Північній Іспанії (Піренеї), Південній Швейцарії, Південно-Західній Словенії, Північній Хорватії, Італії, а також на островах Корсика, Сардинія, Сицилія та Ельба.
Місця проживання
Населяє різноманітні відкриті ландшафти і рідколісся, віддаючи перевагу сухим і добре прогрітим біотопам середземноморського типу, не уникаючи сільськогосподарських угідь та околиць населених пунктів, де трапляється в садах і виноградниках. У гори піднімається до висоти 2000 м н. р. м.
Особливості біології
Полоз веде денний спосіб життя. Активний з березня по листопад, але може проявляти активність також в теплі зимові дні. Зазвичай трапляється на поверхні землі, але щоб погрітися або задля полювання може лазити по кущах.
Полоз зелено-жовтий належить до яйцекладних змій. Парування відбувається в квітні — травні. Самиці відкладають 5—15 яєць у червні або липні. Молодь з'являється в кінці літа.
Завдяки своїй силі і швидкості полює на різноманітну здобич, зокрема на ящірок, дрібних ссавців, птахів, при нагоді вживає в їжу яйця останніх. Може також нападати на інших змій, включаючи гадюк і навіть свою молодь, виявляючи канібалізм.
Охорона
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним, за що він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому полоз зелено-жовтий занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток IV. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, які потребують суворих заходів охорони)[1].
Практичне значення
При зустрічі з людиною та хижаками, активно обороняється, роблячи швидкі випади й кусаючись, що характерно для всіх представників роду Hierophis, які внаслідок подібної поведінки отримали місцеву назву «бичових» змій. При потраплянні в кров слаботоксична слина полоза може визвати легке отруєння в людини.
Систематика
Станом на 2025 рік описано 2 підвиди[3]:
- Hierophis viridiflavus viridiflavus;
- Hierophis viridiflavus carbonarius.
Примітки
- ↑ а б Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 81)
- ↑ Reptile-database: Hierophis
- ↑ а б The Reptile Database: Hierophis viridiflavus
- ↑ Полоз зелено-жовтий у Червоному списку МСОП
Література
- Dummermuth, S. 2009. Bemerkungen zu einem «Giftbiss» durch eine Gelbgrüne Zornnatter (Hierophis viridiflavus). Elaphe 17 (2): 66-68
- Engelmann,W.E. et al. 1993. Lurche und Kriechtiere Europas. Neumann Verlag (Radebeul, Germany), 440 pp.
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 360—362). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).