YaChudo

Heinz

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

H. J. Heinz Company
H. J. Heinz Company
ТипДочірня компанія (після злиття)
Правова формаакціонерне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьХарчова промисловість
Лістинг на біржіNYSE: HNZ (до 2013)
Долязлиття з Kraft Foods Group
Наступник(и)
(спадкоємці)		Kraft Heinz
Засновано1869
Засновник(и)Генрі Джон Гайнц
Закриття (ліквідація)2 липня 2015 (як незалежна компанія)
Причина закриттязлиття з Kraft Foods Group
Штаб-квартираПіттсбург, Пенсільванія, США
Територія діяльностіувесь світ
Попередні назвиHeinz Noble & Company; F & J Heinz
Продукціякетчуп, соуси, приправи, консервовані продукти
Власник(и)Berkshire Hathaway і 3G Capitald Редагувати інформацію у Вікіданих
Холдингова компаніяKraft Heinz
Дочірні компаніїLea & Perrinsd Редагувати інформацію у Вікіданих
heinz.com
Мапа
CMNS: Heinz у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гайнц.

H. J. Heinz Company (також Heinz, українською часто «Гайнц») — американська компанія харчової промисловості, що мала головний офіс у хмарочосі One PPG Place у Піттсбургу (Пенсільванія, США). Підприємство заснував Генрі Джон Гайнц 1869 року. Продукцію компанії виготовляли на шести континентах та продавали у понад 200 країнах і територіях. За даними самої компанії, станом на 2013 рік її портфель налічував приблизно 150 торговельних марок, що посідали перше або друге місце у відповідних категоріях на різних ринках. Heinz була одним із провідних виробників кетчупу в США: частка компанії на цьому ринку перевищувала 50 %. У 2003 році торговельній марці Ore-Ida належало 46 % американського ринку заморожених картопляних виробів.[1][2][3][4][5]

Від 1896 року компанія використовувала рекламне гасло «57 різновидів» (англ. 57 Varieties). На його створення Гайнца надихнула реклама магазину, що пропонував 21 фасон взуття. Число 57 він обрав, хоча асортимент компанії на той час уже перевищував 60 найменувань: за одним із пояснень, п'ятірка була щасливим числом Гайнца, а сімка — його дружини.[6]

У лютому 2013 року компанії Berkshire Hathaway і бразильська інвестиційна компанія 3G Capital домовилися про придбання Heinz за 23 млрд доларів США. 25 березня 2015 року оголосили про майбутнє об'єднання Heinz із Kraft Foods Group. Після завершення угоди 2 липня 2015 року було створено Kraft Heinz — на момент злиття одного з найбільших у світі виробників харчових продуктів. У червні 2015 року Berkshire Hathaway збільшила свою частку у Heinz до 52,5 % шляхом придбання додаткових акцій. Відтоді H. J. Heinz Company припинила існування як самостійна корпорація, а назва Heinz збереглася як торгова марка та позначення відповідного бізнесу.[7][8][9][10][11]

Історія

Заснування

Генрі Джон Гайнц, засновник компанії

Компанію названо на честь Генрі Джона Гайнца, який народився у США в родині німецьких переселенців. Його батько походив із Кальштадта, що тоді належав до баварського Рейнського Пфальцу (нині Рейнланд-Пфальц), а мати Анна — із Гаунеталя в Гессен-Касселі. Майбутні батьки підприємця зустрілися в Піттсбурзі.

Рекламна картка Heinz XIX століття із зображенням маринованого огірка
Вітрина магазину з консервами Heinz у Вердені, Квебек, 1944 рік

У 1869 році Гайнц розпочав дрібносерійне пакування харчових продуктів у Шарпсбурзі, штат Пенсільванія. Разом із товаришем Л. Кларенсом Ноублом він заснував Heinz Noble & Company і почав продавати тертий хрін. Першим товаром під маркою Anchor Brand («Якір» — біблійний символ надії) був хрін за рецептом його матері Анни Гайнц. Продукцію молодий підприємець спочатку готував у підвалі колишнього будинку батька.[12][13]

1875 року підприємство збанкрутувало. Наступного року Гайнц разом із братом Джоном і двоюрідним братом Фредеріком заснував нову фірму F & J Heinz. Одним із її перших продуктів став томатний кетчуп Heinz, який згодом перетворився на найвідоміший товар бренду. Поступово компанія розширювала виробництво.[14][15][14]

1888 року Гайнц викупив частки двох партнерів і реорганізував фірму під назвою H. J. Heinz Company. У 1896 році він запровадив гасло «57 різновидів», яке згодом стало невіддільним елементом фірмового стилю. За словами самого Гайнца, він побачив рекламу «21 фасону» у взуттєвому магазині під час поїздки надземною залізницею Нью-Йорка й обрав 57 через милозвучність та психологічне враження, яке справляла цифра сім.[14][2]

XX століття

27 липня 1900 року H. J. Heinz Company зареєстрували як корпорацію у штаті Пенсільванія. Гайнц став її першим президентом і залишався на цій посаді до кінця життя. За його керівництва підприємство впроваджувало нові санітарні методи виробництва продуктів і підтримувало ухвалення американського Закону про чистоту харчових продуктів і лікарських засобів 1906 року. У 1908 році компанія відкрила в Лімінгтоні (Онтаріо, Канада) завод із перероблення томатів та іншої сільськогосподарської сировини; підприємство належало Heinz до 2014 року.[16][17][18][19]

Гайнц також був одним із прихильників застосування наукових методів для запобігання бактеріальному забрудненню харчових продуктів. Він особисто контролював санітарні умови роботи й запроваджував заходи з підтримання гігієни, зокрема душові та регулярний догляд за руками працівниць, які контактували з їжею. Під час Першої світової війни підприємець співпрацював з американською продовольчою адміністрацією.[12][12]

1914 року у Великій Британії розробили соус Heinz Salad Cream — салатну заправку, яка стала одним із відомих британських продуктів фірми.[20]

У 1930 році Говард Гайнц, син засновника, на тлі Великої депресії сприяв розширенню продажу готових супів і дитячого харчування. Ці вироби стали успішними товарами компанії.

На заводському комплексі у Піттсбурзі діяла велика службова будівля з трьома їдальнями й залом на 3000 місць. У концертній залі встановили орган, а компанія утримувала органіста для виконання музики. Оригінальний інструмент серйозно постраждав під час повені 1936 року, після чого його замінили органом фірми Kimball із чотирма мануалами та 57 рядами труб. Старий орган згодом відреставрували й установили в методистській церкві Шарпсбурга.[21]

Під час Другої світової війни компанією керував Говард «Джек» Гайнц II. Підприємство допомагало постачати харчові продукти до Великої Британії за умов воєнного дефіциту. Частину потужностей заводу в Піттсбурзі тимчасово переобладнали для виготовлення планерів на замовлення американського військового відомства.

У повоєнні роки Джек Гайнц розгорнув будівництво заводів за кордоном і суттєво розширив міжнародну присутність фірми. У цей період Heinz також придбала торговельні марки Ore-Ida та StarKist.

1959 року багаторічного працівника компанії Френка Армура-молодшого обрали президентом та операційним директором Heinz на зміну Говарду Гайнцу II. Від заснування компанії в 1869 році це був перший керівник такого рівня, який не належав до родини Гайнців. У 1966 році Армур став заступником голови ради директорів, а згодом очолив дочірню компанію Ore-Ida Foods.[22][23]

Додатковий логотип Heinz, який використовували з 1969 року

1969 року до британського підрозділу Heinz прийшов Тоні О'Райлі, невдовзі ставши керівним директором. 1971 року його перевели до Піттсбурга на посаду старшого віцепрезидента з питань Північної Америки та Тихоокеанського регіону. У 1973 році О'Райлі обійняв посаду президента компанії, у 1979 році став генеральним директором, а в 1987 році — головою ради директорів.[24][25][26][27]

Реклама запеченої квасолі Heinz у газеті, 1919 рік

У 1981—1991 роках річна сукупна дохідність інвестицій у Heinz становила приблизно 28 %, що удвічі перевищувало середньорічний показник індексу Standard & Poor's. До 2000 року консолідація мереж продовольчих магазинів, поширення великих роздрібних компаній на кшталт Walmart і зростання популярності власних торговельних марок ритейлерів посилили конкуренцію за місце на полицях та тиск на ціни продукції Heinz. На результати впливала й недостатня адаптація компанії до змін демографічної структури американського споживчого ринку.[28][28][28]

1998 року Тоні О'Райлі залишив компанію на тлі проблем з її фінансовими показниками та тиску представників акціонерів, зокрема пенсійних фондів, серед яких був CalPERS. Його наступником став заступник Вільям Р. Джонсон.[29][30]

XXI століття

2001 року Heinz придбала у Borden Foods бізнес із виробництва соусів до пасти, сухих бульйонів і супів. Генеральний директор Вільям Р. Джонсон пояснював придбання тим, що ці категорії добре доповнювали компетенції компанії у виробництві продуктів із томатів.[31]

22 серпня 2001 року Heinz повідомила про намір придбати торговельні марки Anchor Food Products, зокрема лінійку закусок Poppers, а також ліцензійні права на виробництво заморожених продуктів і закусок під брендом TGI Fridays. Угоду завершили 25 вересня 2001 року.[32][33]

2006 року інвестор-мільярдер Нельсон Пельц розпочав боротьбу за представництво у раді директорів Heinz, висунувши п'ятьох кандидатів. За підсумками голосування до ради увійшли двоє з них — Пельц і Метью Крейг Волш.

2002 року Heinz оголосила про продаж брендів StarKist та 9Lives компанії Del Monte Foods.[34]

У червні 2008 року Heinz розпочала у Великій Британії рекламну кампанію майонезу New York Deli Mayo. У ролику було показано поцілунок двох чоловіків у сімейному середовищі, через що до британського Управління стандартів реклами надійшло близько 200 скарг. 24 червня Heinz відкликала рекламу, яку спочатку планували демонструвати п'ять тижнів, пославшись на занепокоєння частини споживачів. Рішення спричинило додаткову критику: опоненти закидали компанії гомофобію, а британська ЛГБТ-організація Stonewall закликала бойкотувати продукцію Heinz. Депутатка парламенту Діана Ебботт розкритикувала відкликання реклами як необдумане.[35][36][37][38][39]

14 лютого 2013 року оголосили, що Heinz придбають Berkshire Hathaway і 3G Capital за 23 млрд доларів США. З урахуванням боргових зобов'язань угоду оцінювали приблизно у 28 млрд доларів; за твердженням Heinz, це було найбільше поглинання в історії харчової промисловості на той час. Інвестори планували отримати рівні частки, а 3G Capital — здійснювати оперативне керування. Ціна придбання становила 72,50 долара за акцію. Угоду завершили в червні 2013 року. Генеральним директором призначили Бернарду Еса, який раніше керував Burger King.[40][40][40][41][42][43]

13 серпня 2013 року Heinz оголосила про скорочення 600 робочих місць у Північній Америці.[44]

25 жовтня 2013 року мережа швидкого харчування McDonald's повідомила про припинення співпраці з Heinz, що тривала близько 40 років. Рішення пов'язували з призначенням її генеральним директором колишнього очільника Burger King — конкурента McDonald's.[45]

25 березня 2015 року Kraft Foods Group і H. J. Heinz Company оголосили про злиття за підтримки 3G Capital і Berkshire Hathaway. У результаті мало постати одне з найбільших підприємств харчової промисловості у світі. Злиття завершили 2 липня 2015 року. На його основі постала The Kraft Heinz Company, а колишню H. J. Heinz Company перейменували на Kraft Heinz Foods Company як її дочірню юридичну особу.[46][16][47]

У 2024 році генеральним директором об'єднаної Kraft Heinz став Карлос Абрамс-Рівера.[48]


У вересні 2025 року Kraft Heinz оголосила про намір розділити бізнес на дві публічні компанії. Однак 11 лютого 2026 року керівництво під головуванням нового генерального директора Стіва Кегіллейна призупинило підготовку до розділення, віддавши перевагу інвестиціям у розвиток наявних брендів.[49][50]

Торговельні марки

У різні періоди компанії Heinz належали або використовувалися нею за ліцензією такі торговельні марки (перелік охоплює різні роки та не є переліком сучасних активів Kraft Heinz):

  • ABC
  • Bull's-Eye
  • Classico
  • Complan
  • Daddies
  • Devour
  • De Ruijter
  • Delimex[51]
  • Diana Sauce
  • Farex
  • Greenseas
  • Heinz
  • HP Sauce
  • Соуси під маркою Jack Daniel's (за ліцензією)
  • Lea & Perrins
  • Ore-Ida
  • Bagel Bites
  • T.G.I. Fridays (за ліцензією)
  • Wattie's
  • Weight Watchers (за ліцензією)
  • Wyler's

Продукція

До історичного асортименту Heinz входили консервовані бобові, макаронні вироби, соуси й готові супи. Нижче наведено назви окремих товарних лінійок та різновидів, зафіксованих в англомовній статті; наявність конкретного виробу у продажу залежить від країни та періоду. Основна стаття: Heinz Baked Beans.

Консервована квасоля

  • Beanz
  • Italian Beanz
  • Lentil Curry
  • Mexican Beanz
  • No Added Sugar Beanz
  • No Added Sugar Beanz Snap Pots
  • Organic Beanz
  • Peri Peri Beanz
  • Pork Sausage Beanz
  • Smokey Bacon Beanz
  • Spanish Beanz
  • Tikka Beanz (Limited Edition)
  • Jalfrezi Beanz (Limited Edition)
  • Vindaloo Beanz (Limited Edition)


Салатні заправки

  • Balsamic With a hint of Garlic
  • Chilli & Lime
  • Raspberry Balsamic
  • Zesty Lemon


Макаронні вироби

  • Alphabetti
  • Beef Ravioli
  • Hoops
  • Hoops Snap Pots
  • Macaroni Cheese
  • Micro Spaghetti Snap Pots
  • No Added Sugar Hoops
  • Numberetti
  • Peppa Pig Pasta Shapes
  • Spaghetti
  • Spaghetti Bolognese
  • Spaghetti With Sausages
  • Spaghetti Carbonara [52]


Соуси

  • Mayonnaise
  • Chocolate Mayonnaise (обмежена серія до Великодня 2018 року та Різдва 2021 року)
  • Light Mayonnaise
  • Garlic & Caramelized Onion Mayonnaise
  • Truffle Mayonnaise
  • Lemon & Black Pepper Mayonnaise
  • Salad Cream
  • Salad Cream 30% Less Fat
  • Salad Cream 70% Less Fat
  • Classic Barbecue Sauce
  • Sticky Barbecue Sauce
  • Sweet & Spicy Barbecue Sauce
  • American Style Smokey Baconnaise Sauce
  • Korean Style Sticky Barbecue Sauce
  • American Style Burger Sauce
  • Thai Style Sweet Chilli Sauce
  • Thai Style Coconut Lime Sauce
  • Turkish Style Garlic Sauce
  • Mild Yellow Mustard
  • Honey Yellow Mustard
  • Piccalilli Pickle
  • Ploughman's Pickle
  • Original Sandwich Spread
  • Light Sandwich Spread
  • Saucy Sauce (Mayo & Ketchup Sauce)
  • Heinz Tomato Ketchup
  • Aromatic Herbs Ketchup
  • Balsamic Vinegar Ketchup
  • Fiery Chilli Tomato Ketchup
  • Jalapeño Chilli Tomato Ketchup
  • Organic Tomato Ketchup
  • Pickle Ketchup
  • Roasted Garlic Ketchup
  • Sweet Chilli Tomato Ketchup
  • Firecracker


Супи

  • Cream of Tomato
  • Cream of Chicken
  • Vegetable
  • Cream of Mushroom
  • Cream of Tomato with a Kick of Chilli
  • Lentil
  • Oxtail
  • Organic Cream of Tomato
  • Beef Broth
  • Carrot and Coriander
  • Cream of Chicken and Mushroom
  • Chicken and Sweetcorn
  • Chicken Noodle Soup
  • Lentil & Bacon
  • Minestrone
  • Mulligatawny
  • No Added Sugar Cream of Tomato
  • No Added Sugar Vegetable
  • Pea & Ham
  • Potato & Leek
  • Scotch Broth
  • Spring Vegetable
  • Cream of Tomato with Basil
  • Cream of Tomato Cup Soup
  • Vegetable Cup Soup
  • Cream of Tomato with a Kick of Chilli Cup Soup
  • Cream of Chicken Cup Soup
  • Cream of Mushroom Cup Soup
  • Cream of Tomato with Basil Cup Soup
  • Minestrone Cup Soup
  • Oxtail Cup Soup
  • Spiced Butternut Squash & Chickpea Eatwell Soup
  • Tomato & Cannellini Eatwell Soup
  • Tomato Spinach & Lentil Eatwell Soup
  • Cream of Chicken Pot Soup
  • Cream of Mushroom Pot Soup
  • Cream of Tomato Pot Soup
  • Smooth Vegetable Pot Soup
  • Cauliflower, Onion & Potato Soup of the Day
  • Chicken, Parsnip & Rosemary Soup of the Day
  • Green Garden Vegetables Soup of the Day
  • Mushroom & Toasted Garlic Soup of the Day
  • Potato & Leek with chives Soup of the Day
  • Spice Pumpkin, Sweet Potato & Carrot Soup of the Day
  • Tomato, Roasted Garlic & Black Pepper Soup of the Day


Міжнародна діяльність

США

Головні офіси об'єднаної компанії Kraft Heinz розташовувалися в Чикаго (Іллінойс) і Піттсбургу (Пенсільванія), де була заснована H. J. Heinz Company. Фірмовий логотип Heinz із зображенням фігури у формі замкового каменя символізує Пенсільванію, яку традиційно називають «штатом замкового каменя» (англ. Keystone State). У 2001 році на честь компанії назвали футбольний стадіон Heinz Field у Піттсбурзі.

Значну частину кетчупу Heinz для американського ринку виготовляли у Фремонті (Огайо), а решту — у Маскатіні (Айова).[53]

1897 року Heinz відкрила у Голланді, штат Мічиган, завод із виробництва солінь, який в англомовному джерелі названо найбільшим підприємством такого профілю у світі. Дочірня фірма Heinz Portion Control у Джексонвіллі (Флорида) виробляла порційні упаковки кетчупу, гірчиці, салатних заправок, джемів, желе й сиропів.[54]

Крім того, компанія мала виробничі потужності у Фініксі (Аризона); Чатсворті, Ескалоні, Ірвайні та Сан-Дієго (Каліфорнія); Форт-Маєрсі (Флорида); Покателло (Айдахо); Сідар-Рапідсі й Маскатіні (Айова); Ньюберіпорті (Массачусетс); Мейсоні та Массіллоні (Огайо); Онтаріо (Орегон) і Флоренсі (Південна Кароліна).[55]

Станом на 2000 рік половина обсягу продажів Heinz припадала на сім великих роздрібних торговців, серед яких були Walmart, Albertsons і Safeway.[28]

Австралія

Завод Heinz-Wattie's у Вагга-Вагга

Австралійський головний офіс Heinz розташовувався у Мельбурні. Серед продукції компанії в Австралії були консервована квасоля в томатному соусі, популяризована рекламним гаслом «Beanz Meanz Heinz», спагеті в соусі, а також консервовані, концентровані та готові до споживання супи.[56][57]

Heinz виробляла томатний соус Big Red, різновиди консервованої квасолі з різними смаками та готові страви у банках. Також компанія продавала продукти під маркою Wattie's, які виготовляли у Новій Зеландії.

6 жовтня 2008 року Heinz оголосила про намір придбати австралійську компанію Golden Circle, що виробляла понад 500 найменувань харчових продуктів, зокрема консервовані фрукти й овочі, соки, напої, сиропи та джеми.[58][58]

27 травня 2011 року компанія повідомила про плани закрити завод у Гіргарре (Вікторія) та скоротити виробництво на підприємствах у Нортгейті поблизу Брисбена й у Вагга-Вагга, через що передбачалося скорочення понад 300 робочих місць. Інші австралійські виробничі потужності Heinz були розташовані в Ечуці та Мілл-Парку.[59][60][56]

6 січня 2012 року Heinz закрила завод томатного соусу в Гіргарре; роботу втратили 146 людей. Місцева ініціативна група намагалася викупити підприємство, щоб відновити виробництво, однак Heinz відхилила першу пропозицію. Закриття заводу, який був одним з останніх виробників томатного соусу в країні, завершило приблизно 70-річну історію перероблення томатів компанією Heinz в Австралії.[61][62][63][61]

У травні 2020 року у пресі з'являлися повідомлення про можливі переговори Kraft Heinz із новозеландським підприємцем Гремом Гартом щодо продажу торговельних марок Wattie's у Новій Зеландії та Golden Circle в Австралії.[64]

Канада

Колишній завод Heinz у Лімінгтоні

Heinz розпочала роботу в Канаді 1908 року, відкривши виробництво в приміщенні колишньої тютюнової фабрики у Лімінгтоні (Онтаріо) — місті, яке має прізвисько «томатна столиця Канади». Чимало товарів, що надходили із заводу, мали двомовні англо-французькі етикетки й призначалися для канадського ринку, проте значну частину продукції експортували до США. Основним товаром був кетчуп; підприємство також випускало томатний сік, гірчицю, оцет, дитяче харчування, соуси, консервовані макаронні вироби, квасолю та супи. До реорганізації компанія була великим постачальником порційних упаковок соусів для канадських мереж швидкого харчування. Лімінгтонський регіон став важливим центром вирощування томатів; згідно з наведеними у джерелі оцінками, завод міг переробляти понад 250 тис. тонн томатів на рік. Канадські адміністративні підрозділи компанії також працювали в Норт-Йорку, Сент-Марісі, Монреалі та Калгарі.[65]

14 листопада 2013 року Heinz заявила, що закриє лімінгтонський завод у травні 2014 року й перенесе виготовлення кетчупу на виробничі майданчики у США. Це загрожувало втратою понад 800 робочих місць у місті, де Heinz була найбільшим роботодавцем. Місцева громада організувала кампанію за збереження 105-річного заводу. 27 лютого 2014 року компанія Highbury Canco підписала лист про наміри придбати та продовжити експлуатацію підприємства, а згодом отримала тимчасову ліцензію на перероблення томатів, що дозволило зберегти частину робочих місць.[66][67][68]

Закриття потужностей і спричинене ним обурення канадських споживачів використала конкуруюча компанія French's, яка почала виробляти кетчуп із томатів Лімінгтона й просувала його як канадський продукт. За оцінками, наведеними в джерелі, на тлі цієї кампанії та підтримки французького бренду в соціальних мережах частка Heinz на канадському ринку зменшилася з 84 до 76 %. У 2018 році ситуацію посилили канадські мита на низку американських товарів, зокрема кетчуп, запроваджені у відповідь на торговельні обмеження США щодо сталі й алюмінію. Heinz намагалася пом'якшити репутаційні втрати за допомогою рекламних і комунікаційних кампаній.[69][70][71]

Індія

На індійському ринку Heinz продавала класичний томатний кетчуп і гострий томатний соус із чилі. З огляду на регіональні відмінності споживчих смаків компанія адаптувала рецептури до місцевого ринку. Унаслідок придбання харчового підрозділу Glaxo India Heinz отримала бренди Complan, Glucon D, Glucon C, Sampriti (топлене масло гі) і Nycil. У жовтні 2018 року Kraft Heinz погодилася продати частину індійського бізнесу, включно з Complan та Glucon-D, компанії Zydus Wellness приблизно за 627 млн доларів США.[72][73][74]

Індонезія

Гострий соус Sambal Asli ABC, продукція Heinz ABC

1999 року H. J. Heinz Company вийшла на ринок Індонезії, придбавши за 70 млн доларів США 65 % компанії PT ABC Central Food та створивши PT Heinz ABC Indonesia. Штаб-квартира підприємства розташувалася у Джакарті. Воно виготовляло соуси, приправи, соки й сиропи.[75][76][77]

З огляду на чисельність населення Індонезії та зростання місцевої економіки бізнес PT Heinz ABC Indonesia на початку XXI століття став одним із найбільших азійських підрозділів Heinz. За наведеними історичними даними, компанія мала приблизно 3000 працівників, три виробничі майданчики, вісім пакувальних підприємств і широку мережу збуту на острові Ява та в інших частинах Індонезії. Серед головних товарів були фруктові сиропи Syrup ABC, солодкий соєвий соус Kecap ABC (kecap manis) та гострий соус Самбал ABC.[75][78]

Нідерланди

Майонез Heinz нідерландського виробництва у продажу в Сінгапурі

Heinz продавала в Нідерландах широкий асортимент товарів, а завод в Елсті (Гелдерланд) був важливим центром виробництва соусів для західноєвропейського ринку. У 2006 році після придбання HP Foods та закриття заводу в районі Астон міста Бірмінгем виробництво соусів HP Sauce і Daddies перенесли до Елста. Перенесення спричинило труднощі із забезпеченням поставок, на які скаржилися британські торговельні мережі. Для відновлення постачання Heinz тимчасово організувала розлив готового соусу з Елста в Іспанії. Нідерландські підприємства також виготовляли майонез та кетчуп для ринків Південно-Східної Азії.[79][80][81]

Велика Британія

Монумент Heinz біля мису Кейп-Корнволл: димар колишньої шахти, що нагадує про придбання компанією мису для британського суспільства

1896 року Heinz відкрила в Лондоні своє перше закордонне представництво, а 1905 року — першу британську фабрику в районі Пекгем. 1919 року запрацював завод у Гарлсдені, на північному заході Лондона. Під час Другої світової війни підприємство двічі зазнавало бомбардувань, але продовжувало діяльність до 2000 року. У 1946 році виробництво розпочали на колишньому заводі боєприпасів у Стендіші поблизу Вігана, а 1959 року в районі Кітт-Грін відкрили новий великий завод. Компанія також мала підприємство дитячого харчування в Кендалі (Камбрія), де виготовляли молочні суміші спочатку під маркою Farley's, а згодом Heinz Nurture.[82]

Компанія випускала продукти азійської кухні під маркою Amoy, яку раніше використовували за ліцензією японської компанії Ajinomoto. 2018 року бізнес Amoy Food продали CITIC Capital Asian Foods Holdings Ltd.[83]

У липні 2001 року британське Агентство харчових стандартів повідомило про виявлення в консервованій квасолі Heinz бісфенолу, сполуки, що може впливати на ендокринну систему.[84]

2013 року телевізійний канал Discovery Channel включив завод Heinz у Кітт-Гріні до добірки п'яти великих промислових підприємств світу — разом із нафтопереробним комплексом Джамнагар компанії Reliance, автомобільним заводом Volkswagen, Космічним центром Кеннеді та сталеливарним підприємством POSCO. Тоді Кітт-Грін вважався одним із найбільших харчових заводів Європи й випускав понад мільярд консервних банок щороку.[85][86]

Китай

22 лютого 2013 року китайська компанія Sanquan Food, виробник заморожених харчових продуктів, уклала угоду щодо купівлі LongFong Food — дочірнього підприємства Heinz у Китаї. Продаж дозволяв Heinz China зосередитися на дитячому харчуванні та соусах. Heinz Hong Kong Limited працювала як регіональний офіс компанії для Гонконгу, материкового Китаю та Тайваню.[87][87]

Нова Зеландія

У Новій Зеландії підприємства Heinz виробляли заморожені овочі на експорт, зокрема для австралійського ринку. Також вони випускали майонез та інші соуси. Значну частину продукції компанії у Новій Зеландії продавали під торговельною маркою Wattie's.[88]

Див. також

  • Kraft Heinz
  • Heinz Sandwich Spread
  • Heinz pickle pin — фірмовий значок у вигляді маринованого огірка
  • Heinz Tomato Ketchup

Примітки

  1. ↑ Kraft Heinz moving Illinois headquarters from Northfield to Chicago. bizjournals.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2023. Процитовано 16 вересня 2018.
  2. ↑ а б Byrne, Brendan (27 березня 2013). Heinz Set For Shareholder Vote. Valuewalk.com. Heinz is as international as they come claiming to have 150 number-one or number two-brands worldwide.
  3. ↑ Heinz Still 'America's Favorite Ketchup'. CBS MoneyWatch. 1 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 25 березня 2015. the Heinz brand generates almost $5 billion in annual sales, with a global reach across all of the company's food categories—ketchup in the United States, salas cream and baked beans in Great Britain, and baby food in Canada and Latin America—and its products enjoy #1 or #2 market share in more than 50 countries
  4. ↑ Javier E. David (15 лютого 2013). The Ketchup War that Never Was: Burger Giants' Link to Heinz. CNBC. Pittsburgh-based Heinz commands a 60% market share in the U.S
  5. ↑ Mr. Potato Head A dirt-poor farmer turned spud scraps into gold. CNN Money. 1 листопада 2003. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 3 серпня 2020.
  6. ↑ Rawsthorn, Alice (12 квітня 2009). An Icon, Despite Itself. The New York Times. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2009.
  7. ↑ Berkshire Hathaway, 3G Buying Heinz for $23.3 Billion. CNBC. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2013.
  8. ↑ 3G Capital, Berkshire to Buy Kraft Foods, Merge It With Heinz. Bloomberg. 25 березня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
  9. ↑ H.J. Heinz Company and Kraft Foods Group Sign Definitive Merger Agreement to Form The Kraft Heinz Company. H.J. Heinz Press Release. 25 березня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015.
  10. ↑ Feeney, Nolan (25 березня 2015). Kraft and Heinz Merge to Become World's 5th-Largest Food Company. Time. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 17 листопада 2024.
  11. ↑ Cabural, Marie (18 червня 2015). Berkshire Hathaway Becomes Majority Owner of H.J. Heinz Company. ValueWalk. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 19 червня 2015.
  12. ↑ а б в Heinz, Henry John. Collier's New Encyclopedia (англ.). 1921.
  13. ↑ Kendall, Joshua (2013). America's Obsessives: The Compulsive Energy That Built a Nation. Grand Central Publishing. с. 304. ISBN 9781455502363.
  14. ↑ а б в Hoover, Gary (5 липня 2018). Brand Man: The HJ Heinz Story. Business History - The American Business History Center (амер.). Процитовано 24 серпня 2026.
  15. ↑ Henry John Heinz – Bankruptcy. bankruptcy.uslegal.com (амер.). Процитовано 24 серпня 2026.
  16. ↑ а б Amended Statement By Foreign Corporation: Kraft Heinz Foods Company, California Secretary of State, 13 липня 2015, Control ID No. LBA20895942, процитовано 16 жовтня 2024
  17. ↑ Application for a Certificate of Authority to Transact Business in Virginia: Kraft Heinz Foods Company, Virginia State Corporation Commission, 24 липня 2015, Filing No. 1507231226, процитовано 16 жовтня 2024
  18. ↑ Petrick, Gabriella M. (2009). Feeding the Masses: H.J. Heinz and the creation of industrial food. Endeavour. Elsevier Ltd. 33 (1): 29—34. doi:10.1016/j.endeavour.2008.11.002. PMID 19181382.
  19. ↑ CTV News: Heinz to close Leamington, Ont. plant; hundreds of jobs lost. Архів оригіналу за 19 січня 2025. Процитовано 26 липня 2025.
  20. ↑ Heinz - History. Heinz.com. H.J. Heinz Company. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 11 червня 2015.
  21. ↑ Organ Music is 58th Variety in Heinz Plant (PDF). The Diapason. 35 (2): 1. 1 січня 1944. Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
  22. ↑ Personnel: Change of the Week, Jan. 19, 1959. Time. 19 січня 1959. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  23. ↑ Search Results Guiding Force Behind Heinz Hall, Frank Armour Jr. Dies At 69. The Pittsburgh Press. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 25 січня 2016.
  24. ↑ Dethroning Tony. Forbes. 28 жовтня 2002. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  25. ↑ Anthony O'Reilly. europeanceo.com. 27 травня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  26. ↑ Timberlake, Cotten (3 вересня 1989). The Not-So-Secret Life of Heinz Chairman Anthony O'Reilly. Associated Press. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
  27. ↑ Nauright, John (2 липня 2007). Tony O'Reilly. Encyclopædia Britannica. Encyclopædia Britannica, inc. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 3 грудня 2019.
  28. ↑ а б в г Creswell, Julie (18 вересня 2000). Bottled Up Profits aren't flowing like they used to at packaged-goods companies. Can green ketchup and Tuna in a Pouch save Heinz?. Fortune. CNNMoney.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 31 серпня 2012.
  29. ↑ Lead cover story: "The CEO and the Board", Business Week, September 15, 1997
  30. ↑ Gough, Paul J. (19 січня 2015). Former Heinz CEO named to board of PepsiCo. Pittsburgh Business Times. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 грудня 2019.
  31. ↑ Heinz buys Borden units for $270M - Jun. 6, 2001. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 16 липня 2018.
  32. ↑ Heinz & McCain acquire Anchor Foods. foodnavigator.com. 22 серпня 2001. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 30 липня 2020.
  33. ↑ Heinz acquires Anchor's branded products. foodnavigator.com. 25 вересня 2001. Архів оригіналу за 17 серпня 2023. Процитовано 30 липня 2020.
  34. ↑ Heinz sells several units to Del Monte. UPI (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 14 грудня 2019.
  35. ↑ Booth, Jenny (24 червня 2008). Heinz pulls mayonnaise ad over gay kiss furore. The Times. London. Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 25 червня 2008.
  36. ↑ Sweney, Mark (24 червня 2008). Heinz pulls ad showing men kissing. The Guardian. London. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 25 червня 2008.
  37. ↑ Judd, Terri (25 червня 2008). Kiss goodbye to your sales, Stonewall tells 'homophobic' Heinz after advert is pulled. The Independent. London. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 25 червня 2008.
  38. ↑ Summerskill, Ben (24 червня 2008). Beanz meanz bigotz. The Guardian. London. Архів оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 25 червня 2008.
  39. ↑ Early Day Motion 1889. Edmi.parliament.uk. Архів оригіналу за 28 травня 2009. Процитовано 23 грудня 2011.
  40. ↑ а б в Berkowitz, Ben; Geller, Martinne (15 лютого 2013). Buffett, Brazil's 3G team up for $23 billion Heinz buyout. Reuters. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 15 лютого 2013.
  41. ↑ Holm, Erik (14 лютого 2013). In Heinz, Berkshire to Let Others Run Show. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 15 лютого 2013.
  42. ↑ Tracer, Zachary (14 лютого 2013). Berkshire joins 3G Capital to buy Heinz in $23 billion deal. The Washington Post. Процитовано 15 лютого 2013.
  43. ↑ McDonald's Is Cutting Ties With Heinz For Hiring Former Burger King CEO. 25 жовтня 2013. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 25 жовтня 2013.
  44. ↑ Heinz to Shed 600 Jobs in North America. The Wall Street Journal. 13 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 14 серпня 2013.
  45. ↑ Baertlein, Lisa (25 жовтня 2013). Ketchup changeup: McDonald's dropping Heinz after CEO change. Yahoo Finance. Архів оригіналу за 28 жовтня 2013. Процитовано 26 жовтня 2013.
  46. ↑ H.J. Heinz Company And Kraft Foods Group Sign Definitive Merger Agreement To Form The Kraft Heinz Company (Пресреліз). 25 березня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
  47. ↑ The Kraft Heinz Company Announces Successful Completion of the Merger between Kraft Foods Group and H.J. Heinz Holding Corporation (PDF) (Пресреліз). The Kraft Heinz Company. 2 липня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  48. ↑ Newman, Jesse (14 серпня 2023). Kraft Heinz Names Carlos Abrams-Rivera as Next CEO. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 10 вересня 2024. Процитовано 10 вересня 2024.
  49. ↑ Kraft Heinz pauses split, new CEO says problems are 'fixable'. Reuters (англ.). 11 лютого 2026.
  50. ↑ The Kraft Heinz Company: Form 10-Q for the quarter ended June 27, 2026 (англ.). Комісія з цінних паперів і бірж США. 2026.
  51. ↑ Delimex. delimex.com. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 27 березня 2012.
  52. ↑ Wood, Zoe (29 серпня 2024). Carbonara in a can? Chefs get shirty but Heinz is unrepentant. The Guardian. Процитовано 10 вересня 2024.
  53. ↑ Charles, Dan (2 вересня 2019). Meet The Man Who Guards America's Ketchup. National Public Radio. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 3 вересня 2019.
  54. ↑ Pickrell, Kristen. 8 Surprising Things Manufactured In Jax. Metro Jacksonville. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  55. ↑ Skrabec, Quentin R. Jr. (8 червня 2009). H.J. Heinz: A Biography (англ.). McFarland. ISBN 9780786453320.
  56. ↑ а б Opportunities at Heinz. Heinz Australia. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 27 травня 2011.
  57. ↑ Our Products. Heinz Australia. 2015 HJ Heinz Co Ltd. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  58. ↑ а б Heinz eyes up local icon Golden Circle. News Corporation. 6 жовтня 2008. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 6 жовтня 2008.
  59. ↑ Gearin, Mary (27 травня 2011). Over 300 jobs lost in Heinz restructure. ABC News. Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 27 травня 2011.
  60. ↑ Heinz Australia announces productivity initiatives to accelerate future growth (Пресреліз). Heinz Australia. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 2 червня 2011. Процитовано 27 травня 2011.
  61. ↑ а б Lauder, Simon (6 січня 2012). Heinz sauce factory closing today. ABC News. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 6 січня 2012.
  62. ↑ s (2 листопада 2011). Investor pledges millions towards Heinz plant. ABC News. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 6 січня 2012.
  63. ↑ Heasley, Andrew (6 січня 2012). 146 jobs to be lost as Heinz closes tomato sauce factory. The Age. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 6 січня 2012.
  64. ↑ Graeme Hart and son tipped as possible buyer as Kraft Heinz explores sale of Australasian operations. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  65. ↑ Tomato growers, Leamington processor at odds over price class proposal | Better Farming. www.betterfarming.com. Архів оригіналу за 7 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
  66. ↑ Save the Heinz Factory in Leamington Ontario. Facebook. Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 9 травня 2014.
  67. ↑ Heinz announces deal to keep Leamington, Ont. processing plant in operation. CTVNews. 27 лютого 2014.
  68. ↑ Highbury CanCo can process tomatoes in Leamington Heinz plant. cbc.ca. 11 квітня 2014.
  69. ↑ Hutchins, Aaron (2 листопада 2017). Why French's ketchup is here to stay (sorry, Heinz). Maclean's. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  70. ↑ Freeman, Alan (29 червня 2018). Trudeau wades into U.S.-Canada ketchup war with tariffs on Heinz. Washington Post. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  71. ↑ Harris, Sophia (1 липня 2018). Ketchup wars: Heinz defends its image as tariffs kick in on U.S.-made condiment. Canadian Broadcasting Corporation. CBC News. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  72. ↑ Ketchup Tomato, Tomato Sauce, Tomato Ketchup, Chili Sauce. Heinz. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
  73. ↑ Vijayraghavan, Kala. "Heinz braces up for aggressive marketing" [Архівовано December 13, 2010, у Wayback Machine.]. The Economic Times. January 7, 2010.
  74. ↑ Mehta, Tanvi. Kraft Heinz to sell part of India business for about $630 million. U.S. Reuters (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  75. ↑ а б History. Heinz ABC. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  76. ↑ Firmansyah, Fery (15 лютого 2015). Warren Buffet Akuisisi Pabrik Kecap ABC. Tempo (індонез.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  77. ↑ PT. Heinz ABC Indonesia. Bloomberg Business. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2015.
  78. ↑ A. Windarto dan Siti Sumariyati (16 серпня 2010). Perjalanan Gurita Bisnis Grup ABC (індонез.). Em En RIZAL. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 9 травня 2015.
  79. ↑ Heinz Sauce Jobs Lost To Holland. Sky News. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 23 грудня 2011.
  80. ↑ Dale, Paul (21 липня 2008). Now Spain starts making HP Sauce, too. Birmingham Post. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 23 грудня 2011.
  81. ↑ Heinz Products in Singapore. FairPrice (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2024. Процитовано 8 листопада 2024.
  82. ↑ Secret history. The Brent Magazine. London Borough of Brent. Квітень 2009. Архів оригіналу за 10 вересня 2010.
  83. ↑ Ajinomoto to sell soy sauce brand Amoy Food. www.spglobal.com (амер.). Процитовано 14 березня 2022.
  84. ↑ Documents. Friends of the Earth. Архів оригіналу за 17 травня 2005. Процитовано 6 листопада 2005.
  85. ↑ RIL's Jamnagar Refinery Listed Among The World's Top Five Refineries. GroundReport. 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
  86. ↑ About Heinz – Heinz UK and Ireland. Heinz. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 14 лютого 2013.
  87. ↑ а б Kang, Xiaoxiao (25 лютого 2013). Sanquan Food acquiring Heinz's subsidiary in China. The Morning Whistle. Архів оригіналу за 1 березня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  88. ↑ Our History / About Us / Heinz Wattie's. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 9 липня 2020.

Література

  • Dienstag, Eleanor Foa (1994). In Good Company: 125 Years at the Heinz Table. Warner Books.
  • Skrabec, Quentin R., Jr. (2009). H. J. Heinz: A Biography. McFarland. ISBN 9780786453320.
  • Petrick, Gabriella M. (2009). «Feeding the Masses: H. J. Heinz and the Creation of Industrial Food». Endeavour, 33(1): 29—34. doi:10.1016/j.endeavour.2008.11.002.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).