YaChudo

HMS Voltaire (F47)

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Історія
Назва: HMS Voltaire (F47)
Власник: Lamport & Holt
Оператор:  Військово-морські сили Великої Британії
Замовлений: Workman Clark & Co. Ltd.
Будівник: Workman Clark & Co. Ltd., Белфаст
Спуск на воду: 14 серпня 1923
Отриманий: 4 січня 1940
На службі: 1923-1941
Доля: 4 квітня 1941 року затоплений німецьким допоміжним крейсером «Тор» у бою
Статус: затоплений
Основні характеристики
Клас і тип: пасажирське судно-лайнер/допоміжний крейсер
Водотоннажність: 13 458 т
Довжина: 155,6 м
Ширина: 19,6 м
Двигуни: 2 x парові турбіни
Швидкість: 14,5 вузлів
Місткість: 155 пасажирів
Команда: 254
HMS Voltaire (F47). Карта розташування: Північна Атлантика
«Вольтер»
«Вольтер»
class=notpageimage|
Район загибелі «Вольтера»

«Вольтер» (англ. HMS Voltaire (F47) — британське пасажирське судно-океанський лайнер, що увійшов до складу флоту британської судноплавної компанії «Лампорт енд Голт» (Lamport and Holt) у 1923 році та здійснював перевезення пасажирів і пошти між Великою Британією, Нью-Йорком і Південною Америкою. Під час Другої світової війни судно використовувалося Королівським військово-морським флотом як озброєний торговельний крейсер під назвою «Вольтер». Крейсер брав участь у різноманітних операціях у Середземному морі та Атлантиці, доки 4 квітня 1941 року не було потоплений німецьким озброєним торговельним крейсером «Тор»; унаслідок цієї події загинуло 75 осіб.

Історія

Починаючи з весни 1932 року, лайнер використовували для круїзів з Англії до Середземного моря, Балтійського моря, Західної Африки, Вест-Індії та норвезьких фіордів. Судно користувалося великою популярністю серед пасажирів.

У червні 1939 року «Вольтер» здійснив рейс в інтересах британських військових до Бомбею, а потім був відправлений на Скапа-Флоу, щоб служити допоміжним судном для екіпажів «Роял Оук» і «Айрон Дюк». Коли 14 жовтня 1939 року німецький підводний човен U-47 затопив «Роял Оук» у Скапа-Флоу, тих, хто вижив, взяли на борт «Вольтер». «Айрон Дюк» також був пошкоджений і його довелося посадити на мілину. Під час ремонту «Вольтер» служив його тимчасовою заміною в якості «Айрон Дюка» II.

У квітні 1940 року корабель здійснював ескортування конвою HX 39. У травні 1940 року «Вольтер» супроводжував конвой HX 45, а в червні 1940 року — конвой HX 50.

4 квітня 1941 року британський корабель «Вольтер» під командуванням капітана Дж. А. П. Блекберна перебував у самостійному патрулюванні посеред Атлантики, приблизно за 900 миль на захід від островів Зеленого Мису. О 6:15 ранку його помітили спостерігачі на німецькому допоміжному крейсері «Тор», після чого обидва судна взяли курс одне на одного. О 6:45 противники відкрили вогонь, і вже до 6:49 «Вольтер» був охоплений полум'ям. До 7:15 у строю залишалися лише дві гармати, а о 8:00 корабель підняв білий прапор. Незабаром після цього він затонув, пішовши під воду кормою вперед і маючи сильний крен. Унаслідок бою загинуло 75 членів екіпажу «Вольтера», а 197 вцілілих були підняті на борт німецького допоміжного крейсера — серед них був і судновий лікар К. Міллер Фішер, якому на той момент було 28 років. Своєю чергою, «Тор» отримав серйозні пошкодження, через що був змушений повернутися до порту Кіль для проведення необхідного ремонту.

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела

Посилання

Література

  • Osborne, Richard; Spong, Harry & Grover, Tom (2007). Armed Merchant Cruisers 1878—1945. Windsor, UK: World Warship Society. ISBN 978-0-9543310-8-5.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).