HMS Ouse (1905)
| Історія | |
|---|---|
 Велика Британія
| |
| Назва: | HMS Ouse |
| Будівник: | Cammell Laird |
| Закладений: | 22 березня 1904 року |
| Спуск на воду: | 7 січня 1905 року |
| Прийнятий: | вересень 1905 року |
| Доля: | Зданий на злам у 1919 році |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 550 т |
| Повна водотоннажність: | 620 т |
| Довжина: | 68,73 м |
| Ширина: | 7,16 м |
| Осадка: | 2,74 м |
| Потужність: | 7000 к.с. |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 25,5 вузла |
| Дальність плавання: | 1870 миль на швидкості 11 вузлів |
| Екіпаж: | 70 |
| Озброєння: |
|
«Уз» (англ. HMS Ouse) — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії класу «Рівер», збудований на початку XX століття.
Історія створення
Корабель будувався за програмою 1903—1904 років. Він був закладений 22 березня 1904 року на верфі фірми Cammell Laird у місті Беркенгед. Спущений на воду 7 січня 1905 року, вступив у стрій у вересні того ж року.
Свою назву корабель отримав на честь річки Уз в Північному Йоркширі.
Історія служби
Після вступу у стрій есмінець «Уз» був включений до складу флотилії есмінців Східного узбережжя 1-го флоту, що базувалася в Гарвічі.
У 1906 році п'ять 57-мм гармат 6-pounder QF Hotchkiss були демонтовані, замість них були встановлені три 76-мм гармати 12-pounder 12 cwt QF. Дві з них були встановлені по боках, а одна на кватердеку.
У 1908 році есмінець брав участь у навчаннях флоту з бойовими стрільбами та нічними маневрами.
У грудні 1910 року «Уз», що раніше входив до складу 2-ї флотилії есмінців, було повторно введено в експлуатацію в Чатемі з мінімальним складом екіпажу як частину 3-ї флотилії есмінців, що базувалася в Норі. Корабель залишався в цьому підрозділі до травня 1912 року, після чого його включили до складу 5-ї флотилії есмінців 2-го флоту.
30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами. Після 30 вересня 1913 року «Уз» був призначений до класу «E».
30 липня 1914 року, в рамках мобілізації Королівського військово-морського флоту напередодні Першої світової війни, 9-та флотилія (до складу якої входив «Уз») вийшла з Гарвіча до річки Тайн. Флотилія відповідала за патрулювання ділянки між Бервік-апон-Твід і точкою, розташованою посередині між Скарборо та Спурн. До завдань флотилії входило запобігання мінуванню та торпедним атакам ворожих кораблів на підступах до портів східного узбережжя, а також протидія ворожим рейдам.
У серпні 1915 року, внаслідок об'єднання 9-ї та 7-ї флотилій, корабель було переведено до 7-ї флотилії есмінців, що базувалася в гирлі річки Гамбер. До кінця війни він продовжував нести патрульну службу в районі Гамбера, беручи участь у протимінних операціях та протичовновому патрулюванні.
3 травня 1917 року есмінці «Уз» та «Бет» відкрили вогонь по британському підводному човну HMS C10 біля Блайта, Нортумберленд. Один член екіпажу підводного човна загинув, проте сам човен вцілів.
28 серпня 1918 року «Уз» атакував глибинними бомбами німецький підводний човен SM UC-70, який раніше був виявлений і пошкоджений патрульним літаком Blackburn Kangaroo зі складу 246-ї ескадрильї Королівських ВПС поблизу затоки Рансвік (узбережжя Йоркширу). «SM UC-70» затонув, загинув 31 офіцер і матрос[1][2].
29 вересня 1918 року «Уз» разом з есмінцем «Стар» знищили глибинними бомбами німецький підводний човен SM UB-115 неподалік від Сандерленда. «SM UB-115» затонув за 4,5 милі (7,2 км) на північний схід від Бікон-Пойнт, Ньютон-бай-зе-Сі, втративши 39 офіцерів і матросів[3].
У 1919 році корабель був виведений в резерв і того ж року проданий для утилізації.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — М.: ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 (рос.)
- Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).