HMS Bat (1896)
 HMS Bat
| |
| Історія | |
|---|---|
 Велика Британія
| |
| Назва: | HMS Bat |
| Будівник: | Palmers Shipbuilding and Iron Company |
| Закладений: | 28 травня 1896 року |
| Спуск на воду: | 7 жовтня 1896 року |
| Прийнятий: | серпень 1897 року |
| Доля: | Зданий на злам у 1919 році |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Ескадрені міноносці класу «Стар» |
| Водотоннажність: | 390 т |
| Повна водотоннажність: | 440 т |
| Довжина: | 67 м |
| Ширина: | 6,32 м |
| Осадка: | 2,97 м |
| Потужність: | 6200 к.с. |
| Двигуни: | 2 парові турбіни |
| Швидкість: | 30 вузлів |
| Екіпаж: | 58 |
| Озброєння: |
|
«Бет» (англ. HMS Bat) — ескадрений міноносець ВМС Великої Британії класу «Стар», збудований наприкінці XIX століття.
Історія створення
Корабель був закладений 28 травня 1896 року на верфі фірми Palmers Shipbuilding and Iron Company у місті Джарроу. Спущений на воду 7 жовтня того ж року, вступив у стрій у серпні 1897 року.
Історія служби
Після вступу у стрій есмінець був включений до складу навчальної флотилії у Девонпорті. У 1898 році він став першим кораблем у Королівському флоті, який отримав торпеди з гіроскопами.
У 1899 році під час навчань «Бет» зіткнувся з есмінцем «Фейрі» і зазнав пошкоджень гвинта. Під час випробувань після ремонту на кораблі сталась аварія в машинному відділенні, і його відправили на триваліший ремонт.
У 1902 році корабель пройшов модернізацію парових котлів, після чого вирушив на Середземне море, де ніс службу у складі Середземноморського флоту. Там «Бет» був тендером броненосця «Орайон». У 1903 році він разом з іншими кораблями взяв участь у поході поблизу Корфу.
27 жовтня 1904 року «Бет» зіткнувся з есмінцем «Пантер». Обидва есмінці були пошкоджені та змушені були повернутися на Мальту для ремонту. У 1905 році «Бет» повернувся до Великої Британії.
30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами на основі контрактної швидкості та зовнішнього вигляду. Після 30 вересня 1913 року, як 30-вузловий корабель з трьома димовими трубами, «Бет» був призначений до класу «C».
У 1913 році «Бет» був включений до складу 6-ї флотилії есмінців, яка базувалась у Портсмуті і складалась зі старих есмінців, призначених для патрулювання. На початку 1914 року корабель був переведений до складу 8-ї флотилії есмінців, яка базувалась в Чатемі.
З початком Першої світової війни 8-ма флотилія була розгорнута у Ферт-оф-Форт, де здійснювала патрулювання для підтримки Великого Флоту.
3 травня 1917 року есмінці «Бет» та «Уз» відкрили вогонь по британському підводному човну HMS C10 біля Блайта, Нортумберленд. Один член екіпажу підводного човна загинув, проте сам човен вцілів.
У липні 1917 року «Бет» був передислокований до Конвойної флотилії східного узбережжя, яка наступного місяця була об'єднана з 7-ю флотилією есмінців. «Бет» супроводжував конвої біля східного узбережжя до кінця війни.
29 січня 1918 року «Бет» зіткнувся з буксиром «Гвіана» поблизу Вітбі. Внаслідок зіткнення буксир затонув, загинуло 4 члени його екіпажу.
У 1919 році корабель був виключений зі складу флоту і проданий на злам.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1986. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 1 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1996. — 48 с. — (Ретроспектива войны на море) ISBN 5-88711-051-1 (рос.)
- Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892-1953. Часть 1. - СПб.:ООО «Галея Принт», 2012 - 140 с ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).