HMS Beagle (1909)

Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Beagle
Будівник:	John Brown & Company
Закладений:	17 березня 1909 року
Спуск на воду:	16 жовтня 1909 року
Прийнятий:	10 червня 1910 року
Доля:	Зданий на злам у 1921 році
Основні характеристики
Водотоннажність:	970 т
Довжина:	87 м
Ширина:	8,5 м
Осадка:	2,67 м
Потужність:	12 500 к.с.
Двигуни:	5 парових котлів Ярроу; 3 парові турбіни Парсонса;
Швидкість:	27 вузлів
Екіпаж:	96
Озброєння:	1 х 102-мм гармата BL 4-inch Mk VIII ; 3 x 76-мм гармати 12-pounder 12 cwt QF; 2 х 533-мм торпедні апарати;

«Бігл» (англ. HMS Beagle) — есмінець однойменного класу ВМС Великої Британії, збудований на початку XX століття.

Історія створення

Корабель був закладений 17 березня 1909 року на верфі фірми John Brown & Company у місті Клайдбанк. Спущений на воду 16 жовтня того ж року, вступив у стрій 10 червня 1910 року.

Історія служби

Після вступу у стрій есмінець «Бігл» був включений до складу 1-ї флотилії есмінців 1-ї дивізії Домашнього Флоту. У 1911 році він брав участь у Королівському огляді флоту в Спітгеді. У травні 1912 року корабель був переведений до складу 3-ї флотилії есмінців.

30 серпня 1912 року Адміралтейство згрупувало усі есмінці в класи, що позначалися літерами. Після 30 вересня 1913 року «Бігл» був призначений до класу «G».

У жовтні 1913 року, у зв’язку з уведенням до строю есмінців класу «L», увесь клас «G» було переведено на Середземне море. Там, разом із кораблем забезпечення «Бленхейм», вони утворили новостворену 5-ту флотилію есмінців.

З початком Першої світової війни «Бігл» залучався до пошуку німецьких крейсерів «Гебен» та «Бреслау», що проривалися до Чорного моря. У серпні 1914 року він був серед 10 есмінців, які патрулювали в Егейському морі поблизу Дарданелл, заблокувавши таким чином німецькі кораблі, що перебували в цьому районі.

У листопаді 1914 року, через нестачу есмінців у водах метрополії, «Бігл» був відкликаний до Великої Британії. 29 листопада корабель прибув до Плімута, після чого базувався в Портсмуті й патрулював маршрути, якими курсували транспортні судна через Ла-Манш.

26 березня 1915 року, після невдачі спроб прорватися через Дарданелли, вісім есмінців класу «Бігл» отримали наказ прибути до Мудроса для участі в операціях на підтримку Дарданелльської кампанії. 25 квітня 1915 року «Бігл» узяв участь у висадці десанту в бухті Анзак.

У ніч із 12 на 13 травня броненосці «Голіаф» і «Корнуолліс» стояли на якорі в затоці Морто, надаючи підтримку французьким військам. Для охорони цих двох кораблів «Бігл» і «Бульдог» патрулювали північну частину протоки, «Скорпіон» і «Вулверін» — південну, а «Пінчер» перебував у центральній частині. Попри це патрулювання, турецькому есмінцю «Муавенет-і Мілліє» вдалося непомітно пройти повз «Бігл» і «Бульдог» із північного боку протоки, торпедувати й потопити «Голіаф», після чого він успішно відійшов.

28 червня «Бігл» разом із есмінцями «Бульдог», «Ракун» і «Базіліск» здійснював ескортування крейсера «Талбот», який надавав артилерійську підтримку британським та індійським військам, що наступали під час битви в ущелині Галлі. 6–7 серпня брав участь у висадці в затоці Сувла. 20 грудня 1915 року «Бігл» брав участь у прикритті евакуації з бухти Анзак.

9 січня 1917 року «Бігл» супроводжував броненосець «Корнуолліс» під час переходу з Мудроса на Мальту. «Корнуолліс» був двічі торпедований німецьким підводним човном SM U-32. Коли спроби ліквідувати пошкодження не вдалися і стало зрозуміло, що «Корнуолліс» тоне, «Бігл» підійшов до броненосця та зняв його екіпаж. Після цього «SM U-32» вразив броненосець третьою торпедою. Спроба «Бігля» потопити підводний човен глибинними бомбами була невдалою. Під час затоплення «Корнуолліса» загинули п'ятнадцять членів екіпажу.

У середині 1917 року, у зв’язку із запровадженням системи конвоїв, Адміралтейство почало залучати старіші есмінці до виконання завдань із супроводу. У жовтні 1917 року «Бігл» відкликали до вод метрополії та включили до складу 2-ї флотилії есмінців, що базувалася в Банкрані, поблизу затоки Лох-Свіллі на півночі Ірландії. Оснащений глибинними бомбами, він протягом решти війни залучався до протичовнового патрулювання та супроводу конвоїв у районі північно-західних підступів до Британських островів.

У 1919 році корабель був виведений в резерв, і у 1921 році проданий на злам.

Джерела

Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
Эдгар Дж. Марч. Британские эсминцы. История эволюции. 1892—1953. Часть 1. — СПб.: ООО «Галея Принт», 2012. — 140 с. ISBN 978-5-8172-0132 (рос.)