HMCS Ontario (C53)

«Мінотавр»
HMS Minotaur (53)

Канадський легкий крейсер «Онтаріо»
Служба
Тип/клас	легкий крейсер класу «Мінотавр»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	шостий корабель флоту на ім'я «Мінотавр»^{[Прим. 1]}
Корабельня	Harland and Wolff, Белфаст
Замовлено	27 травня 1941
Закладено	20 листопада 1941
Спущено на воду	29 липня 1943
Переданий	у липні 1944 року переданий до складу Королівського ВМФ Канади
Бойовий досвід	Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	8 800 тонн (стандартна) 11 130 тонн (повна)
Довжина	169,3 м
Ширина	19 м
Осадка	5,26 м
Бронювання	Пояс: 83–89 мм Палуба: 51 мм Траверси: 51 мм Артилерійські погреби: 83 мм Башти: 25–51 мм Шпангоут: 38–51 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × парових турбіни Parsons 4 × парових котли Admiralty
Гвинти	4
Потужність	72 500 к.с.
Швидкість	31,5 вузли (58,3 км/год)
Дальність плавання	2 000 миль (3 700 км) на швидкості 30 вузлів (56 км/год) або 8 000 миль (15 000 км) на швидкості 16 вузлів (30 км/год)
Екіпаж	867 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	9 (3 × 3) × 152-мм гармат 6-inch BL Mark XXIII 10 (5 × 2) × 102-мм універсальних гармат 4-inch QF Mark XVI
Торпедно-мінне озброєння	6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів TR-4
Зенітне озброєння	16 (4 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark II 6 (5 x 1) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Bofors L60

«Онтаріо»
HMCS Ontario (C53)

Канадський легкий крейсер «Онтаріо». 7 лютого 1958
Служба
Тип/клас	легкий крейсер класу «Мінотавр»
Держава прапора	Канада
Належність	Військово-морські сили Канади
На честь	провінції Онтаріо
Введено в експлуатацію	25 травня 1945
На службі	1944—1960
Прийнятий	21 жовтня 1944
Виведений зі складу флоту	15 жовтня 1958
Статус	19 листопада 1960 року розібраний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Холодна війна
Ідентифікація
Параметри
Технічні дані
Озброєння

«Мінотавр» (англ. HMS Minotaur (53), пізніше «Онтаріо» (англ. HMCS Ontario (C53) — військовий корабель, легкий крейсер класу «Мінотавр» Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади за часів Другої світової та Холодної війн.

Історія створення

Легкий крейсер «Мінотавр» був закладений 20 листопада 1941 року на верфі компанії Harland and Wolff у Белфасті. 29 липня 1943 року він був спущений на воду, а 3 січня 1943 року крейсер увійшов до складу Королівських ВМС Канади.

Історія служби

Після введення в експлуатацію корабель проходив підготовку на річці Клайд у Шотландії. По готовності він вирушив, щоб приєднатися до 4-ї ескадри крейсерів на Тихоокеанському театрі воєнних дій, але прибув занадто пізно для участі в активних бойових діях, хоча й був залучений до операцій у Гонконзі, Манілі та Японії. Згодом корабель повернувся додому для проведення ремонту та модернізації, 27 листопада 1945 року прибувши до Іскваймолта (Британська Колумбія).

У жовтні 1948 року крейсер «Онтаріо» у супроводі есмінців «Каюга», «Атабаскан» і «Кресент», а також фрегата «Антігоніш», вирушив до Перл-Гарбора (Гаваї). Це було наймасштабніше розгортання сил Королівського канадського військово-морського флоту в повоєнний період. У січні 1949 року «Онтаріо» взяв участь у наймасштабнішому на той час навчальному поході Королівського канадського ВМФ, до складу якого також увійшли авіаносець «Магніфісент», есмінці «Гайда» й «Атабаскан» та фрегат «Антігоніш». Це з'єднання, що отримало позначення CTF 215, взяло участь у військово-морських навчаннях спільно з кораблями США та Великої Британії в Карибському морі.

У лютому 1951 року «Онтаріо» здійснив перехід до Австралії, де взяв участь у спільних навчаннях із Королівським австралійським військово-морським флотом. Під час подорожі корабель відвідав кілька портів і повернувся до Канади в червні. У жовтні 1951 року «Онтаріо» вирушив до східного узбережжя. Після прибуття туди крейсер став кораблем, на якому принцеса Єлизавета та принц Філіп, герцог Единбурзький, здійснили подорож у рамках свого королівського візиту: із Сідні (провінція Нова Шотландія) через протоку Кабота до Ньюфаундленду. Після завершення візиту корабель повернувся до Іскваймолта, прибувши туди в грудні.

З вересня по грудень 1952 року «Онтаріо» перебував у навчальному поході навколо Південної Америки, під час якого здійснив заходи в кілька портів. Під час входу в гавань Буенос-Айреса торговельне судно «Арауко» (SS Arauco) обігнало крейсер і зіткнулося з ним у середній частині корпусу. Корабель продовжив похід і 6 листопада прибув до Ріо-де-Жанейро. Там було виявлено пошкодження гребних гвинтів правого борту: зовнішній гвинт довелося демонтувати, а внутрішній — відремонтувати. Пробувши в Ріо-де-Жанейро майже два тижні, «Онтаріо» був змушений повернутися до Іскваймолта, рухаючись зі зниженою швидкістю.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ На честь Мінотавра

Джерела

Посилання

HMS Minotaur (53). на uboat.net. (англ.)
HMCS Ontario (53). на uboat.net. (англ.)

Література

Macpherson, Ken; Burgess, John. The ships of Canada's naval forces 1910—1981 : a complete pictorial history of Canadian warships. Collins: Toronto, 1981. ISBN 0-00216-856-1
Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7.
Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939—1945: The Naval History of World War Two (Third Revised ed.). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1.

[1] На честь Мінотавра

[Прим. 1]