HD 162826
 HD 162826
| |
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Геркулес |
| Пряме піднесення | 17г 51х 14.02244с |
| Схилення | +40° 04′ 20.8772″ |
| Видима величина (V) | 6.55±0.01
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | F8 V |
| показник кольору U−B | +0.04 |
| показник кольору B−V | +0.52 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | 1.9±0.1 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: −16.864 мсд/рік |
| Паралакс (π) | 30.068 ± 0.0646 ± мсд |
| Відстань | 108.5 ± 0.2 світлових років 33.26 ± 0.07 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | 1.17 M☉ |
| Радіус | 1.32±0.04 R☉ |
| Світність | 2.27 L☉ |
| Ефективна температура | 6,158±9 K |
| lg g | 4.28+0.02 −0.03 |
| Металічність [Fe/H] | +0.02±0.04 |
| Вік | 3.88 x 109 років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD162826 |
HD 162826 — зоря в сузір'ї Геркулеса, на відстані 110 світлових років (34 парсек) від Землі. Вона має видиму зоряну величину 6,55.
HD 162826 та Сонце це — зоряні близнята, що утворилися в одному зоряному скупченні та з однієї хмари газу. HD 162826 є першою[джерело?] виявленою зорею-близнючкою Сонця.
Зірка-близнючка
У травні 2014 року астрономи з Техаського університету в Остіні повідомили, що HD 162826, найімовірніше, є однією із зір-близнят нашого Сонця, які утворилися в одному зоряному скупченні приблизно 4,5 мільярди років тому. Для пошуку зір-близнят крім хімічного складу (Сонце та HD 162826 мають однаковий хімічний склад, навіть дуже схожі концентрації рідкісних барію та ітрію), ще аналізували орбіти зірок. HD 162826 виявилась єдиною з 30 кандидатів, яка добре відповідала всім параметрам[2][неавторитетне джерело].
Планетна система
Станом на 2024 рік, навколо зорі не знайдено планет. Дослідження та розрахунки проведені вченими з Техаського університету в Остіні та Університету Нового Південного Уельсу показують, що великі та близько розташовані до зірки планети (гарячі юпітери) в цій системі відсутні, а наявність планет-аналогів Юпітера малоймовірна, можливість наявності землеподібних екзопланет не виключається[3].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Aguilera-Gómez, Claudia, Ramírez, Iván, Chanamé, Julio Lithium abundance patterns of late-F stars: an in-depth analysis of the lithium desert // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 614. — P. 55–55. — 15 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201732209 — arXiv:1803.05922
- ↑ Our Sun's Long Lost Stellar 'Sister' Found. Discovery (News). 7 травня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 8 червня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) [Архівовано 2015-05-07 у Wayback Machine.] - ↑ Leahy, Cory (8 травня 2014). Astronomers Find Sun's 'Long-Lost Brother,' Pave Way for Family Reunion. UT News (амер.). The University of Texas at Austin. Процитовано 8 червня 2024.
Посилання
- Michael West (11/20/2018). AstroAlert: The Sun's long-lost twin? (News). Lowell Observatory. Процитовано 19 червня 2024.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).