Джузеппе Ачербі
| Джузеппе Ачербі | |
|---|---|
| Giuseppe Acerbi | |
| Народився | 3 травня 1773 Кастель-Гоффредо, Італія |
| Помер | 25 серпня 1846 (73 роки) Кастель-Гоффредо, Італія |
| Поховання | cemetery of Castel Goffredod |
| Країна | |
| Діяльність | ентомолог, мандрівник-дослідник, письменник, археолог, орнітолог, композитор, натураліст, дипломат, ботанік, географ, мандрівник, музикант |
| Alma mater | Павійський університет |
| Галузь | ботаніка, археологія, дипломатія, етнографія |
| Вчителі | Saverio Bettinellid[1] |
| Членство | Шведська королівська музична академіяd |
| Рід | House of Acerbid |
| Батько | Giacomo Acerbid |
| Нагороди | |
Джузеппе Ачербі (італ. Giuseppe Acerbi; 1773—1846) — італійський натураліст, мандрівник, письменник, археолог, дипломат та етнограф. Його політичні погляди були дуже близькі до якобінців Франції.
Біографія
Джузеппе Ачербі народився 3 травня 1773 р. в Кастель-Гоффредо в італійському регіоні Ломбардія.
У 1798 році успішно закінчив Університет Павії навчаючись на кафедрі права[3], і на той час володів декількома європейськими мовами, що згодом стало досить гарною підмогою в його подорожах. У 1798—1799 роках, разом зі шведським полковником Скіольдебрандом[4], провів масштабну поїздку Швецією, Фінляндії та Лапландії, за підсумками якої залишив дуже важливі дослідження в області етнографії, звичаїв та фольклору місцевих народностей[3]. Він став чи не першим, хто дав докладний опис фінської сауни на мовах, зрозумілих більшості європейців.
На початку дев'ятнадцятого століття кілька років працював при посольстві у Франції, але після публікації його книги в 1802 році, в якій було чимало протестів проти політики Наполеона Бонапарта він був змушений закінчити свою дипломатичну кар'єру і повернувся на батьківщину.
Після падіння Наполеона у 1814 році знову протягом декількох років трудився на дипломатичній ниві. Будучи італійським консулом в Єгипті, взяв участь у знаменитій археологічної експедиції Жана Франсуа Шампольйона в Єгипет та Нубію, надавши їй посильну допомогу; неабиякою мірою завдяки цьому експедиція зібрала величезну кількість археологічного матеріалу для музеїв Мілану та Мантуї.
У 1816 року Ачербі заснував в Мілані журнал «Biblioteca italiana».
З 1834 р. до 1836 р. був консулом Австрії, цього разу у Венеції. В останні роки життя займався розбором накопиченого в різних експедиціях матеріалу, але частину своїх робіт так і не встиг опублікувати за життя.
Джузеппе Ачербі помер 25 серпня 1846 р. у рідному місті Кастель-Гоффредо[5].
Примітки
- ↑ Biografiskt lexikon för Finland — SLS.
- ↑ IPNI, Acerbi
- ↑ а б On the Road: with Giuseppe Acerbi. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- ↑ Ачерби // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Giuseppe Acerbi. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 20 січня 2022.
Посилання
- ACERBI, Giuseppe [Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine.](італ.)
| Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
