Сади Переґо

45°28′13.85″ пн. ш. 9°11′35.04″ сх. д. / 45.4705139° пн. ш. 9.1930667° сх. д.

Giardini Perego
Парк взимку
45°28′13.85″ пн. ш. 9°11′35.04″ сх. д. / 45.4705139° пн. ш. 9.1930667° сх. д.
Тип	міський парк
Відкрито	1928 р.
Площа	4 183 кв.м.
Країна	Італія
Розташування	Мілан, зона 1, via dei Giardini
Giardini Perego Giardini Perego (Італія)
Сади Переґо у Вікісховищі

Сади Переґо (з іт. Giardini Perego) — один з найменших парків Мілана. Парк розташований в самісінькому центрі міста (по вулиці Садовій — via dei Giardini, поруч з вул. Мандзоні).

Заможна сім'я Переґо жила в маєтку по вул. Borgonuovo^[1], в напрямку Брери вздовж вул. Monte Napoleone. В 1778 році вони заволоділи садами сусіднього монастиря Sant'Erasmo і створили тут парк. Автором проєкту був Луїджі Каноніка. Проєкт передбачав квадратні алеї, велику неоготичну теплицю та ставок з рибою в центрі парку. Через декілька років Каноніка дещо перепланував парк, надавши йому рис англійського стилю.

З середини XIX століття будівництво першого Центрального залізничного вокзалу (ЦЗВ), а в XX ст. — другого ЦЗВ, призвели до виникнення потреби у нових маршрутах, що сполучили б район Porta Nuova з центром міста. В 1925 році між Переґо (власником маєтку) і комуною Мілана (міською радою) була підписана попередня угода, згідно з якою довга частина парку стала вул. Садовою (via dei Giardini), а північна частина, в наш час^[коли?] ізольована, була придбана для громадського користування. Роботи були завершені в 1928 році.

Серед дерев присутні: клен польовий, Cercis siliquastrum, граб звичайний, дуб звичайний, кінський каштан, тис і магнолія, Celtis australis. Після рестайлінгу 2005 року з'явилося багато квітників. Є майданчик для дітей з 200 метровим колом для бігу та футингу, велосипедні доріжки. Також є статуя 18 століття, присвячена Vertunno, міфічному богу садів та фруктів (єдина, залишена Переґо).^[2]

• Офіційний сад комуни Мілана
• Вілла Переґо
• мапа^{[недоступне посилання з червня 2019]}

• Парки Мілана
• Парк Семпіоне
• Collina dei Ciliegi
• Parco delle Cave
• Boscoincittà

• Alma Lanzani Abbà; Pia Meda, Alberi a Milano, fotografie di Gabriele Lanzani et al; illustrazioni di Silvia Rovati, Milano, CLESAV — Vooperativa Libraria Editrice per le Scienze Agrarie, Alimentari e Veterinarie, giugno 1985.
• Liliana Casieri; Lina Lepera; Anna Sanchioni, Itinerari nel verde a Milano, supervisione botanica: Pia Meda; supervisione farmacognostica: Massimo Rossi; Illustrazioni e impaginazione: Linke Bossi, Consonni, Montobbio, Comune di Milano, settore ecologia, GAV,
• AA. VV., Enciclopedia di Milano, Milano, Franco Maria Ricci Editore, 1997.