П'ядуни
| П'ядуни | |
|---|---|
| |
| П'ядун щавлевий (Timandra griseata) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Лускокрилі (Lepidoptera) |
| Надродина: | Geometroidea |
| Родина: | П'ядуни (Geometridae) Leach, 1815 |
| Підродини | |
| |
 Вікісховище: Geometridae
| |
П'ядуни (Geometridae) — родина нічних метеликів. Друга за кількістю видів родина після совок (понад 25 000 видів). Найпоширеніші в тропічних та широколистяних лісах.
У імаго багатьох видів тонке черевце та широкі крила, які вони в спокої часто складають, як денні метелики. Більша частина видів активна вночі. Вусики самців часто пір'євидні. Мають маскуюче забарвлення. Хобіток інколи редукований. В деяких видів, що з'являються в холодні сезони, крила самок редуковані або зовсім відсутні. Більша частина видів — невеликі метелики з розмахом крил близько 30 мм, хоча цей розмір варіює. Мають добре помітний парний тимпанальний орган біля основи черевця (відсутній у самок, що не літають).
Назва «Geometridae» (землеміри) характеризує спосіб пересування гусениць, в яких присутні лише 2 пари черевних ніг (на відміну від усіх інших лускокрилих). Через це гусениці спочатку пересувають вперед голову і груди за допомогою грудних ніг, а потім підтягують задню частину тіла. Тобто вони неначе міряють землю п'ядями, звідси походить і українська назва родини — «п'ядуни». Забарвлення гусениць маскуюче, зелене або коричнювате, завдяки якому вони зливаються з фоном. Часто вони імітують гілочки. Переважна більшість гола, зрідка має волоски. Зазвичай представники родини фітофаги і живляться листками. Однак деякі їдять лишайники, квітки, пилок, є навіть хижаки.
Заляльковуються в ґрунті, лісовій підстилці або відкрито на рослинах. Інколи в рихлих коконах. Зимують переважно лялечки, рідше — гусениці, зовсім рідко — яйця чи імаго.
Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту дерев від них О.І. Воронцов.
Тривалість життя
Метелики- п'ядуни зазвичай живуть менше року, хоча тривалість життя окремих особин залежить від пори року, коли вони вилуплюються з яєць. Личинки, що вилуплюються навесні або на початку літа, часто завершують метаморфоз і гинуть до початку осені. В інших випадках особини зимують у вигляді яєць, личинок або лялечок і не завершують метаморфоз до наступної весни. Тривалість життя дорослих особин зазвичай становить від 5 до 9 днів, але зареєстровано випадки, коли особини жили понад 30 днів.
Види п'ядунів з більшим тілом, як правило, живуть трохи довше.[1]
Здобич
П'ядуни слугують здобиччю для інших членистоногих, таких як справжні клопи (ряд напівтвердокрилих ) та павуки (ряд ластоногих ), а також для хребетних хижаків, таких як дрібні ссавці, птахи, рептилії та амфібії. Оскільки п'ядуни поширені по всьому світу, конкретні хижаки різняться залежно від географічного ареалу будь-якого виду п'ядунів.
Для збереження виду мають криптичне забарвлення, яке допомагає особинам маскуватися від хижаків.[1]
Палеонтологія
Найдавніша гусениця п'ядуна виявлена у 2019 році у балтійському бурштині. Описана під назвою Eogeometer vadens та датується середнім еоценом (44 млн років тому).[2]
Примітки
- ↑ а б Geometridae | INFORMATION | Animal Diversity Web. animaldiversity.org (англ.). Процитовано 10 січня 2026.
- ↑ Fischer, Thilo C.; Michalski, Artur; Hausmann, Axel (2019). Geometrid caterpillar in Eocene Baltic amber (Lepidoptera, Geometridae). Scientific Reports. 9: Article number 17201. doi:10.1038/s41598-019-53734-w. PMID 31748672.
Джерела
- (рос.) Биология. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).