Лоріто зеленоголовий
| ?Лоріто зеленоголовий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Psittaculidae |
| Рід: | Лоріто (Geoffroyus) |
| Вид: | Лоріто зеленоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Geoffroyus simplex (Meyer, 1874) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Geoffroyus simplex | |
| Geoffroyus simplex | |
| 45518015 | |
| 177528 | |
| 22684948 | |
| 2338434 | |
Лорі́то зеленоголовий[2] (Geoffroyus simplex) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Нової Гвінеї.
Опис
Довжина птаха становить 23-25 см. Забарвлення переважно зелене, края крил жовті, нижні покривні пера крил сині. Дзьоб чорний, райдужки світло-жовті. У дорослих самців на грудях і на верхній частині спини є широкий синій "комірець", який утворює кільце. У самиць потилиця має синій відтінок, смуга на грудях відсутня. У молодих птахів синій "комірець" також вітсутній, дзьоб у них світліший. Представники підвиду G. s. buergersi є дещо більшими, у самців цього підвиду "комірець" на спині є тьмянішим і ширшим.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[3]
- G. s. simplex (Meyer, AB, 1874) — гори на півночі півострова Чендравасіх;
- G. s. buergersi Neumann, 1922 — гори Центрального хребта Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
Зеленоголові лоріто живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і на узліссях Нової Гвінеї. Зустрічаються на висоті від 600 до 2300 м над рівнем моря, переважно на висоті від 800 до 1900 м над рівнем моря, великими зграями до 200 птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Geoffroyus simplex. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).