Шуліка-крихітка
| ?Шуліка-крихітка | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Підродина: | Elaninae |
| Рід: | Шуліка-крихітка (Gampsonyx) Vigors, 1825 |
| Вид: | Шуліка-крихітка |
| Біноміальна назва | |
| Gampsonyx swainsonii Vigors, 1825 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Gampsonyx swainsonii |
 Віківиди: | Gampsonyx swainsonii |
 EOL: | 45511525 |
 ITIS: | 175460 |
 МСОП: | 22695025 |
 NCBI: | 56285 |
Шуліка-крихітка[2] (Gampsonyx swainsonii) — хижий птах родини яструбових (Accipitridae). Поширений в Центральній і Південній Америці.
Поширення
Цей маленький шуліка гніздиться в регіоні від Панами, Колумбії та Венесуели до Болівії та північної Аргентини, з ізольованою постійною популяцією в Нікарагуа. Він все більше розширює свій ареал, і докази його гніздування на Тринідаді отримано в 1970 році. Його вперше помітили в Коста-Риці в середині 90-х років, і зараз він досить поширений уздовж тихоокеанського схилу на висоті до 1000 м.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- G. swainsonii leonae — від Нікарагуа до півночі Південної Америки.
- G. swainsonii magnus — від західної Колумбії до західного Перу.
- G. swainsonii swainsonii — від центральної Бразилії до східного Перу, Болівії та північної Аргентини.
Опис
Птах завдовжки 20,3–23 см, вагою — 80–95 г. Це найменший хижий птах в Америці та один із двох найменших яструбів у світі (разом із савановим яструбом). Дорослий птах має чорне тім'я, спинну частину, крила і хвіст, білий комір з червонуватими краями, жовтий лоб і щоки, переважно білий низ і жовті ноги. Незрілі екземпляри схожі на дорослих, але мають пір'я на спині та крилах із коричневими кінчиками, коричневий комір і деякі відтінки на білому нижній частині тіла. У польоті цей вид виглядає переважно чорним зверху і білим знизу. Північний підвид G. s. leonae відрізняється від номінального G. s. swainsonii червонуватими боками.
Спосіб життя
Харчується в основному ящірками, переважно анолісами, а також дрібними птахами та комахами. Зазвичай полює з високого дерева. Гніздиться на високих деревах, де відкладає 2–4 білі яйця з коричневими плямами. Інкубація триває 34-35 днів. Пташенятам потрібно 5 тижнів, щоб покинути гніздо. Цей вид може мати два виводки за один сезон.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Gampsonyx swainsonii: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 10 червня 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Pearl Kite videos on the Internet Bird Collection
- Pearl Kite photo gallery VIREO Photo-High Res
- Illustration, plate IX in The Genera of Birds, 2ed. vol. 1 (G. R. Gray, 1849)
- Synonymy in Catalogue of the Accipitres or Diurnal Birds of Prey in the British Museum, (Sharpe 1874).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).