Мурахолов рудоголовий
| ?Мурахолов рудоголовий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мурахоловові (Formicariidae) |
| Рід: | Мурахолов (Formicarius) |
| Вид: | Мурахолов рудоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Formicarius colma Boddaert, 1783 | |
 Мапа поширення | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Formicarius colma |
 Віківиди: | Formicarius colma |
 EOL: | 1050536 |
 ITIS: | 560100 |
 МСОП: | 22703197 |
 NCBI: | 81884 |
Мурахоло́в рудоголо́вий[2] (Formicarius colma) — вид горобцеподібних птахів родини мурахоловових (Formicariidae).
Поширення
Мурахолов рудоголовий поширений в Південній Америці. Трапляється від східних схилів Анд на південному сході Колумбії до північного заходу Болівії і на схід до узбережжя бразильського штату Мараньян. Ізольована популяція знаходиться на південному сході Бразилії вздовж атлантичного узбережжя.[3]
Опис
Птах завдовжки 18 см, вагою 38—49 г. Тіло пухке з короткими закругленими крилами, довгими і сильними ніжками і коротким квадратним хвостом. Оперення темно-коричневого кольору, темніше на спині і крилах, а на грудях та лиці майже чорного кольору. Верх голови помаранчево-рудого забарвлення. Помаранчевого кольору також крильце. Черево світло-сіре. Дзьоб довгий і тонкий, чорного кольору.
Спосіб життя
Мешкає у вологих лісах з густим підліском. Трапляється поодинці або парами, проводячи більшу частину дня за пошуком поживи, тримаючись головним чином на землі чи недалеко від неї. Завжди напоготові сховатись у гущі рослинності при найменшому підозрілому шумі. Живиться комахами та іншими дрібними безхребетними. Гнізда облаштовує у дуплах. У гнізді 2 білих яйця. Про пташенят піклуються обидва батьки.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Formicarius colma. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 2 лютого 2020.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Xeno-canto: audio recordings of the rufous-capped antthrush. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).