Flex Comix

Flex Comix

フレックスコミックス
Тип	бізнес і підприємство
Правова форма	акціонерне товариство
Галузь	видавнича справа
Засновано	2 жовтня 2006[1]
Штаб-квартира	Мінато, Токіо, Японія[1]
Ключові особи	Авано Тадаші (президент)[1]
Продукція	манґа та вебманґа
Послуги	створення манґа-контенту, видання зібраних томів, управління авторськими правами
Власник(и)	BookLive
Материнська компанія	BookLive[2]
flex-comix.jp

Flex Comix (яп. フレックス コミックス, кириліз. Фуреккусу Коміккусу) — японська видавнича компанія, що спеціалізується на створенні, виданні та цифровому поширенні манґи. Компанію засновано 2 жовтня 2006 року. Нині вона є дочірньою компанією японської компанії електронних книжок BookLive^[3][4].

Flex Comix працює переважно з вебманґою та видає паперові й електронні томи творів, що спочатку публікувалися в її цифрових виданнях. Серед основних чинних журналів компанії — COMIC Meteor, COMIC Polaris та COMIC Ark.

Компанію Flex Comix було засновано 2 жовтня 2006 року, як видавничий підрозділ MOVIDA Entertainment. На початковому етапі вона була пов'язана з групою компаній, до якої входили Asian Groove та SoftBank BB, і розвивала модель цифрового розповсюдження манґи через веб та мобільні телефони. У 2007 році американське видавництво DC Comics придбало частку в Flex Comix^[5]. Передбачалося, що японська компанія розповсюджуватиме манґу в цифровому форматі, після чого видаватиме окремі твори у вигляді паперових томів.

Одним із перших напрямів діяльності Flex Comix стали вебвидання FlexComix Blood та FlexComix Flare, у яких публікувалися оригінальні серії манґи. Компанія також була пов'язана з виданням манґи через видавничу марку Flex Comix, яку в Японії поширювала SB Creative. Серед творів, пов'язаних із цим періодом, були Break Blade, Pupipō! та Hyakko.

У 2012 році Flex Comix перейшла під контроль Aplix IP Holdings (нині Aplix). Того ж року її основні вебжурнали були реорганізовані: серії з FlexComix Blood і FlexComix Next перейшли до COMIC Meteor, а твори з FlexComix Flare — до COMIC Polaris. Для видання зібраних томів цих серій були створені лейбли Meteor Comics та Polaris Comics.

У 2011 році Flex Comix перейшла під контроль Aplix IP Holdings. У подальшому видавнича марка Flex Comix була передана Holp Shuppan, а сама компанія продовжила розвивати цифрові комікси.

У березні 2017 року всі акції Flex Comix придбала компанія BookLive, унаслідок чого Flex Comix стала її дочірньою компанією^[4]. У документах Aplix зазначалося, що до продажу Flex Comix належала Aplix на 100%, а вартість переданого пакета акцій становила 39,118 млн єн^[6].

Після переходу компанія зосередилася на цифровій манзі та розвитку власних вебвидань.

Flex Comix використовує модель, за якої манґа спочатку публікується в цифровому форматі, а успішні твори згодом виходять окремими паперовими та електронними томами. Компанія також співпрацює з BookLive у сфері цифрового розповсюдження.

COMIC Meteor (COMIC メテオ) — веб-журнал манґи, що розпочав роботу у листопаді 2012 році^[7]. Його редакція спочатку належала G-mode, а згодом була передана Flex Comix. У ньому публікуються твори різних жанрів, зокрема романтичні комедії, фентезі, наукова фантастика та спортивна манґа. Серед його відомих серій — Dropkick on My Devil! та Science Fell in Love, So I Tried to Prove It.

COMIC Polaris (COMICポラリス) — веб-журнал манґи, орієнтоване переважно на жіночу аудиторію. Був створений у 2012 році. Серед його відомих творів — My Roommate Is a Cat та An Old Man and His Dog. Частина серій, опублікованих у COMIC Polaris, отримала аніме- або інші медіаадаптації.

• Web★Blood (Web★ブラッド) — об'єднано з Monthly Shōnen Blood та реорганізовано у FlexComix Blood.
• Keitai☆Blood (ケータイ☆ブラッド) — мобільне видання, яке переважно поширювало твори з журналу Monthly Shōnen Blood, хоча містило й окремі оригінальні серії, створені спеціально для цього ресурсу.

• FlexComix Blood (FlexComixブラッド) — веб-журнал, орієнтований на сьонен-манґу. Заснований 2007 року після припинення випуску Monthly Shōnen Blood. У 2012 році більшість його серій перейшла до COMIC Meteor.
• FlexComix Next (FlexComixネクスト) — сейнен-манґа. Запущений у 2008 році, у 2012 році більшість його серій була перенесена до COMIC Meteor.
• FlexComix Flare (FlexComixフレア) — сьодзьо-манґа. Запущений 2007 року. У 2012 році його було об'єднано з COMIC Polaris.

Крім цього, на платформі Niconico Seiga здійснювалася повторна дистрибуція манґи, яка раніше публікувалася у Blood, Flare та Next.

Meteor Comics (メテオCOMICS) — видавничий лейбл для випуску окремих томів манґи, що публікується у COMIC Meteor. Лейбл засновано 12 листопада 2012 року. Спочатку видавцем виступала Flex Comix, а продаж та розповсюдження здійснювалися через Holp Shuppan. З березня 2018 року випуском книг безпосередньо займається Flex Comix.

Polaris Comics (ポラリスCOMICS) — видавничий лейбл для творів, що публікуються у COMIC Polaris. Заснований 15 жовтня 2013 року. Як і Meteor Comics, спочатку видавався Flex Comix, а продаж здійснювався через Holp Shuppan. З березня 2018 року книги виходять безпосередньо від Flex Comix.

COMIC Ark (COMICアーク) — електронний видавничий лейбл, створений у листопаді 2020 року в результаті співпраці Flex Comix та BookLive^[8]. Лейбл спеціалізується переважно на манґа-адаптаціях творів жанру ісекай-фентезі, зокрема романів, опублікованих на японських сайтах для письменників.

COMIC Nero (COMICネロ) — електронний видавничий лейбл для дорослої сейнен-манґи. Лейбл заснований у березні 2025 року^[9].

Flex Comix — основний видавничий лейбл компанії для окремих томів манґи. Лейбл започатковано 12 грудня 2006 року. Спочатку він використовувався для видання творів із Monthly Shōnen Blood, а після припинення його виходу — творів із FlexComix Blood. Згодом під цим лейблом також виходили твори з FlexComix Next.

Після переходу серій до COMIC Meteor і COMIC Polaris лейбл Flex Comix продовжував існувати, хоча нові томи під ним згодом перестали випускатися. Для окремих видань використовувалися сублейбли Flex Comix Flare та Flex Comix Meteor.

Comi Digi Comics (コミデジコミックス) — колишній видавничий лейбл, заснований 20 червня 2006 року для випуску зібраних томів серій із журналу Comi Digi+. Спочатку видавцем виступала MOVIDA Entertainment, а продаж та розповсюдження здійснювалися через SoftBank Creative. Нові видання під цим лейблом припинили виходити у грудні 2008 року.

• Monthly Shōnen Blood (яп. 月刊少年ブラッド, латиніз. Gekkan Shōnen Buraddo) — найперший журнал манґи, пов'язаний із видавничим бізнесом MOVIDA Entertainment. Перший номер вийшов 12 квітня 2006 року. Журнал припинив вихід у жовтні того ж року, після чого його серії продовжили публікуватися у веб-журналі FlexComix Blood.
• Comi Digi+ (яп. コミデジ+) — друкований журнал манґи, який після переходу видавничих прав до MOVIDA Entertainment почав виходити 21 квітня 2006 року. Flex Comix продовжила його випуск після свого заснування, однак журнал припинив вихід після №15 від 12 серпня 2008 року. Після цього Flex Comix більше не видавала друкованих журналів манґи.

• «Злам клинка»
• «Шлях домогосподаря»
• «Science Fell in Love, So I Tried to Prove It»
• «Pupipō!» (プピポー!)
• «Hyakko» (ヒャッコ)
• «Dropkick on My Devil!» (邪神ちゃんドロップキック)
• «My Roommate Is a Cat» (同居人はひざ、時々、頭のうえ。)
• «The Family Circumstances of the Irregular Witch»
• «The Uncle from Another World?»

Meteor / Polaris Comet Award (яп. メテオ・ポラリス彗星賞, кириліз. Метео Порарісу Суйсей-шьо; раніше G-mode Shinjin Comic Taishō)

Манґа-премія для авторів-початківців, що проводиться з 2012 року. Серед її найвідоміших лауреатів — Міто Сато, Міяко Ходзуно, Ядзіро Міяба та інші.

FleComi Manga Award (яп. フレコミ漫画大賞, кириліз. Фурекомі Манґа Тайшьо)

Премія для авторів-початківців, яка проводилася 15 разів у період із 2007 по 2012 рік. Серед її найвідоміших лауреатів — Юске Вакабаяші, Меґане Міцубосі, Інуіну.

Burning Blood Award (яп. バーニングブラッド賞, кириліз. Банінґу Бураддо-шьо)

Премія для авторів-початківців, яка проводилася двічі у період із 2006 по 2007 рік. Конкурс проходив у форматі, за якого всі подані роботи публікувалися на офіційному сайті журналу Shōnen Blood, а переможців обирали шляхом читацького голосування^[10].

+Voice (яп. プラスボイス, досл. «Плюс голос») — сервіс безкоштовного озвучування вебманґи, запущений FlexComix у жовтні 2009 року. На відміну від традиційного відеоформату VOMIC, інтерактивна технологія +Voice дозволяла читачам самостійно активувати аудіофайли, натискаючи на мовленнєві бабли прямо під час читання сторінки. Озвученням переважно перших розділів та звуковим продакшеном займалася компанія AIR AGENCY^[11] під керівництвом сейю Кейджі Фуджівари, який і сам долучився до озвучення низки тайтлів. Серед адаптованих робіт були такі серії, як Negative Twin Tower!, Pupipoo!, Musashino-sen no Shimai та Maps Next Sheet. Випуск нових епізодів проєкту тривав до вересня 2011 року, після чого його розробку було згорнуто без сповіщення читачів^[12].

1. ↑ ^{а б в} 会社概要 [Профіль компанії] (яп.). Flex Comix. Процитовано 20 вересня 2026.
2. ↑ 企業情報 [Корпоративна інформація] (яп.). BookLive. Процитовано 20 вересня 2026.
3. ↑ 会社概要 | フレックスコミックス株式会社. flex-comix.jp. Процитовано 19 вересня 2026.
4. ↑ ^{а б} 電子書籍ストアBookLive　 ウェブマンガサイトのフレックスコミックスなど2社を買収. animationbusiness.info. Процитовано 20 вересня 2026.
5. ↑ Cha, Kai-Ming. New Manga From CMX, Flex Comics. PublishersWeekly.com (англ.). Процитовано 19 вересня 2026.
6. ↑ 有価証券報告書 [Звіт про цінні папери] (PDF) (яп.). アプリックスIPホールディングス株式会社 (Aplix IP Holdings Corporation). 29 березня 2017. с. 4. Процитовано 20 вересня 2026.
7. ↑ 累計180万部突破、劇場アニメ六部作も大ヒットしたベストセラーの最新刊も登場！ IT企業の手がける話題騒然のWEBコミックが、リアルの書籍へと、ついに進出！. プレスリリース・ニュースリリース配信シェアNo.1｜PR TIMES (яп.). 24 жовтня 2012. Процитовано 20 вересня 2026.
8. ↑ 総合電子書籍ストア「BookLive!」×「フレックスコミックス」、異世界ファンタジー作品の新レーベル「COMICアーク」を創刊＆独占配信！. プレスリリース・ニュースリリース配信シェアNo.1｜PR TIMES (яп.). 9 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2026.
9. ↑ Inc, Natasha. フレックスコミックスの大人向け青年レーベル・COMICネロが創刊（試し読みあり）. コミックナタリー (яп.). Процитовано 20 вересня 2026.
10. ↑ バーニングブラッド賞 | Web★ブラッド. web.comicblood.jp (яп.). Архів оригіналу за 12 лютого 2007. Процитовано 19 вересня 2026.
11. ↑ AIR AGENCY BLOGフレックスコミックス　＋Ｖｏｉｃｅ　配信開始です！. airagency.blog99.fc2.com (яп.). Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 19 вересня 2026.
12. ↑ FlexComix Web｜News. www.flex-comix.jp. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 19 вересня 2026.

• Офіційний сайт [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.](яп.)