YaChudo

Faber & Faber

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Faber & Faber

Логотип видавництва «Faber & Faber»
Держава Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникGeoffrey Faberd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1929 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираЛондон Редагувати інформацію у Вікіданих
Префікс ISBN978-0-571 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: faber.co.uk Редагувати інформацію у Вікіданих

Faber and Faber Limited (зазвичай відоме як Faber & Faber або просто Faber) — незалежне видавництво в Лондоні. Серед авторів та поетів, чиї твори публікувалися у видавництві — Т. С. Еліот (який свого часу був редактором і директором Faber), В. Г. Оден, К. С. Льюїс, Маргарет Сторі,[2] Вільям Голдінг, Семюел Беккет, Філіп Ларкін, Сильвія Плат, Тед Г'юз, Шеймус Гіні, Пол Малдун, Мілан Кундера та Кадзуо Ішіґуро.[3]

Видавництво було засноване у 1929 році, а у 2006 році компанія отримала звання «Видавництво року за версією KPMG» (KPMG Publisher of the Year).[4]

Faber and Faber Inc., яке раніше було американським філіалом лондонської компанії, у 1998 році продали видавничій групі Георга фон Гольцбрінка (зокрема видавництву Farrar, Straus and Giroux [FSG]). У 2015 році Faber and Faber припинило партнерство з FSG і почало дистрибуцію своїх книг у Сполучених Штатах напряму.[5]

Історія

Фірма Faber and Faber розпочала роботу в 1929 році, проте її коріння сягає видавництва «Scientific Press», що належало серу Морісу Гваєру та його дружині, леді Гваєр (Sir Maurice and Lady Gwyer). Основний дохід «Scientific Press» отримувало від щотижневого журналу «The Nursing Mirror». Бажання Гваєрів розширити бізнес і зайнятися художньою та науково-популярною літературою привело їх до Джеффрі Фабера, члена ради Коледжу усіх душ в Оксфорді; у 1925 році вони спільно заснували компанію Faber and Gwyer. Через чотири роки журнал «The Nursing Mirror» було продано, і Джеффрі Фабер та Гваєри вирішили розійтися. Фабер обрав для компанії назву «Faber and Faber», хоча жодного іншого Фабера у видавництві не було.[6]

Т. С. Еліот, якого Фаберу порадив Чарльз Віблі,[7] звільнився з банку «Lloyds» у Лондоні, щоб приєднатися до Faber як літературний консультант. У перший же сезон роботи фірма випустила його збірку «Вірші 1909–1925» (Poems 1909–1925). Крім того, каталоги перших років роботи видавництва включали книги таких авторів, як Езра Паунд, Жан Кокто, Герберт Рід, Макс Істмен, Джордж Райлендс, Джон Довер Вілсон, Джеффрі Кейнс, Форрест Рід, Чарльз Вільямс та Віта Секвілл-Вест. У 1928 році Faber and Faber опублікувало свій перший комерційно успішний твір — «Мемуари мисливця на лисиць» (Memoirs of a Fox-Hunting Man). Спочатку книгу видали анонімно, але вже для другого тиражу на титульну сторінку додали ім'я автора — Зігфрід Сассун. Протягом наступних шести місяців книгу перевидавали вісім разів.

Роль у книговидавництві

Поезія від самого початку була найвідомішою частиною видавничого портфеля Faber. Під егідою Т. С. Еліота у видавництві публікувалися В. Г. Оден, Стівен Спендер і Луїс Макніс, які приєдналися до вже відомих авторів компанії: Езри Паунда, Маріанни Мур, Віндема Льюїса, Джона Гулда Флетчера, Роя Кемпбелла, Джеймса Джойса, Девіда Джонса та Волтера де ла Мера.[8]

У 1929 році під головуванням Джеффрі Фабера до складу ради директорів входили Еліот, Річард де ла Мер, Чарльз Стюарт та Френк Вігор Морлі. Художнім директором фірми був Бертольд Вольпе.[9] Faber випускало біографії, мемуари, художню літературу, поезію, політичні та релігійні есеї, монографії з мистецтва та архітектури, дитячі книги, а також літературу на тему екології. Окремо видавництво публікувало літературний журнал Еліота The Criterion. За час своєї роботи Еліот відхилив дві книги Джорджа Орвелла: «Щоденник судомоя» (A Scullion's Diary) — початкову версію повісті «У злиднях Парижа і Лондона», а також «Колгосп тварин».[8]

Під час Другої світової війни дефіцит паперу призвів до високих прибутків, проте значна частина цих коштів пішла на сплату податків.

Серед визначних повоєнних авторів Faber — Вільям Голдінг (хоча компанія ледве не відхилила його роман «Володар мух»),[10] Лоренс Даррелл, Роберт Лоуелл, Тед Г'юз, Сильвія Плат, В. С. Грем, Філіп Ларкін, П. Д. Джеймс, Шеймус Гіні, Том Стоппард та Джон Осборн. Фірма також збільшила інвестиції в сучасну драматургію, зокрема публікуючи п'єси трьох лауреатів Нобелівської премії: Гарольда Пінтера, Семюела Беккета та Т. С. Еліота. Згодом до Faber приєдналися й інші драматурги, серед яких Алан Ейкборн, Алан Беннетт, Браян Фріл, Тоні Гаррісон, Девід Гейр, Френк Мак-Гіннес і Тімберлейк Вертенбейкер.[11]

Сучасність

До Faber приєдналися й сучасні автори, такі як Кадзуо Ішіґуро, Пітер Кері, Орхан Памук та Барбара Кінгсолвер. Крім того, видавництво публікує переклади творів видатних романістів і поетів, серед яких Мілан Кундера, Томас Бернгард, Гюнтер Грасс, Нікос Казандзакіс, Віслава Шимборська, Маріо Варгас Льйоса та Чеслав Мілош. Публікуючи театральні п'єси Семюела Беккета протягом багатьох років, у 2007 році компанія також викупила права на решту його творчої спадщини у видавництва Джона Калдера. У жовтні 2011 року Faber оголосило, що Джарвіс Кокер, фронтмен гурту Pulp, приєднається до компанії як запрошений редактор (editor-at-large) — подібну посаду у 1980-х роках обіймав Піт Таунсенд із гурту The Who.[8]

У 2008 році було створено імпринт Faber Finds, метою якого є повернення на ринок захищених авторським правом книг, що вийшли з друку, за допомогою технології друку на вимогу (print-on-demand).[12][13] Серед перевиданих в імпринті творів були матеріали з архівів соціологічного проєкту Mass-Observation, а також праці Джона Бетчемана, Енгуса Вілсона, А. Дж. П. Тейлора, Г. Дж. Веллса, Джойс Кері, Ніна Боуден, Жан Жене, П. Х. Ньюбі, Луїс Макніс, Джона Кері, Ф. Р. Лівіс, Джейкоб Броновські, Ян Морріс та Браян Олдіс. У 2009 році Faber Finds почав випускати електронні книги.[14]

Американський філіал Faber у 1998 році продали видавництву Farrar, Straus and Giroux (FSG), де він залишився як імпринт, що спеціалізується на мистецтві, розвагах, медіа та масовій культурі. У лютому 2015 року Faber оголосило про припинення партнерства з FSG.[15]

У червні 2012 року, з нагоди Діамантового ювілею королеви Єлизавети II, Faber запустило сайт «Шістдесят років у шістдесяти віршах» (Sixty Years in Sixty Poems). Цей проєкт був створений на замовлення нової цифрової мистецької платформи The Space (розробленої Радою мистецтв Англії у партнерстві з BBC). Для проєкту «Шістдесят років у шістдесяти віршах» було взято поезії з антології «Ювілейні рядки» (Jubilee Lines) тогочасної поетеси-лауреатки Керол Енн Даффі, які згодом візуалізували та озвучили за допомогою акторських записів, генеративного аудіодизайну та архівних відеоматеріалів.

Faber Academy

У 2008 році видавництво заснувало «Faber Academy» — освітній проєкт у сфері креативного письма, що пропонує курси для письменників-початківців. Серед програм академії є такі курси, як «Написання роману» (Writing a Novel), «Поглиблений курс поезії» (Advanced Poetry) та «З чого почати: художня література для початківців» (Getting Started: Beginners' Fiction). Час від часу лекторами та кураторами курсів виступають відомі письменники й митці, зокрема Майк Фіггіс, Джанет Вінтерсон та Тобіас Гілл. Серед визначних випускників академії — письменник С. Дж. Ватсон та грузинсько-британська співачка й авторка пісень Кеті Мелуа.[16]

З 2018 року «Faber Academy» розпочала щорічно надавати стипендії двома письменникам, фокусуючись на менш представлених у літературі групах, як-от кольорові автори, митці з інвалідністю та ЛГБТК+-письменники.[17]

Faber Digital

Цифровий підрозділ «Faber Digital» було запущено у 2009 році. Він випустив низку пов'язаних із книгами застосунків для iPhone та iPad, серед яких: «Малкольм Такер: Зниклий телефон» (Malcolm Tucker: The Missing Phone) (був номінований на премію BAFTA), «Цікаві факти» (QI: Quite Interesting), «Книга анекдотів Гаррі Гілла» (Harry Hill's Joke Book) та застосунок для iPad «Безплідна земля» (The Waste Land). Застосунок «Безплідна земля» став другою спільною роботою Faber із розробником Touch Press після програми «Сонячна система» (Solar System) для iPad, яка у 2011 році отримала нагороду Futurebook Award за цифрові інновації на церемонії Book Industry Awards. У 2013 році у партнерстві з видавництвом Bloomsbury Publishing підрозділ Faber Digital запустив онлайн-ресурс Drama Online — платформу цифрового контенту за підпискою, створену для бібліотек, викладачів, студентів та дослідників.[18]

Faber Factory

У 2011 році видавництво запустило сервіс Faber Factory, який надає послуги з конвертації та цифровізації електронних книг.[19] Проєкт Faber Factory двічі здобував нагороду «За послуги незалежним видавництвам» (Services to Independent Publishers Award) на церемоніях IPG Awards — у 2013[20] та 2015 роках.[21]

Розташування

Першим офісом фірми була будівля в георгіанському стилі на Рассел-сквер, 24, у лондонському районі Блумзбері. Згодом Faber переїхало на Квін-сквер, 3 (Queen Square), а 19 січня 2009 року компанія перемістилася в будівлю «Bloomsbury House» за адресою Грейт-Рассел-стріт, 74–77. У 2023 році видавництво знову змінило локацію, переїхавши в будівлю «The Bindery» у лондонському кварталі Гаттон-Гарден.[22]

Лауреати Нобелівської премії з літератури, опубліковані Faber

Див. також

  • Список найбільших видавництв книг у Великій Британії

Примітки

  1. ↑ Library of Congress Library of Congress Names
  2. ↑ Publication Series: Faber Fanfares. isfdb.org. Процитовано 3 березня 2022.
  3. ↑ Garner, Dwight (23 серпня 2019). Two New Books Have Anglophiles and Bibliophiles Covered. The New York Times.
  4. ↑ Awards & Prizes. Faber and Faber. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2014.
  5. ↑ Dilworth, Dianna (10 квітня 2015). Faber & Faber Teams With Perseus to Enter U.S. Market Directly. Galley Cat. Процитовано 11 грудня 2017.[недоступне посилання з 01.11.2024]
  6. ↑ Toby Faber, Faber & Faber: The Untold Story (2019),
  7. ↑ Kojecky, Roger (1972). T. S. Eliot's Social Criticism. Faber & Faber. с. 55. ISBN 0571096921.
  8. ↑ а б в Faber, Faber & Faber: The Untold Story (2019).
  9. ↑ Pardey, James (2011–12). Wolpe, Albertus and Faber's Classic Covers. Creative Review.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ Faber, Toby (28 квітня 2019). Lord of the Flies? 'Rubbish'. Animal Farm? Too risky – Faber's secrets revealed. The Observer. London. Процитовано 28 квітня 2019.
  11. ↑ Content Partners. Drama Online. Процитовано 19 квітня 2019.
  12. ↑ Dammann, Guy (2 травня 2008). Faber Launches Print-on-Demand Classics. The Guardian. Процитовано 4 березня 2010.
  13. ↑ Page, Stephen (31 травня 2008). Faber Finds: Your Own Private Printing Press. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 4 березня 2010.
  14. ↑ Neilan, Catherine (30 червня 2009). Faber Finds branches into e-books for anniversary. TheBookseller.com. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 4 березня 2010.
  15. ↑ Farrington, Joshua (18 лютого 2015). Faber ends FSG partnership. The Bookseller. Процитовано 19 липня 2015.
  16. ↑ Lanham, Tom (16 жовтня 2020). Katie Melua: Finding Inspiration from Flannery O' Connor to Cole Porter. Paste Magazine. Процитовано 16 січня 2023.
  17. ↑ Academy, Faber (1 грудня 2017). The Faber Academy Scholarship. Faber Academy News & Features. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 19 квітня 2019.
  18. ↑ about – Drama Online. dramaonlinelibrary.com. Процитовано 19 квітня 2019.
  19. ↑ Faber Factory – award winning eBook distribution solution. Faber Factory. Процитовано 19 червня 2024.
  20. ↑ WINNERS OF THE IPG INDEPENDENT PUBLISHING AWARDS 2013. Процитовано 1 серпня 2024.
  21. ↑ WINNERS OF THE IPG INDEPENDENT PUBLISHING AWARDS 2015. Процитовано 1 серпня 2024.
  22. ↑ Trade Sales.

Додаткова література

  • Toby Faber. Faber & Faber: The Untold Story. — Faber & Faber, 2019. — ISBN 978-0571339044.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).