YaChudo

Піт Таунсенд

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Піт Таунсенд
Pete Townshend
Зображення
Таунсенд у 2012 році
Основна інформація
Повне ім'яПітер Денніс Блендфорд Таунсенд
Дата народження19 травня 1945 (81 рік)
Місце народженняЧизік, Лондон, Англія
Роки активностіз 1962 року
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіямузикант, співак і автор пісень, композитор, аранжувальник, автор
ОсвітаArk Acton Academyd[1] і Ealing Art Colleged[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голостенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара, мандоліна, вокал, ARP 2500d і ARP 2600d Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанррок, артрок, павер-поп, прогресивний рок
Magnum opusWon't Get Fooled Againd, My Generation, Pinball Wizardd і Tommy Редагувати інформацію у Вікіданих
КолективиThe Who, Deep End
ЧленствоThe Who[1] і Rockestrad Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблTrack Records, Polydor Records, Atlantic Records, Atco Records, Decca Records, Rykodisc, Warner Bros. Records
Нагороди
Нагорода Центру ім. Кеннеді

премія Тоні за найкращу оригінальну музикуd (6 червня 1993)

БатькоCliff Townshendd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKaren Townshendd[1][2] і Rachel Fullerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
petetownshend.co.uk Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пітер Денніс Блендфорд "Піт" Таунсенд (нар. 19 травня 1945, Лондон, Англія) — британський музикант, співак і автор пісень, інструменталіст. Відомий перш за все як засновник, лідер і автор майже усіх пісень британського рок-гурту The Who.

Таунсенд також є одним із співавторів газетних і журнальних статей, оглядів книг, нарисів і сценаріїв. Він займає 3-є місце у списку «найкращих гітаристів» Дейва Марша в The New Book of Rock Lists[3] і 10 місце у списку «50 найкращих гітаристів» за версією сайту Gibson.com[4], а також 10 місце у списку «100 найкращих гітаристів усіх часів» журналу Rolling Stone.[5]

Молодість

Пітер Денніс Блендфорд Таунсенд народився 19 травня 1945 року у Чизіку, західному передмісті Лондона. Він походив з музичної сім'ї: його батько Кліфф Таунсенд був професійним альт-саксофоністом в оркестрі The Squadronaires Королівських ВПС Великої Британії, а його мати Бетті (до шлюбу Денніс) була співачкою у оркестрах Sydney Torch і Les Douglass.[6]

У Таунсенда не було багато друзів, тому він провів більшу частину свого дитинства за читанням пригодницьких романів, таких як Мандри Гуллівера і Острів скарбів.[7] Він насолоджувався частими екскурсіями своє сім'ї морським узбережжям Англії і до острова Мен. Саме в одній з таких поїздок влітку 1956 року він неодноразово дивився фільм «Rock Around the Clock», що викликало його захоплення американським рок-н-ролом. Незабаром після цього він відвідав концерт Білла Хейлі в Лондоні, це був перший побачений Таунсендом концерт.[8] У той час він не бачив себе як професійного музиканта; замість цього, він хотів стати журналістом.[9]

Після здачі іспитів «Одинадцять Плюс» (11+), Таунсенд був зарахований в Acton High School в Ектоні.[10] Його бабуся Емма купила Таунсенду його першу гітару на Різдво в 1956 році, це була недорога іспанська модель. Хоча його батько навчив його парі акордів, Таунсенд швидко навчився грати без знання нот. Невдовзі Таунсенд зі своїм шкільний приятелем Джоном Ентвіслом формує короткочасний трад-джаз гурт, the Confederates, вони разом давали концерти у молодіжному клубі Конго біля Конгрегаціоналістської церкви, а також виконували кавери на композиції Стенлі Білка, Кенні Болла і Лонні Донегана.[11]

Музична кар'єра

Особисте життя

Таунсенд неодноразово заявляв про свою бісексуальність.[12][13] Таунсенд також заявив у біографії, що колись відчував сексуальний потяг до вокаліста «The Rolling Stones» Міка Джаггера.[13]

Дискографія

Сольні альбоми

  • Who Came First (1972)
  • Rough Mix (1977) (з Ронні Лейн)
  • Empty Glass (1980)
  • All the Best Cowboys Have Chinese Eyes (1982)
  • White City: A Novel (1985)
  • The Iron Man: The Musical by Pete Townshend (1989)
  • Psychoderelict (1993)

Бібліографія

  • The Story of Tommy (1977, Eel Pie Publishing) — з Річардом Барнсом
  • Horse's Neck (1985, Faber and Faber) — коротка збірка оповідань
  • The Who's Tommy (1993, Pantheon Books]])
  • The Who: Maximum R&B (2004, Plexus Publishing) — з Річардом Барнсом
  • Who I Am (2012, HarperCollins) — автобіографія

Нагороди

  • Brit Awards 1983 – Премія за життєві досягнення
  • Премія «Тоні» 1993 – За найкращий саундтрек (музика & лірика) – The Who's Tommy
  • Нагорода Греммі 1994 – Best Musical Show Album (as composer and lyricist of The Who's Tommy)
  • Нагорода Греммі 2001 – Премія за життєві досягнення
  • Нагорода Айвор Новелло 2001 – Премія за життєві досягнення [14]
  • Почесний доктор Університету Західного Лондона, 2010
  • Classic Album Award for Quadrophenia from the Classic Rock Roll of Honour Awards at The Roundhouse, 9 November 2011, London, England
  • International Rock Awards 1991 - Man Of Rock[15]
  • South Bank Show Award 2007 - Lifetime Achievement Award

Література

  • Horses Neck by Pete Townshend Mariner Books 1985, new edition, (21 May 1998) ISBN 0-395-90559-1 ISBN 978-0-395-90559-3
  • The Who: Maximum R&B by Pete Townshend and Richard Barnes Plexus Publishing; 5th edition (27 September 2004) ISBN 0-85965-351-X ISBN 978-0-85965-351-0
  • Pete Townshend: A Minstrel's Dilemma by Larry David Smith Praeger Publishers (30 March 1999) ISBN 0-275-96472-8, ISBN 978-0-275-96472-6
  • Who Are You: The Life of Pete Townshend by Mark Ian Wilkerson Omnibus Press; 1st edition (30 November 2008) ISBN 1-84772-243-1 ISBN 978-1-84772-243-0

Примітки

  1. ↑ а б в г д Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  2. ↑ Edwardian bride for pop star Pete / M. Howarth — London: Reach plc, 1968. — P. 26. — ISSN 0307-0204
  3. ↑ The New Book of Rock Lists page 344. Google Books. Процитовано 25 вересня 2014.
  4. ↑ Top 50 Guitarists. Gibson.com. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 25 вересня 2014.
  5. ↑ Rolling Stone 100 Greatest Guitarists of All Time. Архів оригіналу за 14 березня 2008. Процитовано 25 вересня 2014.
  6. ↑ Giuliano, 2002, p. 2.
  7. ↑ Giuliano, 2002, p. 8.
  8. ↑ Wilkerson, 2006, p. 8.
  9. ↑ Giuliano, 2002, p. 7.
  10. ↑ Marsh, 1983, p. 19.
  11. ↑ Giuliano, 2002, p. 15.
  12. ↑ Pete Townshend Says He Is Bisexual. Orlando Sentinel. 8 листопада 1990. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 3 грудня 2012.
  13. ↑ а б Lynskey, Dorian (9 жовтня 2012). Who I Am: A Memoir by Pete Townshend. The Guardian. Процитовано 4 січня 2013.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 25 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ TRIBUTE TO PETE TOWNSHEND. YouTube. JMStapes. 7 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання


Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).