YaChudo

Estlink

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Estlink
Дата створення / заснування2006 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Естонія і  Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
ВласникElering і Fingrid Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорElering і Fingrid Редагувати інформацію у Вікіданих
Пропускна здатність1000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань105 км[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Estlink — група підводних силових кабелів HVDC між Естонією та Фінляндією. Estlink 1 був першим з’єднанням між Балтійським і Північним ринками електроенергії, у 2014 році введено в дію Estlink 2. Основна мета з’єднання Estlink – забезпечити електропостачання в обох регіонах для інтеграції Балтійського та Північного енергетичних ринків[2][3][4].

Історія

Перші плани підводного енергетичного кабелю між Балтійським і Північним регіонами були запропоновані в 1990-х роках. Переговори між Eesti Energia, Pohjolan Voima, Helen Oy, «Graninge» (нині Sydkraft), Latvenergo, Statkraft і «TXE Nordic Energy», дочірньою компанією TXU (нині Energy Future Holdings Corporation), почалися в 1999 році, а 9 жовтня 2001 року підписано контракт в Таллінні[5]. Однак лише після суворої зими 2002–03 років, яка призвела до збільшення попиту на електроенергію, проєкт підводного кабелю між Естонією та Фінляндією отримав поштовх[6][7]. Лист про наміри щодо підводного морського кабелю було підписано між «Eesti Energia», «Pohjolan Voima», «Helsingin Energia» та «Latvenergo» 31 березня 2003 року[8]. У травні 2004 року литовська енергетична компанія Ignitis погодилася взяти участь у проєкті, незабаром після чого була заснована проєктна компанія «AS Nordic Energy Link»[9][10]. 29 квітня 2005 року розпочато проєкт Estlink[7][11]. Будівництво конверторної станції Харку та прокладання наземного кабелю розпочато 5 квітня 2006 року[12]. Підводний кабель було прокладено у вересні 2006 року[13][14][15]. Кабель Estlink було урочисто відкрито 4 грудня 2006 року і він повністю запрацював 5 січня 2007 року[16][17].

Кабель Estlink 1 експлуатувався компанією «AS Nordic Energy Link», заснованою енергетичними компаніями Балтії та Фінляндії. Основним акціонером була «Eesti Energia» з 39,9 % акцій, «Latvenergo» і «Lietuvos Energija» мали по 25 %, а решта 10,1 % розділили між собою «Pohjolan Voima» і «Helsingin Energia» (працюють через свою спільну проєктну компанію «Finestlink»). 30 грудня 2013 року інтерконектор був проданий операторам систем передачі Elering і Fingrid[18].

Опис

Має завдовжки 105 км (74 км під водою) +/-150 кВ, 350 МВт високовольтного кабелю підключено до естонської електричної системи на трансформаторній станції Харку 330 кВ і до мережі електропередачі Фінляндії на трансформаторній станції Еспоо 400 кВ у Ярвікіля з використанням технології передачі електрики HVDC[6][19][11][20]. Прокладання наземного кабелю почалося 4 травня 2006 року в Харку. Підводний кабель був прокладений морським дном Фінської затоки восени 2006 року. Максимальна глибина кабелю на морському дні становить 100 м.

Кабель виготовлений компанією ABB[11]. Підводний кабель прокладений компанією Global Marine Systems за допомогою CS Sovereign[7]. Проєкт коштував €110 млн[13].

Точки

Назва Координати
Естонія – Харку 59°23′5″ пн. ш. 24°33′37″ сх. д. / 59.38472° пн. ш. 24.56028° сх. д.
Фінляндія – Еспоо 60°12′14″ пн. ш. 24°33′06″ сх. д. / 60.20389° пн. ш. 24.55167° сх. д.

Історія

Попередня угода щодо EstLink 2 підписана між «Elering» і «Fingrid» 15 лютого 2010 року в Таллінні[21][22]. Рішення про капітальні інвестиції компанією «Fingrid» прийнято 20 травня 2010 року[23]. Договір про будівництво підписано 1 листопада 2010 року[24].

23 грудня 2010 року контракт на виробництво та монтаж підводних і підземних кабелів було укладено з Nexans, контракт на будівництво конвертерних станцій укладено з Siemens, контракт на будівництво станції кабельного терміналу Нікувікен та розширення підстанції Анттіла у Фінляндії присуджено Empower Group, а контракт на будівництво лінії електропередачі між Анттілою та Нікувікеном присуджено ETDE, частині Bouygues[2][3][25][26].

Прокладка кабелю почалася 15 жовтня 2012 року кабельним судном Nexans Skagerrak[27][28]. Тестування кабелю почалося 22 жовтня 2013 року[29]. Пробна експлуатація почалася 6 грудня 2013 року і тривала до 6 лютого 2014 року, після чого почалось комерційне використання[30][31]. Офіційне відкриття відбулося 6 березня 2014 року[32][33].

26 січня 2024 року стався обрив кабелю, який виходив з узбережжя Естонії. Після завершення ремонтних робіт сполучення відновлено в комерційній експлуатації 4 вересня 2024 року[34].

Інцидент у грудні 2024 року

25 грудня 2024 року через незаплановане відключення Estlink 2 транскордонна пропускна здатність Естонія-Фінляндія зменшилася з 1016 МВт до 358 МВт[35]. «Fingrid» очікує, що збій триватиме до серпня 2025 року[35]. Через нещодавні збої в регіоні Балтійського моря виникли побоювання щодо можливого саботажу, хоча підводні кабелі також схильні до технічних збоїв і аварій. Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо підтвердив, що уряд розслідує інцидент[36]

Рано ввечері прикордонна служба Фінляндії супроводила танкер Eagle S, який належить до тіньового флоту Росії згідно з Lloyd's List, до Порккали. Рано вранці 26 грудня обидва судна все ще були біля Порккали. У заяві, опублікованій Європейською комісією, Eagle S названо частиною тіньового флоту Росії[37].

20 червня 2025 року морський електрокабель Estlink 2, що з’єднує енергосистеми Фінляндії та Естонії, знову введено в експлуатацію після завершення ремонту. Пошкоджену ділянку довжиною близько 1 км повністю замінили. Тестування оновленого кабелю розпочалося ввечері 18 червня та пройшло без збоїв[38].

Опис

Загальна довжина Estlink 2 — 171 км (145 км під водою, 12 км суходолом в Естонії та 14 км повітряні лінії у Фінляндії)[2]. Підземний кабель довжиною 12 км починається на підстанції Пюссі та пролягає узбережжям Фінської затоки в Азері. Звідти морський кабель довжиною 145 км прямує до станції кабельного терміналу Нікувікен у Фінляндії. Станція кабельного терміналу Нікувікен з’єднана з конверторною станцією Аттіла повітряною лінією довжиною 14 км, яка прокладена на 63 опорах[25].

Estlink 2 — класичне двонаправлене монополярне високовольтне з'єднання постійного струму з лінійно комутованим перетворювальним тиристором. Його максимальна потужність передачі — 650 МВт і працює з напругою 450 кВ[3]. Орієнтовна вартість становить близько €320 млн, з яких конверторні станції коштують €100 млн, а кабельні – €180 млн[2][25]. Європейська комісія виділила на проєкт €100 млн[39][40].

Точки

Назва Coordinates
Координати – Пюсі 59°22′13″ пн. ш. 27°04′05″ сх. д. / 59.37028° пн. ш. 27.06806° сх. д.
Фінляндія – Нікувікен 60°17′34″ пн. ш. 25°31′41″ сх. д. / 60.29278° пн. ш. 25.52806° сх. д.
Фінляндія – Антілла 60°22′36″ пн. ш. 25°22′01″ сх. д. / 60.37667° пн. ш. 25.36694° сх. д.

28 червня 2022 року «Elering» та «Fingrid» підписали меморандум про взаєморозуміння щодо початку планування третього підводного кабелю, EstLink3, потужністю до 1000 МВт, прокладання якого планується завершити до 2035 року[41][42].

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20150924013159/http://www.fingrid.fi/fi/ajankohtaista/tiedotteet/Sivut%2FFingrid-ja-Elering-Estlink-1--s%C3%A4hk%C3%B6kaapelin-uusiksi-omistajiksi-2.aspx
  2. ↑ а б в г Siemens secures EUR100m order to supply converter stations for Estlink 2. Power-Gen Worldwide. PennWell. 23 грудня 2010. Процитовано 31 грудня 2010.
  3. ↑ а б в Nexans Wins Contract for EstLink 2 Power Submarine Link Between Finland and Estonia. OilVoice. 26 грудня 2010. Процитовано 31 грудня 2010.
  4. ↑ Estlink-2 to tie Baltic power producers closer to the Nordic markets. Nordic Investment Bank. Грудень 2010. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  5. ↑ Kurm, Kairi; Gunter, Aleksei (11 жовтня 2001). New power cable to unite Baltic and Scandinavian power supplies. The Baltic Times. Процитовано 7 лютого 2009.
  6. ↑ а б Pajo, Raine; Aarna, Indrek; Lahtinen, Matti (1 квітня 2007). Estlink Tie Improves Baltic States System. Transmission & Distribution World. Penton Media, Inc. Процитовано 7 лютого 2009.
  7. ↑ а б в Case Studies - Estlink. Global Marine Systems. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  8. ↑ Hõbemägi, Toomas (31 березня 2003). Estonia- Latvia- Finland power groups sign undersea cable protocol. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  9. ↑ Hõbemägi, Toomas (13 травня 2004). Lietuvos Energija agrees to invest in Estlink. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  10. ↑ Sea cable Estlink partners formed joint venture. Baltic Business News. 7 червня 2004. Процитовано 7 лютого 2009.
  11. ↑ а б в Hõbemägi, Toomas (2 травня 2005). Estonian-Finnish undersea power cable project launched. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  12. ↑ Hõbemägi, Toomas (5 квітня 2006). Construction work for Estlink submarine cable converter station begins. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  13. ↑ а б Work on Estlink cable begins in Gulf of Finland. New Europe. 13 вересня 2006. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 7 лютого 2009.
  14. ↑ Hõbemägi, Toomas (11 вересня 2006). Laying of Estlink submarine cable on seabed begins near Tallinn. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  15. ↑ Hõbemägi, Toomas (29 вересня 2006). Laying of Estlink cable on the seabed is completed. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  16. ↑ Hõbemägi, Toomas (24 грудня 2006). EUR 110 mln power link between Baltics and Finland inaugurated today. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  17. ↑ Hõbemägi, Toomas (5 січня 2007). Estlink subsea cable between Estonia and Finland becomes operational. Baltic Business News. Процитовано 7 лютого 2009.
  18. ↑ Estlink gets new owners. The Baltic Times. 8 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  19. ↑ Finland-Estonia power cable at least a week late. Reuters. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 7 лютого 2009.
  20. ↑ Estlink HVDC Light link. ABB. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 2 жовтня 2010.
  21. ↑ Preliminary agreement signed on EstLink 2 cable connection (Пресреліз). Nord Pool Spot. 15 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  22. ↑ Power firms sign new Finland-Estonia link deal. Reuters. 15 лютого 2010. Архів оригіналу за 21 лютого 2010. Процитовано 31 грудня 2010.
  23. ↑ Fingrid's capital investment decision on submarine cable link to Estonia (Пресреліз). Nord Pool Spot. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  24. ↑ Electricity market expanding further to the Baltic countries (Пресреліз). Fingrid. 1 листопада 2010. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  25. ↑ а б в Contractors chosen for new submarine cable connection between Finland and Estonia:total value of contracts almost 300 million euros (Пресреліз). Fingrid. 23 грудня 2010. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2010.
  26. ↑ Kinnunen, Terhi (23 грудня 2010). Nexans Norway, Siemens win Estlink 2 contracts. Reuters. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 31 грудня 2010.
  27. ↑ EstLink 2 Submarine Cable Laying between Finland and Estonia Starts. Subsea World News. 15 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
  28. ↑ Laying of EstLink 2 submarine cable has been started (Пресреліз). Elering. 15 жовтня 2012. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  29. ↑ Testing of EstLink 2 Started on October 22nd (Пресреліз). Elering. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  30. ↑ EstLink 2 commissioning tests ran smoothly (Пресреліз). Fingrid. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  31. ↑ Power Cable EstLink 2 Enters Service. ERR. 10 лютого 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  32. ↑ Estlink 2 to Open, Tripling Power Flow Across Gulf. ERR. 6 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  33. ↑ EstLink 2 officially inaugurated. ERR. 7 березня 2014. Процитовано 8 березня 2014.
  34. ↑ The EstLink 2 electricity interconnector between Finland and Estonia returns to commercial operation. Fingrid. 3 вересня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
  35. ↑ а б Unavailability of electricity facilities : Transmission. Nord Pool — UMM Platform. Fingrid Oyj. 26 грудня 2024. Процитовано 26 грудня 2024.
  36. ↑ Finland investigates outage of undersea power link to Estonia, Finnish PM says. Reuters. 25 грудня 2024.
  37. ↑ Estonia navy to protect undersea power link after main cable damaged. www.bbc.com (брит.). Процитовано 28 грудня 2024.
  38. ↑ Фінляндія відновила роботу кабелю Estlink 2. 21.06.2025
  39. ↑ European Commission endorses Estlink 2 investment. Estonia.eu. Baltic News Service. 12 липня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2010. Процитовано 2 жовтня 2010.
  40. ↑ Economic Recovery: Second batch of 4-billion-euro package goes to 43 pipeline and electricity projects. European Commission. 4 березня 2010. Процитовано 8 березня 2010.
  41. ↑ Rapacka, Patrycja (28 червня 2022). Elering and Fingrid begin planning for EstLink 3 submarine cable. Процитовано 27 липня 2022.
  42. ↑ Elering ja Fingrid käivitavad ühistegevused EstLink 3 rajamiseks - Elering. elering.ee (ест.). 28 червня 2022. Процитовано 27 липня 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).