Еріон синьогорлий
| ?Еріон синьогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення, можливо вимерлий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Heliantheini |
| Рід: | Еріон (Eriocnemis) |
| Вид: | Еріон синьогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Eriocnemis godini (Bourcier, 1851) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Trochilus Godini Bourcier, 1851 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eriocnemis godini |
 Віківиди: | Eriocnemis godini |
 ITIS: | 555251 |
 МСОП: | 22687922 |
 NCBI: | 2744925 |
Еріон синьогорлий[2] (Eriocnemis godini) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Цей рідкісний, ймовірно вимерлий вид є ендеміком Еквадору. Він був названий на честь французького астронома Луїса Годіна[4].
Опис
Довжина птаха становить 10-11 см. Самці мають переважно золотисто-зелене, блискуче забарвлення, на горлі у них блідо-фіолетово-синя пляма. Надхвістя має синьо-зелений відтінок, гузка фіолетова, хвіст синювато-чорний, дещо роздвоєний. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб прямий, чорний. У самиць пляма на горлі відсутня, забарвлення загалом менш яскраве, живіт більш золотистий.
Поширення і екологія
Синьогорлі еріони відомі лише за 6 зразками, знайденими в долині річки Гвайябамба в провінції Пічинча на півночі Еквадору. Мождливо, вони також мешкали в провінції Нариньйо на півдні Колумбії. Синьогорлі еріони жили в сухих тропічних лісах і в чагарникових заростях в каньйонах, на висоті від 2100 до 2300 м над рівнем моря. Наразі середовище проживання цього виду повністю знищене.
Збереження
Синьогорлі еріони востаннє спостерігалися у 1976 році. Під час експедицій, проведених у 1980 і 2004–2005 роках вид не був знайдений. МСОП класифікує синьогорлого еріона як такий вид, що перебуває на межі зникнення, однак імовірно вимерлого. Якщо популяція синьогорлих еріонів і збереглася, то популяція цього виду, ймовірно, становитиме менше 50 птахів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Eriocnemis godini: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 175. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).