Кадук рудохвостий
| ?Кадук рудохвостий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Сорокушові (Thamnophilidae) |
| Рід: | Epinecrophylla |
| Вид: | Кадук рудохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Epinecrophylla erythrura (Sclater, 1890)[2] | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Myrmotherula erythrura | |
| Посилання | |
| Epinecrophylla erythrura | |
| Epinecrophylla erythrura | |
| 915996 | |
| 22701494 | |
| 867198 | |
Кадук рудохвостий[3] (Epinecrophylla erythrura) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис

Довжина птаха становить 11, 5 см. Хвіст довший, ніж у споріднених видів. У самців верхня частина тіла оливково-коричнева, спина і хвіст рудувато-коричневі, верхні покривні пера крил мають світлі кінчики. Горло і груди сірі, поцятковані темним лускоподібним візерунком, живіт оливково-коричневий. Плями на горлі відсутні. У самиць горло і груди охристі, живіт тьмяно-коричневий. Райдужки червоні або оранжеві, дзьоб темний. Спів — серія високих, скрипучих нот[4].
Підвиди
Виділяють два підвиди:[5]
- E. e. erythrura (Sclater, PL, 1890) — південно-східна Колумбія (від Мети на схід до Ваупесу і на південь до Путумайо), схід Еквадору, північний схід Перу (на північ від Мараньйону і Амазонки) і крайній північний захід Бразилії (на захід до верхньої течії Ріу-Негру);
- E. e. septentrionalis (Zimmer, JT, 1932) — схід Перу (передгір'я Анд від Мараньйону на південь до Пуно) і захід Бразильської Амазонії (на південь від Амазонки, на схід до Журуа).
Поширення і екологія
Рудохвості кадуки мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Бразилії. Вони живуть в нижньому і середньому ярусах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 900 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і павуками, яких шукають серед пожухлого листя. Гніздо куполоподібне з бічним входом.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Epinecrophylla erythrura. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Sclater, Philip L. (1890). Catalogue of the Birds in the British Museum. Т. 15. London: British Museum. с. 230, 236, Plate 15. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 343. ISBN 978-0-292-71748-0.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).