Encephalitozoon cuniculi
| ?Encephalitozoon cuniculi | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Тип: | Мікроспоридії (Microsporidia) |
| Клас: | Microsporea |
| Ряд: | Microsporida |
| Родина: | Unikaryonidae |
| Рід: | Енцефалітозоон (Encephalitozoon) |
| Вид: | Енцефалітозоон кунікулі |
| Біноміальна назва | |
| Encephalitozoon cuniculi Levaditi, Nicolau & Schoen, 1923 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Encephalitozoon cuniculi |
 NCBI: | 6035 |
| MB: | 522589 |
| IF: | 522589 |
Енцефалітозоон кунікулі (Encephalitozoon cuniculi) — вид паразитичних грибів роду енцефалітозоон (Encephalitozoon). Викликає хворобу енцефалозооноз. Вперше збудник був ізольований з мозку кролика і описаний в 1922 році [1]
Будова
Дрібний облігатний внутрішньоклітинним паразит.
Життєвий цикл
Викликає протозойну інфекцію енцефалозооноз, яка є частою причиною неврологічних симптомів. Зустрічається у кроликів та гризунів. Цей внутрішньоклітинний вид мікроспоридій вражає нервову систему і нирки. Також, паразит може вражати печінку, селезінку, серце, легені, кишечник і очі. Кролики виділяють Encephalitozoon cuniculi переважно з сечею. Зараження відбувається аліментарно, через підстилку та транплацентарно. Спори Encephalitozoon cuniculi захоплюються фагоцитами в кишечнику і проникають з ними ж в кров тварини. У цих же клітинах гриб починає розмножуватися. Encephalitozoon cuniculi через кровообіг проникає в різні органи. У близько 50% усіх декоративних кроликів є антитіла проти енцефалозооноза.
Основний господар паразита - кролик, проте інші ссавці також можуть бути заражені. В результаті молекулярно-біологічних та імунологічних тестів проведених у 2000-х рр, поміж збудників E. cuniculi нині розрізняють три генетичних типи штамів даного виду (I-кролячий, II-мишачий, III-собачий).[2]
Випадки зараження людини Encephalitozoon cuniculi були відзначені виключно у хворих на СНІД. Згідно з дослідженням небезпека зараження існує для дітей, так як їх імунна система ще не повністю сформована. Винищити збудника на сьогоднішній день неможливо.
Примітки
- ↑ Encephalitozoon cuniculi. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 2016–09–08T17:11:24+00:00.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ А.В. Березовський, В.А. Левицька, (2012). ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ЕНЦЕФАЛОЗООНОЗУ ДОМАШНІХ КРОЛІВ В ПОДІЛЬСЬКОМУ РЕГІОНІ (PDF). Суми: «Ветеринарна медицина», випуск 7 (31), 2012. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
Джерела
- Encephalitozoon cuniculi // Mycobank.org, - CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. - URL [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- А.А. ДОВБЕНКО «ЕНЦЕФАЛОЗООНОЗ КРОЛИКІВ» // ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ ІІ (69) МІЖНАРОДНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «Здобутки студентської молоді у вирішенні науково-практичних питань ветеринарної медицини», - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, - 2015 - 270 с. - С. 244
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).