Шикачик тонкодзьобий
| ?Шикачик тонкодзьобий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Личинкоїдові (Campephagidae) |
| Рід: | Edolisoma |
| Вид: | Шикачик тонкодзьобий |
| Біноміальна назва | |
| Edolisoma tenuirostre (Jardine, 1831) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Coracina tenuirostris | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Edolisoma tenuirostre |
 Віківиди: | Edolisoma tenuirostre |
 МСОП: | 103702470 |
 NCBI: | 381023 |
Шика́чик тонкодзьобий[2] (Edolisoma tenuirostre) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Австралії, Індонезії, Папуа Новій Гвінеї та Східному Тиморі. Виділяють низку підвидів[3][4].
Опис
Довжина птаха становить 22-25 см. Дорослі самці мають переважно темно-сіре забарвлення, на обличчі чорні смуги, края махових пер світлі. Самиці мають сіро-коричневе забарвлення, нижня частина тіла світліша, поцятковна темними смугами.
Підвиди
Виділяють двадцять два підвиди:[5]
- E. t. edithae Stresemann, 1932 — південь Сулавесі;
- E. t. pererratum Hartert, E, 1918 — острови Тукангбесі;
- E. t. kalaotuae Meise, 1929 — острів Калаотоа;
- E. t. emancipatum Hartert, E, 1896 — острів Танахьямпеа;
- E. t. timoriense Sharpe, 1878 — центральні Малі Зондські острови;
- E. t. pelingi Hartert, E, 1918 —острови Банґґай;
- E. t. grayi Salvadori, 1879 — північні Молуккські острови;
- E. t. obiense Salvadori, 1878 — острови Обі;
- E. t. amboinense (Hartlaub, 1865) — південні Молуккські острови;
- E. t. matthiae Sibley, 1946 — острів Сторм і острови святого Маттія;
- E. t. heinrothi Stresemann, 1922 — острів Нова Британія;
- E. t. rooki Rothschild & Hartert, E, 1914 — острів Умбой;
- E. t. nehrkorni Salvadori, 1890 — острів Вайгео;
- E. t. numforanum (Peters, JL & Mayr, 1960) — острів Нумфор;
- E. t. meyerii Salvadori, 1878 — острів Біак;
- E. t. aruense Sharpe, 1878 — острови Ару, південний захід і південь Нової Гвінеї;
- E. t. muellerii Salvadori, 1876 — острови Кофіау і Місоол (Західне Папуа), Нова Гвінея (за винятком півдня), острови Д'Антркасто;
- E. t. tagulanum Hartert, E, 1898 — острови Ванатінай і Місіма (архіпелаг Луїзіада);
- E. t. rostratum Hartert, E, 1898 — острів Россель (архіпелаг Луїзіада);
- E. t. nisorium Mayr, 1950 — острови Рассела (Соломонові острови);
- E. t. melvillense (Mathews, 1912) — північна Австралія;
- E. t. tenuirostre (Jardine, 1831) — східна Австралія (взимку мігрують на півострів Кейп-Йорк).
Поширення і екологія
Тонкодзьобі шикачики живуть у відкритих місцевостях, в рідколіссях і на луках. Вони є переважно комахоїдними.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Edolisoma tenuirostre. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pedersen, M.P.; Irestedt, M.; Joseph, L.; Rahbek, C.; Jønsson, K.A. (2018). Phylogeography of a 'great speciator' (Aves: Edolisoma tenuirostre) reveals complex dispersal and diversification dynamics across the Indo-Pacific. Journal of Biogeography. 45 (4): 826—837. doi:10.1111/jbi.13182.
- ↑ Mayr, E.; Diamond, J.M. (2001). The Birds of Northern Melanesia: Speciation, Ecology and Biogeography. New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-534966-5.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).