YaChudo

Шикачик чорний

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

?Шикачик чорний

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід:Edolisoma
Вид:Шикачик чорний
Біноміальна назва
Edolisoma melas
(Lesson, 1828)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Coracina melas
Посилання
Вікісховище:Edolisoma melas
Віківиди:Edolisoma melas
МСОП:22706614
NCBI:2071562

Шика́чик чорний[2] (Edolisoma melas) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на кількох сусідніх островах.

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають повністю чорне забарвлення з фіолетовим відтінком. Самиці мають рудувато-коричневе забарвлення, верхня частина тіла у них темніша, від дзьоба до очай ідуть чорні смуги, над очима охристі "брови". Дзьоб чорний, міцний, лапи чорні, очі темно-карі.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[3]

  • E. m. waigeuense Stresemann & Paludan, 1932 — острів Вайгео;
  • E. m. tommasonis Rothschild & Hartert, E, 1903 — острів Япен;
  • E. m. melas (Lesson, R, 1828) — Нова Гвінея, острови Ару і острів Салаваті;
  • E. m. batantae Gyldenstolpe & Mayr, 1955 — острів Батанта.

Поширення і екологія

Чорні шикачики живуть в рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах і на плантаціях.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Edolisoma melas. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 20 жовтня 2021.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).