YaChudo

Пропан

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Пропан
Хімічна структура Редагувати інформацію у Вікіданих
Небезпечність місцевостіpropane exposured Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаC₃H₈[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Канонічна формула SMILESCCC[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Енергія іонізації11,07 ± 0,01 електронвольт[2] і 1,8E−18 джоуль[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дипольний момент2,8E−31 coulomb metre[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандартна ентальпія утворення−104 680 джоуль на моль[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандартна молярна ентропія269,9 ± 0,05 Дж / (моль·К)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Температура плавлення−306 ± 1 ℉[2] і −187,69 °C[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Точка кипіння−44 ± 1 ℉[2], 231,1 K[4] і −42,1 °C[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тиск насиченої пари8,4 ± 0,1 атмосфера[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Швидкість звуку1158 ± 1 метр на секунду[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Розчинність0,01 ± 0,01 g/100 g[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нижня межа займання2,1 ± 0,1 % (V/V)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Верхня межа займання9,5 ± 0,1 % (V/V)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та маркування безпекиNFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікатор PGCH0524 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часове середнє значення межі допустимого впливу1800 ± 1 mg/m³[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
IDLH3780 ± 10 mg/m³[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Наявний у таксонаC. officinalis[7][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса7,3E−26 кг[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВнормованоA3[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Пропан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пропа́н — безбарвний газ, tкип = -42,07 °С. Формула: СН3СН2СН3. Міститься у природних і нафтових газах, утворюється під час крекінгу нафтопродуктів.

Як і етан, пропан у чистому вигляді в природі не трапляється, але є обов'язковою складовою супутнього газу нафтових покладів.

Застосовується для одержання пропілену, нітрометану, технічного вуглецю тощо. Використовується як автомобільне паливо, розчинник, побутовий газ (у суміші з бутаном).

Графічне зображення

Фізичні властивості

Маса 1 м³ пропану за нормальних умов дорівнює 1,9659 кг. Густина пропану суттєво залежить від температури.[10]

Теплота згоряння пропану — від 86,5 до 93,9 МДж/м³. Температура самозаймання 466 °С. Концентраційна границя вибуховості 2,1-9,5 %.

Легко горить. Швидко або повністю випаровується за атмосферного тиску та нормальної температури навколишнього середовища.[11]

Отримання

Пропан можна отримати за рахунок крекінгу вуглеводнів:

C 10 H 22 ⟶ C 3 H 8 + C 7 H 14 {\displaystyle {\ce {C10H22-> C3H8 + C7H14}}}

Гідрогенізація ненасичених вуглеводнів:

C 3 H 4 + 2 H 2 ⟶ C 3 H 8 {\displaystyle {\ce {C3H4 + 2H2 -> C3H8}}}

C 3 H 6 + H 2 ⟶ C 3 H 8 {\displaystyle {\ce {C3H6 + H2 -> C3H8}}}

Хімічні властивості

Спалювання пропану та бутану.

1. Окиснення

Пропан вступає в реакцію горіння подібно до інших алканів. В присутності надлишку кисню пропан горить з утворенням води та діоксиду вуглецю.

C 3 H 8 + 5 O 2 → 3 C O 2 + 4 H 2 O {\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+5O_{2}\rightarrow 3CO_{2}+4H_{2}O} }

При недостатній кількості кисню для повного згоряння також утворюються монооксид вуглецю, сажа (вуглець) або обидві речовини:

C 3 H 8 + 9 / 2 O 2 → 3 C O 2 + C O + 4 H 2 O + Q {\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+9/2O_{2}\rightarrow 3CO_{2}+CO+4H_{2}O+Q} }
C 3 H 8 + 2 O 2 → 3 C + 4 H 2 O + Q {\displaystyle \mathrm {C_{3}H_{8}+2O_{2}\rightarrow 3C+4H_{2}O+Q} }

2. Галогенування
2.1. Хлорування. При термічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає — 75 %, 2-хлорпропану — 25 %

2 C H 3 − C H 2 − C H 3 + 2 C l 2 → 450 C C H 3 − C H C l − C H 3 + C H 3 − C H 2 − C H 2 C l + 2 H C l {\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Cl_{2}{\xrightarrow {450C}}CH_{3}-CHCl-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Cl+2HCl} }

При фотохімічному хлоруванні пропану масовий вихід 1-хлорпропану складає 43 %, 2-хлорпропану 57 %

2 C H 3 − C H 2 − C H 3 + 2 C l 2 → h v C H 3 − C H C l − C H 3 + C H 3 − C H 2 − C H 2 C l + 2 H C l {\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Cl_{2}{\xrightarrow {hv}}CH_{3}-CHCl-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Cl+2HCl} }

2.2. Бромування. Бромування перебігає повільніше, ніж хлорування, а значить селективніше, тобто з утворенням переважно одного продукту. Так, при фотохімічному бромуванні пропану утворюється переважно 2-бромпропан (92 %)

2 C H 3 − C H 2 − C H 3 + 2 B r 2 → h v C H 3 − C H B r − C H 3 + C H 3 − C H 2 − C H 2 B r + 2 H B r {\displaystyle \mathrm {2CH_{3}-CH_{2}-CH_{3}+2Br_{2}{\xrightarrow {hv}}CH_{3}-CHBr-CH_{3}+CH_{3}-CH_{2}-CH_{2}Br+2HBr} }

Форми випуску

Пропан товарний

20-фунтовий (9,1 кг) сталевий пропановий балон. Цей балон оснащено клапаном пристрою запобігання переповненню (OPD), про що свідчить трилопатний вентиль.

Пропан товарний — рідина, що містить не менше 93 % пропану чи пропілену, пружність пари якої при 45 °С не перевищує 1,6 МПа. Вміст бутанів-бутиленів допускається до 3 %, етану-етилену (до 4 %) обмежується максимальним тиском парів. Корозійна активність, вміст сірки, вологи і густина товарного пропану регламентуються технічними умовами на його постачання. Якщо пропан використовується як моторне паливо, то обмежується допустимий вміст пропілену. Рідинний залишок при -20 °С обмежується 2 %, вміст сірководню — 50 мг/м³ газу.

Пропан-бутанова суміш товарна

Пірометрія полум'я пропану за допомогою тонковолоконної велосиметрії. Найгарячіші частини полум’я знаходяться в порожнистій конусоподібній області біля його основи і спрямовані вгору.
   >1 750 К (1 480 °C)
   1 700 К (1 430 °C)
   1 600 К (1 330 °C)
   1 350 К (1 080 °C)
   1 100 К (830 °C)
   875 К (602 °C)
   750 К (477 °C)

Пропан-бутанова суміш товарна — рідина, яка містить етан-етилену до 4 %, пентанів до 3 %, сірководню до 50 мг/м³ газу. Пружність пари за температури 45 °С не повинна перевищувати пружність пари пропану (див. пропан товарний). Температура випаровування (об'ємна частка 95 %) повинна бути рівною температурі випаровування бутану. Склад суміші (скрапленого газу), яка використовується як паливо для комунально-побутового споживання, обмежується пружністю пари 1,6 МПа за температури 45 °С. При цьому забезпечується достатня леткість газового палива.

Застосування

Зареєстрований як харчова добавка E944.[12]

Вплив на здоров'я

Може спричинити тимчасову втрату працездатності або залишкову травму.[11]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в PROPANE
  2. ↑ а б в г д е ж и к http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0524.html
  3. ↑ а б в г David R. Lide, Jr. Basic Laboratory and Industrial Chemicals: A CRC Quick Reference Handbook — CRC Press, 1993. — ISBN 978-0-8493-4498-5
  4. ↑ а б Smith J. M., H.C. Van Ness, M.M. Abbott Introduction to Chemical Engineering Thermodynamics // J. Chem. Educ. — ACS, 1950. — Vol. 27, Iss. 10. — P. 789. — ISSN 0021-9584; 1938-1328 — doi:10.1021/ED027P584.3
  5. ↑ https://chem.libretexts.org/Bookshelves/General_Chemistry/Book%3A_ChemPRIME_(Moore_et_al.)/16%3A_Entropy_and_Spontaneous_Reactions/16.06%3A_Standard_Molar_Entropies
  6. ↑ CRC Handbook of Chemistry and Physics: A Ready-Reference Book of Chemical and Physical Data / H. P. R. Frederikse — 78 — Boca Raton: CRC Press, 1997. — P. 14–37. — ISBN 978-0-8493-0478-1
  7. ↑ Wiłkomirski B. Pentacyclic triterpene triols from calendula officinalis flowers // Phytochemistry — Elsevier, 2002. — Vol. 24, Iss. 12. — P. 3066–3067. — 2 p. — ISSN 0031-9422; 1873-3700 — doi:10.1016/0031-9422(85)80062-5
  8. ↑ B Wilkomirski Pentacyclic triterpene triols from calendula officinalis flowers // Phytochemistry — Elsevier, 1985. — Vol. 23, Iss. 12. — P. 3066–3067. — 2 p. — ISSN 0031-9422; 1873-3700 — doi:10.1016/S0031-9422(00)80640-8
  9. ↑ https://www.bfs-kaelte-klima.de/fileadmin/DATEIEN/Download/Einlegeblatt_fuer_die_Betriebshandbuecher-Broschuerendruck.pdf
  10. ↑ Зівенко, Олексій (2019). ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ СКРАПЛЕНОГО ВУГЛЕВОДНЕВОГО ГАЗУ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ. Вимірювальна техніка та метрологія. Т. 80, № 3. с. 21—27. doi:10.23939/istcmtm2019.03.021. ISSN 0368-6418. Процитовано 16 листопада 2021.
  11. ↑ а б PROPANE | CAMEO Chemicals | NOAA. cameochemicals.noaa.gov. Процитовано 3 липня 2026.
  12. ↑ Approved additives and E numbers | Food Standards Agency. www.food.gov.uk (англ.). Процитовано 26 вересня 2024.

Література


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).