Пінон жовтоокий
| ?Пінон жовтоокий | |
|---|---|
 Жовтоокий пінон (острів Сіау, Північне Сулавесі) | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Пінон (Ducula) |
| Вид: | Пінон жовтоокий |
| Біноміальна назва | |
| Ducula concinna (Wallace, 1865)[2] | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Ducula concinna |
 Віківиди: | Ducula concinna |
 ITIS: | 177370 |
 МСОП: | 22691653 |
 NCBI: | 2953384 |
Пі́нон жовтоокий[3] (Ducula concinna) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 42,5—45,5 см, враховуючи хвіст довжиною 13,7—17,4 см, вага 700—925 г. Голова, шия і верхня частина спини сіруваті, потилиця і задня частина тімені мають рожевуватий відтінок. Решта верхньої частини тіла темно-зелена з металевим відблиском. Верхня частина хвоста блискуча, пурпурово-синя. Нижня частина тіла сірувата з рожевим відтінком, гузка рудувато-коричнева. Нижні покривні пера крил і хвоста чорні. Дзьоб чорний або сизий, біля його основи є кільце з білого пір'я. Райдужки золотисто-жовті, лапи рожевувато-червоні або малинові. У самиць сірі і рожеві частини оперення є більш темними.
Поширення і екологія
Жовтоокі пінони мешкають на деяких островах Воллесії, зокрема на островах Талауд, Сангіге та на інших островах на північ і південь від Сулавесі, на південних Молуккських островах (Банда, Кей, Танімбар), на Малих Зондських островах на схід від Романґа, на островах Ару та на деяких островах поблизу Нової Гвінеї. Бродячі птахи спостерігалися на острові Буру та на півночі Австралії. Жовтоокі пінони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і в садах. Зустрічаються поодинці, парами іноді зграйками, на висоті до 850 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема молодими плодами кокосової пальми, плодами фікусів, Canarium, гнетума Gnetum gnemon, баррингтонії Barringtonia asiatica, Falcataria falcata, Eusideroxylon zwageri і Toona sureni. Ведуть кочовий спосіб життя, долають морські простори в пошуках сезонних плодів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula concinna.
- ↑ British Ornithologists' Union (1865). Ibis. Т. 1. London: Academic Press.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).