YaChudo

Dororo (аніме, 2019)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Dororo
Видання серіалу від Sentai Filmworks, на якому зображені Дороро (на передньому плані) та Хяккімару
どろろ
Жанрбойовик[1]
темне фентезі[2][3]
історичне фентезі[4]
Телевізійний аніме-серіал
РежисерФурухасі Кадзухіро
СценаристКобаяші Ясуко
КомпозиторІке Йошіхіро
Студія
ЛіцензіатПА: Sentai Filmworks
Австралія Madman Entertainment
ПСА: Medialink
МережаTokyo MX, BS11
Період показу7 січня 2019 — 24 червня 2019
Кількість серій24

Dororo (яп. どろろ) — аніме-телесеріал 2019 року, створений студіями Tezuka Productions та MAPPA на основі однойменної манґи Осаму Тедзуки. Це друга аніме-адаптація твору після серіалу 1969 року. Адаптація дещо відрізняється від першоджерела, але слідує його базовій зав'язці: молодий ронін на ім'я Хяккімару разом із дитиною Дороро мусять битися з численними демонами в Японії епохи Сенґоку, щоб повернути частини тіла Хяккімару, які ці демони викрали.

Головним нововведенням стало нове зображення Хяккімару — він показаний як слабший самурай, ніж в оригіналі Тедзуки. Режисер Кадзухіро Фурухаші та інші члени команди створили альтернативну версію розвитку молодого мечника, який стає новою людиною під час своєї подорожі з Дороро, що нагадує динаміку фільмів про напарників (бадді-муві).

Серіал отримав схвальні відгуки аніме-критиків, які часто включали його до списків найкращих аніме 2019 року. Найбільше хвалили характеризацію Хяккімару та Дороро, їхній розвиток, а також розкриття історії родини головного героя. Однак деякі оглядачі зазначали, що епізодичні сюжети мали меншу привабливість, ніж початкові епізоди.

Сюжет

У період Муроматі феодал жертвує органи та кінцівки свого новонародженого сина дванадцятьом демонам-богам в обмін на процвітання своїх земель. Немовля кидають напризволяще, але його знаходить лікар Джюкай, який спеціалізується на створенні протезів для людей. Джюкай усиновлює дитину і робить для неї протези. Коли хлопчик підростає, на нього нападають демони, і він розвиває здатність бачити їхні силуети, щоб дати відсіч. Перемігши свого першого ворога, тепер уже підліток повертає собі здатність відчувати біль. Джюкай називає хлопця Хяккімару та відправляє його в подорож, щоб повернути своє тіло. Дорогою Хяккімару зустрічає дитину на ім'я Дороро, яка вирішує супроводжувати його, навчаючи жити та битися з демонами в обмін на їжу під час відвідування сіл.

Б'ючись із демонами, Хяккімару повертає собі слух, що змушує його закохатися в юну співачку Міо, яка продавала своє тіло солдатам, щоб вижити. Вважаючи її шпигункою, ворожі солдати вбивають її та сиріт, якими вона опікувалася. Це розпалює глибоку лють у Хяккімару, і він вбиває всіх солдатів, окрім одного. Дороро заспокоює його і віддає йому мішечок рису від загиблої дівчини, який він зберігає у своєму одязі. Згодом Хяккімару зустрічає свою сім'ю: батька Дайґо Каґеміцу, матір Нуї но Ката та молодшого брата Тахомару. Оскільки Дайґо боїться, що його землі будуть знищені, щойно Хяккімару поверне своє тіло, він разом із сином безуспішно намагається вбити його. Продовжуючи подорож, Хяккімару стає одержимим ідеєю повернути своє тіло, що лякає Дороро під час руйнування одного із сіл. Джюкай змушує сина зрозуміти, що йому потрібна близька людина, аби не загубитися в гніві, і Хяккімару обирає Дороро, який на той час покинув його. Хяккімару йде слідом за Дороро, якого схопили бандити з метою використати захований скарб його батька, і водночас знову ненадовго стикається в бою зі своїм братом.

Хоча тепер Хяккімару відчуває більше прихильності до Дороро, він піддається люті, коли не може врятувати Дороро від утоплення через відсутність справжніх рук. Хяккімару повертається у володіння Дайґо, щоб забрати останні частини свого тіла, і знову стикається з Тахомару та його помічниками Муцу і Хьоґо, які також уклали угоду з демонами, щоб убити його. Коли Муцу та Хьоґо гинуть, Хяккімару повертає собі руки й б'ється з Тахомару у палаючому замку. Відчувши відчай свого брата, Хяккімару бачить паралелі в їхніх життях і зберігає йому життя. Тахомару вириває власні очі, щоб Хяккімару зміг повернути свій зір, а Нуї но Ката та Джюкай виводять його до Дороро, залишаючись гинути в замку разом із Тахомару. Коли землі Дайґо зруйновано, феодал знову намагається принести сина в жертву, проте Хяккімару залишає його живим, заявляючи, що вони обидва можуть спокутувати свої гріхи після вбивств людей. Після цього Дороро використовує скарб свого батька, щоб відбудувати село, а Хяккімару вирушає в подорож і втілює мрію Міо про засіяне поле. Серіал закінчується тим, що дорослий Дороро радісно біжить назустріч Хяккімару, який повертається.

Головні актори

Ріо Судзукі озвучує Дороро.
  • Хяккімару: Через обмежену кількість діалогів цього персонажа студія MAPPA давала Судзукі численні вказівки під час запису. Актору особливо сподобався емоційний діапазон Хяккімару, коли той починає називати Дороро на ім'я. Судзукі порівняв стосунки дуету з бадді-муві та інтерпретував головну думку серіалу як міркування про людяність, зауваживши, що Хяккімару ставав слабшим із кожною повернутою частиною тіла[5]. Актор зазначив, що Хяккімару ніколи не прагнув звучати круто і ставав милішим під час спілкування з Дороро, особливо після їхнього возз'єднання в другій половині серіалу[6]
  • Дороро: Судзукі розповіла, що відчувала тиск як наймолодша акторка в проєкті, але з нетерпінням чекала на розвиток стосунків своєї героїні з Хяккімару та їхньої спільної мандрівки[7].

Виробництво

Концепція

Осаму Тедзука
Кадзухіро Фурухаші (ліворуч) став режисером аніме Dororo, заснованого на творі Осаму Тедзуки.

За словами продюсера[a] Оцука Манабу, головною привабливістю аніме Dororo була динаміка між двома головними героями — Хяккімару та Дороро. Хоча цей дует також був у центрі уваги оригінальної манґи, їхні стосунки в адаптації були суттєво переосмислені, і Хяккімару поступово усвідомлював існування Дороро в міру того, як повертав частини свого тіла. Оцука зазначив, що незважаючи на похмурі теми серіалу, взаємодія між цими двома персонажами приносила глядачам відчуття полегшення[8]. Щоб дизайн приваблював сучасну аудиторію, Оцука проводив обговорення з концепт-художником Асадою Хіроюкі та дизайнером персонажів Іватакі Сатоші. Іватакі поєднав м'яку, округлу виразність стилю Тедзуки з малюнком Асади, щоб полегшити анімацію рухів Дороро, свідомо акцентуючи увагу на миловидності персонажа[8]. Оцука, який називає себе шанувальником творчості Тедзуки, висловив особливе задоволення призначенням Кадзухіро Фурухаші режисером, зважаючи на його попередній досвід роботи над Rurouni Kenshin[9] та Altair: A Record of Battles[8].

Сценарій

Етап створення дизайну персонажів відзначили як один із найскладніших аспектів виробництва. Для цього залучили художника Асаду Хіроюкі, шанувальника творчості Тедзуки. Сценаристка Кобаяші Ясуко зізналася, що на той час була незнайома з оригінальною манґою. Початковий концепт Хяккімару від Асади зображав старшого персонажа, але після зауважень режисера Фурухасі про те, що дизайн містив забагато гротескних (еґуї) виразів і має бути милішим, Асада переглянув свій підхід, щоб ближче відповідати оригінальному задуму Тедзуки[8]. Кобаяші зрозуміла, що фінальні дизайни полегшили співпереживання персонажам під час розробки розкадрувань та сценаріїв. Водночас дизайн Дороро виявився менш складним, ніж дизайн Хяккімару. Кобаясі також підкреслила вплив музики на загальний настрій серіалу, зауваживши, що мінімалістичний арт гармонійно доповнювався важким драматичним супроводом[8].

Режисер Кадзухіро Фурухаші описав виробництво серіалу як складне, особливо у зображенні молодшої та наївнішої версії Хяккімару порівняно з адаптацією 1969 року. Хоча сюжет складався з епізодичних історій, Фурухаші інтегрував кілька сюжетних ліній про сім'ю Дайґо, щоб переплести їх із центральною подорожжю Хяккімару та Дороро. Для точної передачі сеттингу Фурухаші вивчав інші роботи Осаму Тедзуки та співпрацював зі сценаристкою Ясуко Кобаяші. Ключовим сюжетним рішенням було те, що Хяккімару найперше повертає частину тіла, яка дозволяє йому відчувати біль. Фурухаші віддав перевагу розкриттю тем серіалу через підтекст та динаміку персонажів, а не через прямі пояснення; як приклад цього підходу, що сприяв розвитку Хяккімару, він навів 18-й епізод та еволюцію стосунків двох головних героїв[10].

Дизайнер Хіроюкі Асада пояснив, що струнка статура Хяккімару була свідомим вибором, який мав нагадувати «ляльку на шарнірах», так само як і його тонкі брови[6]. Актор озвучування Акіо Оцука, який зіграв Джюкая, порівняв сюжетні рішення серіалу з більш традиційними історіями, зазначивши, що рішення показати, як обгризають здорову ногу Хяккімару, а не протез, було знаковим для відмінного стилю цієї адаптації[6].

Звук

Продюсер Манабу Оцука, який мав попередній досвід співпраці з композитором Йошіхіро Іке ще під час роботи над театральною п'єсою 2016 року, швидко залучив його до проєкту[8]. Звукорежисер Коїдзумі Кісуке зазначив, що визначальною рисою Dororo було мінімальне використання фонової музики: для серіалу було написано лише 30 композицій. Це був свідомий вибір, аби зробити акцент на діалогах та виразах облич для передачі емоцій. Використана музика описувалася як епічна, щоб відповідати атмосфері історичної драми. Значні зусилля також були спрямовані на детальні звукові ефекти, як-от ледь чутний шум кроків персонажів, що мало посилити враження від перегляду[6]. Іке зауважив, що численні специфічні вимоги до саундтреку стали справжнім викликом[8].

Перший опенінг, «Kaen» (яп. 火炎), виконав гурт Queen Bee, а перший ендінг, «Sayonara Gokko» (яп. さよならごっこ), — amazarashi. Концепція пісні «Kaen» передбачала метафору танцю, що ґрунтувалася на життєвому досвіді вокаліста і яка випадковим чином збіглася з тим, як аніме зображає Хяккімару, що бачить людські душі як полум'я. Продюсерська команда попросила зробити більший акцент на японських народних інструментах; у відповідь гурт створив хорові партії, які імітували звучання таких інструментів, і додав реп-вставку[11]. Ендінг «Sayonara Gokko» відзначався м'яким звучанням та текстом, що відображав точку зору Хяккімару[12].

Для другої половини серіалу опенінгом стала пісня «Dororo» (яп. どろろ) у виконанні Asian Kung-Fu Generation, а другим ендінгом — пісня «Yamiyo» (яп. 闇夜) у виконанні співака Eve. Масафумі Ґото з Asian Kung-Fu Generation розповів, що складав музику з наміром вшанувати оригінальну манґу Тедзуки. Eve описав свою пісню як таку, що передає боротьбу Хяккімару зі своїм проклятим існуванням, його самотність, зростаюче усвідомлення себе та нові емоції, що виникають завдяки його зв'язку з Дороро — і все це відбувається у «світі, де ти їси, або їдять тебе»[13].

Теми

Серіал досліджує теми долі та релігії

Дія аніме розгортається у хаотичний період Сенґоку і досліджує трагедію війни та відданість людства релігії. У статті для Crunchyroll Блейк Планті відзначив значний акцент серіалу на буддизмі, зауваживши, що поява демонів, які загрожували суспільству, часто призводила до жорстоких сутичок. Планті відзначив, що в цьому контексті героїзм Хяккімару ускладнювався соціально-політичними факторами, а угода Дайґо з демонами символізувала зміну ставлення буддистів до таких істот[14].

Марко Оліверос з Anime News Network звернув увагу на те, як оповідь висвітлює руйнування, спричинені смутою Онін. Він відзначив, що аніме часто звертає увагу на жертв війни незалежно від їхнього віку, а бідність є звичним станом серед селян. Він пояснив, що хоча віра в йокаїв існувала ще до приходу буддизму в Японію, ці дві релігійні течії ніколи не виключали одна одну; так само як японські імператори історично виступали водночас як верховні синтоїстські жерці та віддані буддисти. Оліверос зауважив, що хоча Дайґо пожертвував свого сина йокаям, буддистський вплив усе ж таки врятував новонароджену дитину від темної долі. Це символізувалося в першому епізоді статуєю Бодгісаттви Каннон, що втратила голову в той момент, коли Хяккімару був врятований від пожирання[15].

Каллі Воллес із Tor.com провела паралелі між життям Хяккімару та сюжетами творів Урсули Ле Ґуїн, зокрема у тому, як Дайґо використав тіло свого сина як плату за процвітання власних земель. Воллес зазначила, що хоча прагнення Хяккімару повернути своє тіло потенційно могло повернути у світ хаос, він відмовився залишатися жертвою, висловлюючи бажання уникнути життя, сповненого болю. Ця позиція створювала конфлікт із такими персонажами, як Джюкай, який боявся падіння названого сина в прірву насильства, та Дороро, який і сам був жертвою війни. Воллес також порівняла трагічний світ Dororo з оповіданням Ле Ґуїн «Ті, хто покидають Омелас», зауваживши, що персонажі обох історій висловлюють жаль щодо вибору, який призвів до страждань Хяккімару, і тим самим транслюють думку про важливість права дітей на самовираження[16].

Річард Айзенбайз із Biggest in Japan проаналізував подорож Хяккімару як інверсію «подорожі героя»; замість того, щоб ставати сильнішим, він слабшав, борючись у дедалі більш людському тілі. Айзенбайз назвав трагічні стосунки героя з Міо та його дружбу з Дороро головними сюжетними перевагами, які докорінно змінили його особистість, дозволивши Хяккімару вибудувати власну ідентичність через випробування[17].

Реліз

24-серійне аніме транслювалося з 7 січня по 24 червня 2019 року на телеканалах Tokyo MX, BS11 та Jidaieki Senmon Channel[18], а також було ексклюзивно доступним для перегляду в усьому світі на платформі Amazon Prime Video[19][20]. Епізоди були зібрані у двох Blu-ray виданнях, що вийшли в Японії 22 травня та 21 серпня 2019 року[21][22].

Кадзухіро Фурухаші виступив режисером серіалу, Ясуко Кобаяші відповідала за композицію серій, Сатоші Іватакі — за дизайн персонажів, а Йошіхіро Іке писав музику. Виробництвом займалася компанія Twin Engine[23]. Саундтрек серіалу вийшов 14 серпня 2019 року у двох різних виданнях[24][25]. 2 серпня 2019 року в Японії також випустили гайдбук з ілюстраціями Хіроюкі Асади[26].

У березні 2021 року серіал був ліцензований компанією Sentai Filmworks для англомовного релізу[27]. Угода Sentai охоплює права на розповсюдження в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Латинській Америці, Іспанії, Португалії, Нідерландах, а також у країнах Північної Європи та Скандинавії[28]. Blu-ray диски із серіалом компанія випустила 29 червня 2021 року[29]. Madman Entertainment видала його в Австралії 6 жовтня 2021 року[30]. Компанія Medialink ліцензувала серіал у Південно-Східній Азії і транслювала його на своєму YouTube-каналі Ani-One Asia[31].

Сприйняття

Видання Anime News Network додало Dororo до списку найкращих серіалів студії MAPPA всіх часів[32], а також визнало одним із найкращих аніме 2019 року[33][34][35][36]. Перший Blu-ray диск був проданий тиражем у 1 912 копій в Японії[37]. На 4-й премії Crunchyroll Anime Awards Хяккімару був номінований на звання «Найкращого протагоніста» та «Найкращого хлопця», а пісня «Sayonara Gokko» увійшла до номінантів на «Найкращий ендінг». Сатоші Іватакі також був номінований за «Найкращий дизайн персонажів»[38], і єдиний здобув нагороду серед усіх номінацій для Dororo[39]. Журнал Forbes зарахував Dororo до найкращих серіалів десятиліття[40]. Видання Thrillist назвало його одним із найкращих аніме-серіалів на Amazon Prime[41], а згодом — одним із найкращих аніме 2010-х років, похваливши бойові сцени, тематику та візуальний стиль[42].

Перші враження від серіалу були позитивними: хвалили анімацію від MAPPA, зміну образу Хяккімару та його походження порівняно з манґою Осаму Тедзуки, а також характер Дороро[43][44][45]. Трагічні стосунки між Хяккімару та Міо викликали схожу реакцію — герой стрімко розвивається після зустрічі з нею. Водночас рецензенти зауважували, що цей похмурий поворот може негативно вплинути на майбутнє хлопця, а її ремесло повії здавалося надміру темним для сюжету[46][47][48][49]. Хоча сюжет побудований на концепції «лиходій тижня», сайти RiceDigital та Popzara зауважили, що Хяккімару змінювався ледь не в кожному епізоді: повертаючи частини свого тіла, він вибудовував власну особистість, а зустріч із Міо значно вплинула на його бажання не просто захищатися, а відновити власне тіло[50][51].

Передісторія Дороро також відзначалася трагізмом: було показано не тільки страждання дитини після смерті батьків, а й те, як Дороро загартовував характер, щоб вижити, і поводився скоріше як хлопчик, аніж дівчинка[52][53], хоча портал Fandom Post вважав це й так очевидним фактом для глядачів[54]. Згодом зустріч Дороро з бандитом Ітачі, який планує вкрасти скарб його батька за допомогою карти на спині дитини, відзначили за глибоку мораль — попри жорстоку натуру Ітачі, вони захищають одне одного від юного Шірануї. Сам же Шірануї, попри свою збочену натуру використання демонів-акул для полювання на жертв, виявляє до них трагічну любов, коли Хяккімару вбиває одного з монстрів. Ці епізоди також хвалили за розкриття доброї натури головних героїв: Хяккімару, зокрема, починає виявляти більше прихильності до Дороро та Джюкая[55][56][57]. Безперервний розвиток взаємин Дороро і Хяккімару, а також зростання молодшого брата Хяккімару — Тахомару, отримали похвалу як цікаві побічні сюжети, що вдало доповнюють основну оповідь[50][58][59][60][61].

Щодо кінцівки серіалу, оглядач із Manga.Tokyo зазначив, що не чекав ненависті Хяккімару до Дайґо, оскільки йому більше імпонував глибокий зв'язок між головними героями, а не можлива трагедія[62]. Водночас Anime News Network назвав фінал дещо поспішним, оскільки питання статі Дороро не було розкрито належним чином, і ця тема залишилася двозначною, коли Хяккімару похвалив зовнішність Дороро, повернувши собі зір. Попри це, критик позитивно оцінив завершення арки стосунків Хяккімару з його сім'єю, адже він зберіг життя брату і батькові — рішення, яке стало логічним результатом його особистісного зростання[63]. Рецензент із Fandom Post висловив подібні роздуми щодо родини Хяккімару, ставлячи питання про те, чи справді його матері було необхідно гинути у вогні, і чи не принесуть безкінечні війни періоду Сенґоку ще більше горя у життя героїв[59]. У підсумку критик похвалив те, як студія MAPPA змогла вдосконалити оригінальну манґу Тедзуки завдяки зміні характеристик обох головних героїв, попри деякі технічні проблеми під час виробництва[59]. Сайт Popzara високо оцінив анімацію завдяки похмурим і жорстоким сценам боїв[51]. Зі свого боку Fandom Post зауважив, що хоча деякі епізодичні сюжети були вдалими, у другій половині серіал почав страждати від втоми, оскільки історії, зосереджені на персонажах, виглядали сильнішими за сам сценарій; іноді виникало враження, що Хяккімару був занадто всесильним під час боїв із демонами[64]. Незважаючи на те, що анімація загалом отримувала схвальні відгуки, напрям анімації під керівництвом Кобаяші Осаму під час трансляції 15-го епізоду зустріли не так тепло[65][66]. Хоча сюжет і сподобався оглядачу з UK Anime Network, він зазначив, що Dororo виграв би від «менш уривчастого темпу» та більш збалансованого оповідання. Утім, він порекомендував цей серіал фанатам Berserk і Demon Slayer: Kimetsu no Yaiba через важкі битви та стиль оповіді[67].

Див. також

Нотатки

  1. ↑ У титрах вказаний як «Produce» (яп. プロデュース), а не як «Producer» (яп. プロデューサー)

Примітки

  1. ↑ Dororo. Fuji Creative Corporation. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  2. ↑ 鈴木拡樹・北原里英が“伝説”に、百鬼丸が殺陣を披露「どろろ」東京へ. Stage Natalie (яп.). 7 березня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
  3. ↑ Dororo Releases New PV Featuring Opening and Ending Themes!. Tokyo Otaku Mode News. 27 березня 2019. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  4. ↑ Chapman, Paul (19 березня 2018). MAPPA Picks Up the Pieces in "Dororo" TV Anime. Crunchyroll. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  5. ↑ 『どろろ』百鬼丸を演じた鈴木拡樹さんにインタビュー。アニメと舞台を担当したからこそできたこととは!?. Dengeki Online (яп.). 19 червня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  6. ↑ а б в г どろろ旅の彼方に [Dororo: Beyond the Journey]. Animage (яп.). № June issue. Tokuma Shoten. 10 травня 2019.
  7. ↑ 「どろろ」先行上映会、驚きの1・2話に鈴木拡樹「無口を売りにしてます（笑）」. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. Процитовано 6 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ а б в г д е ж アニメ『どろろ』、「アニスタ」イベントレポート. tezukaosamu.net (яп.). Процитовано 5 листопада 2021.
  9. ↑ アニメ質問状：「どろろ」 50年ぶりテレビアニメ化で半端なものは絶対作りたくない オリジナル要素も. Mantan Web (яп.). 9 березня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  10. ↑ 『どろろ』古橋一浩監督にメールインタビュー。最終回終了後の心境や名作リメイクについての印象を質問. Dengeki Online (яп.). 2 липня 2019. Процитовано 5 листопада 2021.
  11. ↑ 女王蜂・アヴちゃん 『どろろ』OP曲「火炎」について語る. TezukaOsamu (яп.). Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  12. ↑ 『どろろ』EDテーマは、amazarashi書き下ろしの新曲「さよならごっこ」に決定！ 楽曲を使用した第三弾アニメPVも公開. Animate TImes (яп.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  13. ↑ アニメ『どろろ』新テーマ曲はASIAN KUNG-FU GENERATIONとEveが担当。BOX上巻のジャケットイラストが完成. Dengeki Online (яп.). Процитовано 7 листопада 2021.
  14. ↑ Planty, Blake (30 липня 2021). FEATURE: Japanese Myths And How They're Depicted In Horror Anime. Crunchyroll News. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  15. ↑ Oliveros, Marco (22 березня 2019). The History Behind Osamu Tezuka's Dororo. Anime News Network. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  16. ↑ Wallace, Kalli (3 листопада 2021). The Ones Who Can't Walk Away: Another Perspective on Omelas. Tor.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  17. ↑ Eisenbeis, Richard (11 березня 2019). How Dororo Inverts the Classic Hero’s Journey. Biggest in Japan. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  18. ↑ どろろ (яп.). Tokyo MX. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 23 квітня 2019.
  19. ↑ Dororo TV Anime's 2nd Promo Video Reveals More Cast, January 7 Premiere. Anime News Network. 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 6 грудня 2018.
  20. ↑ Fuji Creative Reveals Episode Counts for Sarazanmai, Dororo Anime. Anime News Network. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
  21. ↑ Dororo Blu-ray Box First Volume. CDJapan. Процитовано 5 листопада 2021.
  22. ↑ Dororo Blu-ray Box Last Volume. CDJapan. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  23. ↑ Dororo TV Anime's 1st Promo Video, Cast, Staff, Visual Revealed. Anime News Network. 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 вересня 2018.
  24. ↑ "Dororo (Anime)" Ongaku Shu - Tamashii no Kodo - 2CD+Blu-ray / Limited Edition. CDJapan. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  25. ↑ "Dororo (Anime)" Ongaku Shu - Tamashii no Kodo - 2CD / Regular Edition. CDJapan. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  26. ↑ 風花雪月 HIROYUKI ASADA TEZUKA ALBUM (WANI MAGAZINE COMICS). ASIN 4862696570.
  27. ↑ Sentai Filmworks Licenses Dororo Anime. Anime News Network. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  28. ↑ SENTAI SNAPS UP ACCLAIMED "DORORO" ANIME. Sentai Filmworks. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  29. ↑ DORORO COMPLETE COLLECTION. Sentai Filmworks. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  30. ↑ Madman Schedules 'Dororo' 2019 Anime Series Blu-ray Release. Fandom Post. 8 липня 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  31. ↑ ✨Ani-One YouTube New Upload Announcement✨ 🗡️Dororo《多羅羅》coming to Ani-One Asia!. YouTube. Процитовано 16 червня 2025.
  32. ↑ 5 'Must Watch' Anime by MAPPA. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  33. ↑ The Best and Worst Anime of Spring 2019. Anime News Network. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 4 листопада 2021.
  34. ↑ The Best Anime of 2019 Pushes the Boundaries of Storytelling. Esquire. 15 липня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  35. ↑ UKA Staff Best Anime of 2019. UK Anime. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  36. ↑ Why It's Not Too Early To Call Dororo The Best Anime Of 2019. Comicon. 17 січня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  37. ↑ Japan's Animation Blu-ray Disc Ranking, May 20–26. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  38. ↑ Here Are All The Nominees For The 2019 Crunchyroll Anime Awards. Forbes. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  39. ↑ Here Are All The Winners Of The 2019 Crunchyroll Anime Awards. Forbes. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  40. ↑ The Best Anime Of The Decade - 2018 And 2019. Forbes. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  41. ↑ The Best Anime on Amazon Prime. Thrillist. 8 серпня 2019. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  42. ↑ The Best Anime of the 2010s. Thrillist. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  43. ↑ Episodes 1-3 - Dororo. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  44. ↑ Dororo Episode 1 Review: The Story of Daigo. Manga.Tokyo. Процитовано 4 листопада 2021.
  45. ↑ Dororo Episode #01 Anime Review. Fandom Post. 10 січня 2019. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  46. ↑ Dororo Episode 5. Anime News Network. Процитовано 4 листопада 2021.
  47. ↑ Dororo Episode 6. Anime News Network. Процитовано 4 листопада 2021.
  48. ↑ Dororo Episode 5 Review: The Story of the Moriko Song Part 1. Manga.Tokyo. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  49. ↑ Dororo Episode 6 Review: The Story of the Moriko Song Part 2. Manga.Tokyo. 11 лютого 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  50. ↑ а б Dororo 2019 Review: A Wonderful Dilemma. Rice Digital. 22 вересня 2020. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  51. ↑ а б Dororo: Complete Collection. Popzara. 6 липня 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  52. ↑ Dororo Episode 9 Review: The Story of the Mercilessness. Manga.Tokyo. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  53. ↑ Dororo Episode 9 Review: The 9. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  54. ↑ Dororo Episode #09 Anime Review. Fandom Post. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  55. ↑ Dororo Episode 18. Anime News Network. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  56. ↑ Dororo Episode 16. Anime News Network. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  57. ↑ Dororo Episode 16 Review: The Story of Shiranui. Manga.Tokyo. 5 травня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  58. ↑ Dororo Episode 10 Review: The Story of Tahomaru. Manga.Tokyo. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  59. ↑ а б в Dororo Episode #24 Anime Review. Fandom Post. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  60. ↑ Flash Of The Blade. Otaku USA. 25 серпня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  61. ↑ Dororo Is a Touching Tale About a Young Warrior and His Enigmatic Companion. Syfy. 13 березня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  62. ↑ Dororo Episode 20 Review: The Story of the Nue. Manga.Tokyo. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
  63. ↑ Dororo Episode 24 Review. Anime News Network. Процитовано 4 листопада 2021.
  64. ↑ Dororo (2019) Complete Collection Blu-ray Anime Review. Fandom Post. 25 червня 2021. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  65. ↑ Dororo Episode 15 Review: The Story of the Scene from Hell. Manga.Tokyo. 23 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  66. ↑ Dororo Episode 15. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  67. ↑ Dororo. UK Anime Network. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).