Dogstar
| Dogstar | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | альтернативний рок, гранж, пост-гранж |
| Роки | з 1991 |
| Лейбл | Zoo Entertainment |
| Склад | Кіану Рівз, Robert Mailhoused і Bret Domrosed |
| dogstarofficial | |
Dogstar — американський альтернативний рок-гурт, який діяв з середини 1990-х до початку 2000-х. Гурт мав посередній успіх, але привернув увагу ЗМІ завдяки бас-гітаристові, голлівудському актору Кіану Рівзу. У травні 2023-го року гурт оголосив про возз'єднання та виступив на фестивалі рок-музики «BottleRock Napa Valley», що проходив з 26 по 28 травня.
Початок та походження назви
Історія Dogstar розпочалася з випадкової зустрічі Роберта Мейлгауза та Кіану Рівза у супермаркеті 1991 року. Мейлгауз був одягнений в хокейний светр «Детройт Ред Вінгс», і Рівз (завзятий шанувальник хокею та спортсмен) запитав, чи потрібен Мейлгаузу воротар. Здружившись, вони стали грати музику разом, в 1992 році до них приєднався гітарист і співак Ґреґ Міллер.
Спочатку гурт називався Small Fecal Matter, потім — BFS (Big Fucking Shit, або Big Fucking Sound), але згодом зупинився на Dogstar — назві, яку Мейлгауз знайшов у книзі Sexus Генрі Міллера.[1]
Історія гурту
1994 року Брет Домроуз доєднався до гурту як гітарист і другий вокаліст. За рік гурт активно гастролював по США та Азії, а також виступив на розігріві перед концертом Девіда Бові в Hollywood Palladium 1995 року[2], де зіграв кавер на пісню Pink Floyd, а також у Bon Jovi під час їхнього туру 1995 року These days — Crossroads по Австралії та Новій Зеландії.[3] Однак Міллер покинув гурт в кінці туру. 1996 року Dogstar випустив свій перший диск — EP Quattro Formaggi на 4 треки під лейблом Zoo Entertainment, а після цього — дебютний альбом Our Little Visionary, який розповсюджувався лише в Японії, хоча гурт на той час уже мав усесвітню базу шанувальників.[4] Dogstar також виступали на премії Zee Cine в Індії, на фестивалі Zwemdokrock 1996 року в Луммені, Бельгія,[5] та фестивалі Гластонбері 1999 року в Пілтоні, Сомерсет, Англія.[6]
Хоча члени колективу мали й інші робочі зобов'язання, уже 1999 року вони випустили другий альбом під назвою Happy Ending, продюсерами якого стали Майкл Вейл Блум та Річі Зіто. Домроуз назвав треки цього запису більш «поп-агресивними», ніж попередні роботи гурту. Останній їхній виступ відбувся в жовтні 2002 року в Японії,[7] а згодом гурт розпався. Домроуз продовжував виступати сольно, якийсь час грав на гітарі в гурті Берлін, а зараз пише музику для кіно та телебачення.[8] Пізніше Ривз і Мейлгауз виступили разом як гурт під назвою «becky».
Члени

Кіану Рівз
Ривз був басистом і підтримкою вокаліста Dogstar та одним із двох членів-засновників. В основному він відомий своєю роботою як актор у великих голлівудських постановках, таких як «Відмінна пригода Білла і Теда», «На гребені хвилі», «Швидкість», трилогія «Матриця» та фільми про Джона Віка. Врешті-решт він покинув гурт, щоб далі продовжувати свою акторську кар'єру та дотримуватися робочого графіка.
Роберт Мейджхаус
Mailhouse був барабанщиком / перкусіоністом Dogstar та іншим із двох членів-засновників. Як і Рівз, Mailhouse має акторську кар'єру, але в основному для телевізійних постановок, а також з'явився в мильній опері NBC «Дні нашого життя», а також у комедійному серіалі «Сайнфелд».
Грегг Міллер
Міллер приєднався до Dogstar через рік після того, як Mailhouse's та Reeves вперше зустрілися як їх провідний гітарист і вокаліст. Він брав участь у турне гурту 1995 року, перш ніж покинути гурт.[9]
Брет Домроуз
Домроуз приєднався в 1994 році як додатковий гітарист і вокаліст. Після відходу Міллера з гурту він зайняв провідну гітарну та вокальну позицію.
Зовнішній вигляд і впливи
Гурт з'явився в дорожній драмі «Я та Вілл» 1999 року, а також у комедії-драмі 2005 року «Еллі Паркер».[10]
У Dogstar було декілька вступних актів, які стали відомими, такі як Rancid та Weezer (перший концерт останнього відкрився для Dogstar).[11]
Дискографія
ОзВ
- 1996: Quattro Formaggi (Zoo Entertainment)
Альбоми
- 1996: Наш маленький прозорливий (Зоопарк)
- 2000: Щасливий кінець (Ultimatum Music)
Інше
- 2004: «Shine» на альбомі Mr. Big tribute Influences & Connections — Перший том: Містер Біг («Shine» спочатку з'явився на альбомі «Містер Біг» Фактичний розмір)
Примітки
- ↑ Crisafulli, Chuck (22 серпня 1996). A Dogged Journey. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Old school Keanu cool with David Bowie. Dogstar was the opening act for Bowie @ the Hollywood Palladium, 1995. • r/KeanuBeingAwesome. reddit (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 10 травня 2018.[неякісне джерело]
- ↑ admin_ali (28 червня 2012). 1995-1996: These Days – Crossroad Tour. Bon Jovi Club Italia (італ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Hilburn, Robert (6 серпня 1997). There's More to Dogstar Than Its Marquee Value. Los Angeles Times (англ.). ISSN 0458-3035. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Zwemdokrock 1996 Setlists. setlist.fm. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ «Live Reviews: The Glastonbury FestivalJune 25-27, 1999». Chart Attack, Richard Beland, June 25-27, 1999.
- ↑ keanuvision: Get thee to the DMB-Miho ROCKS!. www.keanuvision.com. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Welcome. Bret Domrose (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2018.
- ↑ Keanu Reeves Gives Dogstar Its Celebrity. tribunedigital-orlandosentinel (англ.). Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Baumgarten, Marjorie (9 грудня 2005). Ellie Parker. The Austin Chronicle. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ 30 Noteworthy Facts We Bet You Didn’t Know About Weezer. BOOMSbeat. 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 17 лютого 2018.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
