YaChudo

Свистач індійський

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Свистач індійський

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Гусеподібні (Anseriformes)
Родина:Качкові (Anatidae)
Рід:Свистач (Dendrocygna)
Вид:Свистач індійський
Біноміальна назва
Dendrocygna javanica
(Horsfield, 1821)
Ареал проживання позначений зеленим кольором, влітку – голубим
Ареал проживання позначений зеленим кольором, влітку – голубим
Посилання
Вікісховище:Dendrocygna javanica
Віківиди:Dendrocygna javanica
EOL:45515902
ITIS:175052
МСОП:22679758
NCBI:60182

Свистач індійський[2] (Dendrocygna javanica) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae), які розмножуються на Індійському субконтиненті та в Південно-Східній Азії. Вони харчуються вночі, а вдень їх можна зустріти зграями навколо озер і вологих рисових полів. Вони можуть сідати на дерева, а іноді будують гнізда в дуплі дерева.

Опис

Пташенята мають чорно-біле забарвлення

Цю каштаново-коричневу качку можна сплутати лише з рудим свистачем (Dendrocygna bicolor), але вона має каштанові покриви верхньої частини хвоста на відміну від індійського свистача. Навколо ока є кільце оранжевого або жовтого кольору[3]. Під час прямого польоту їх голова тримається нижче рівня тіла, як і в інших видів Свистачів. Вони літають повільно, але швидко змахують крилами, і зазвичай під час польту видають дуже помітний свист. Вони ведуть нічний спосіб життя і часто відпочивають вдень.

Поширення і середовище проживання

Форма зовнішнього пера, яке видає свист під час польоту

Вид широко розповсюджений у низинних водно-болотних угіддях Індійського субконтиненту та Південно-Східної Азії. Також зустрічається на Андаманських, Нікобарських та Мальдівських островах[4]. Вони зустрічаються в прісноводних заболочених місцях з хорошим рослинним покривом і часто відпочивають протягом дня на березі або навіть у відкритому морі в прибережних районах[5]. Курчата чорні з білими плямами на потилиці, крилі та попереку[6][7]. Птахи альбіноси були помічені в дикій природі[8].

Орлан білочеревий (Haliaeetus leucogaster) із спійманою качкою

Велика кількість іноді зустрічається в міських заболочених угіддях, таких як Колката та Гоа, особливо взимку[9][10][11].

Вважається, що вони мають безпечну глобальну популяцію від двох до двадцяти мільйонів особин з широким діапазоном поширення[1]. Їм не загрожує полювання, оскільки їх не можна їсти[5]. Однак відомо, що в Ассамі мисливці вирощують каченят, які служать живою приманкою[12].

Примітки

  1. ↑ а б BirdLife International. Dendrocygna javanica: інформація на сайті МСОП (англ.)
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Johnsgard, Paul (1965). Handbook of waterfowl behaviour. Handbook of Waterfowl Behavior, by Paul Johnsgard. Comstock Publishing Associates.
  4. ↑ Anderson, R C; M Baldock (2001). New records of birds from the Maldives, with notes on other species (PDF). Forktail. 17: 67—73. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2012.
  5. ↑ а б Ali, Salim; Sidney Dillon Ripley (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 138—139.
  6. ↑ Baker, ECS (1929). Fauna of British India. Birds. Volume 6 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 411—413.
  7. ↑ Blanford, WT (1898). Fauna of British India. Birds. Volume 4. London: Taylor and Francis. с. 430—431.
  8. ↑ Chatterjee, Sujan (1995). Occurrence of albino Lesser Whistling Teal, Dendrocygna javanica (Horsfield). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (3): 417—418.
  9. ↑ Abdulali, Humayun (1965). Behaviour of Lesser Whistling Teal [Dendrocygna javanica (Horsfield)] in Alipore Zoo, Calcutta. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 62 (2): 300—301.
  10. ↑ Lainer, Heinz (2000). Waterfowl of the Carambolim Lake. Newsletter for Birdwatchers. 40 (5): 59—60.
  11. ↑ Mazumdar S; P Ghosh; GK Saha (2005). Diversity and behaviour of waterfowl in Santragachi Jheel, West Bengal, India, during winter season. Indian Birds. 1 (3): 68—69.
  12. ↑ Raj, M (1991). The rearing of Lesser Whistling Teals. Newsletter for Birdwatchers. 31 (3—4): 6.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).