Грімпар рудий
| ?Грімпар рудий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Грімпар (Dendrocincla) |
| Вид: | Грімпар рудий |
| Біноміальна назва | |
| Dendrocincla homochroa (Sclater, 1859) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Dendromanes homochrous | |
| Посилання | |
| Dendrocincla homochroa | |
| Dendrocincla homochroa | |
| 559696 | |
| 22703026 | |
| 369592 | |
Грімпа́р рудий[2] (Dendrocincla homochroa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 20 см, вага 44 г. Забарвлення переважно руде, горло біле, від дзьоба до очей ідуть сірі смуги. Дзьоб довгий, прямий.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- D. h. homochroa (Sclater, PL, 1860) — від південної Мексики (Оахака, Юкатан) до Гондурасу;
- D. h. acedesta Oberholser, 1904 — від південного заходу Нікарагуа до західної Панами;
- D. h. ruficeps Sclater, PL & Salvin, 1868 — від Панами до північно-західної Венесуели;
- D. h. meridionalis Phelps & Phelps Jr, 1953 — північна Колумбія і північно-західна Венесуела (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта[4], Сьєрра-де-Періха, схили Кордильєри-де-Мерида).
Поширення і екологія
Руді грімпарі мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Венесуелі. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, в сухих тропічних лісах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться комахами і павуками. Гніздяться в дуплах, на висоті від 0,6 до 5 м над землею. В кладці 2-3 білих яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Dendrocincla homochroa. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
Джерела
- Steven L. Hilty (2003). Birds of Venezuela. Christopher Helm Publishers, Incorporated. ISBN 978-0-7136-6418-8.
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).